Пол Еванс - британський футболіст, який досяг успіху в легкій атлетиці
В продовження теми про футболістів, які подолали марафонську дистанцію, сьогодні розмова піде про Пола Еванса, колишнього гравця Норвіч Юнайтед (другий клуб після Норвіч Сіті), який поєднував футбол та роботу на взуттєвій фабриці, але через травму не зміг продовжити грати.
В продовження теми про футболістів, які подолали марафонську дистанцію, сьогодні розмова піде про Пола Еванса, колишнього гравця Норвіч Юнайтед (другий клуб після Норвіч Сіті), який поєднував футбол та роботу на взуттєвій фабриці, але через травму не зміг продовжити грати.
В 1986 році Пол Еванс отримав травму коліна в матчі за Норвіч Юнайтед, який на той час виступав у Jewson Eastern League side (9-ий з 10-ти англійських дивізіонів), після якої стало зрозуміло, що з футбольною кар'єрою покінчено. Почавши бігати по колу на місцевому стадіоні під час реабілітації, він вирішив спробувати свої сили в легкій атлетиці.
В 1988 році на своїх перших змаганнях під егідою IAAF він посів друге місце в Тонбріджі на дистанції 3 000 м з результатом 7:57, а вже через два роки здобув дві перемоги в Лондоні (3 000 м - 7:58, 10 000 м - 28:36) та Гельсінкі (10 000 м - 28:18).
Після восьми років кропіткої роботи колишній нападник напівпрофесійного клубу та робітник взуттєвої фабрики, став одним з найсильніших бігунів Англії та пройшов відбір до національної збірної для участі в Олімпійських іграх 1992 року, що проходили в Барселоні. У фінальному забігу на 10 000 м Еванс став лише 11-им з результатом 28:29, який був для нього найгіршим часом того року (перше місце в Лондоні за 27:59 та третє в Берліні з особистим рекордом - 27:48).
Пол пропрацював на фабриці 10 років, з 8 ранку до 5 вечора перевіряючи готове взуття на дефекти та поєднуючи роботу спочатку з футболом, а потім з легкою атлетикою. Після закриття фабрики за два роки до Олімпіади він зі своєю дружиною Карен, яка доглядала двох маленьких дітей, опинились в скрутному становищі без фінансової спроможності. Це змусило його тренуватись інтенсивніше, що в майбутньому принесло свої плоди.
У квітні того ж року за три місяці до Олімпіади Пол посів 5-те місце на Лондонському марафоні з часом 2:10:36, що на дві хвилини краще за його дебютний виступ на цій дистанції в італійському місті Карпі в 1991 році - 2:12:53.
Через чотири роки прізвище Пола знову опинилось в списках збірної, яка відправлялась до Атланти на Олімпійські ігри 1996 року. На цей раз Еванс знову дістався фіналу, але стара травма не дала можливості закінчити дистанцію.
Після олімпійської невдачі Пол залишився в Америці, де через декілька місяців вийшов на старт Чиказького марафону й у віці 35-ти років здобув перемогу з результатом 2:08:52. Це був його вже третій марафон в США, перед цим він двічі фінішував на Нью-Йорському марафоні. І якщо в 1993 році він був лише сьомим (2:13:36), то через два роки зміг піднятись на другу сходинку (2:11:05). Завдяки результату в Чикаго Еванс посідає 5-те місце в списку британських марафонців всіх часів.
Варто зазначити, що представляючи Велику Британію Еванс також перемагав на півмарафоні в Лісабоні (1991, 1:01:44) та Редінгу (1993, 1:01:38).
У 2002 році він був знову запрошений до збірної Англії для участі в Іграх Співдружності. На той момент Евансу виповнилось 41 рік. А ще через рік посів другу сходинку на півмарафоні в Норвічі (1:07:53), які стали останніми офіційними змаганнями в його легкоатлетичній кар'єрі.
На даний час Пол Еванс працює фахівцем з розвитку легкої атлетики в Норфолку (графство у Східній Англії) та у вихідні проводить безкоштовні тренування на центральному стадіоні Норвіча.
