Tribuna/Триатлон/Блоги/Камон, ран!/Від в'язниці до тріатлону. Як Джон Макевой врятував своє життя

Від в'язниці до тріатлону. Як Джон Макевой врятував своє життя

Типова британська історія про те, як в 16 років придбати першу зброю, у 23 роки отримати довічне ув’язнення, а через 6 років після цього виступити на змаганнях з тріатлону серії Ironman.

Блог — Камон, ран!
13 февраля 2018, 14:24
2
Від в'язниці до тріатлону. Як Джон Макевой врятував своє життя

Історія британського та не тільки, спорту, налічує багато негативних прикладів коли спортсмени губили свої кар'єри та попадали до в'язниці. Але нижче мова піде про Джона Макевоя, нічим не примітного британського хлопчину, який народився і жив в кримінальному середовищі, в 16 років придбав свій перший пістолет, в 2007 році отримав довічний термін, а через 6 років зміг не тільки достроково звільнитись, а й виступити на змаганнях з тріатлону серії Ironman.

Ironman (серія змагань з тріатлону на довгу дистанцію, що проводиться Всесвітньою корпорацією тріатлону (WTC). Кожна окрема гонка серії складається з трьох етапів, що проводяться в наступному порядку без перерв: запливу на 3,86 км, заїзду на велосипеді по шосе на 180,25 км і марафонського забігу на 42,195 км. Тріатлон Ironman вважається одним з найбільш складних одноденних змагань в світі).

В травні 2017 року Макевой дав інтерв'ю сайту 220triathlon.com, в якому розповів, як потратив до в'язниці та за допомогою тренажера для веслування зміг прийти до тріатлону і назавжди покінчити з кримінальним життям.

Я виріс в епіцентрі організованої злочинності на півдні Лондона. Мені було 12 років, коли дідусь мого вітчима помер, і, прибираючи у нього вдома, ми знайшли газетні вирізки про те, що він був мультимільйонером у віці 21 року, і найуспішнішим збройним розбійником Британії. Я можу порахувати на пальцях однієї руки число людей з мого минулого життя, які залишилися неушкодженими. Більшість з них або мертві, або гниють у в'язниці, або втікачі.

Я був довічно засуджений за змову з метою вчинити збройне пограбування в 2007 році. Тоді суддя міг на свій розсуд виписати вам довічний термін, якщо вважав, що ви становите небезпеку для громадськості. Я був у відділенні в'язниці Бельмарш з підвищеним рівнем охорони, разом з підривниками, які вчинили теракт в Лондоні 21 липня 2005 року та Абу Хамзою (за версію США "терористичний лідер світового масштабу") і подумав «Я в повному лайні».

Зазвичай у в'язниці є три варіанти: навчання, наркотики або тюремний фітнес. Закриваючись на 24 години на добу, я починав робити присідання, віджимання, прес - тисячі повторень. Це змусило мене відчути себе живим.

Після двох років зразкової поведінки в Бельмарше, мене перевели в звичайну в'язницю в Йорку і у мене з'явилася можливість частіше займатися спортом. Саме тоді я усвідомив свій творчий хист. У дитинстві я ніколи не займався спортом, але в тій в'язниці я став кращим тюремним атлетом. Тоді-то я і знайшов в залі тренажер для веслування.

Насправді, в той момент я хотів продовжувати свій кримінальний шлях, якщо вийшло б вийти раніше. Але все змінив момент, коли я побачив по новинах, як мій найкращий друг помер, здійснюючи збройне пограбування в Нідерландах в 2009 році, це змусило мене переоцінити моє життя. Все, що я робив і планував зробити, було на шкоду фантазіям про те, щоб відправитися на Багами на яхті.

Веслування стало моєю віддушиною. У мене було дуже багато часу вдосконалюватися в ньому. Можливо, навіть більше, ніж у професійних атлетів. Я встановив 8 британських і 3 світових рекорди з веслування в приміщенні.

Мене випустили в 2012 році та буквально на наступний день я опинився в клубі для веслування в Путні. Я думав, що мене там не приймуть, все ж веслування в Британії - це щось елітарне, але хлопці були раді мені.

Моє соціальне коло кардинально змінилось буквально за одну добу. Мені допомагали люди, які займались веслуванням в Кембриджі, а олімпійський чемпіон Алекс Грегорі став моїм тренером. На початку вони не знали про моє минуле, але коли дізналися, перейнялися ще більшою симпатією.

Я почав там підробляти, як тренер, але хотів реалізувати себе як атлет. До тих пір, поки не зрозумів, що в 23 роки, якщо ти не в системі британського спорту, то у тебе немає шансів серед професіоналів.

І я раптом дізнався про такий вид спорту, як тріатлон. Незважаючи на деякі нюанси - я ніколи не плавав і останній раз катався на велосипеді в 12 років. Дрібниці, - подумав я тоді.

На своїх перших змаганнях я виступив у 2013 році на Ironman UK. Я готувався шість тижнів, купив велосипед на eBay на два розміри більше ніж потрібно і навчився плавати. Я закінчив той старт за 11:48 годин і понеслося. Зневірившись добитися успіху, я кожен день тренувався і заганяв себе в яму. Я повернувся на Ironman UK в наступному році з вірусною інфекцією і буквально розвалився. Мене двічі майже застрелили і тримали у в'язниці для особливо небезпечних злочинців, але коли я упустив можливість стартувати, я був просто розбитий і не знав куди себе подіти. У 2016 році мій результат на IM Frankfurt був 9:10 і я вірю, що мені є куди рости.

На даний момент Джон Макевой відвідує школи і в'язниці, щоб розповісти свою історію спокути за допомогою тріатлону, а в кінці 2016 року вийшла його книга у співавторстві з Марком Турлі - Redemption.

Другие посты блога

Все посты