«Повєткін з великою повагою ставиться до України та українців». Сіренко та Шевадзуцький – про перебування в таборі росіянина
Дебютне шоу від промоутера Олександра Усика (Usyk17 Promotion) добігало до кінця. Запитань до цього 9-годинного марафону боксу накопичилося набагато більше, аніж було отримано відповідей.Перш за все кидалася у вічі організація вечору. А саме культурний шок від того, як же насправді сильно нам бракує відповідальності. У той самий час, коли всі топ-промоутери світу проводять шоу із безпрецедентними заходами безпеки, а МОЗ України мало не щодня обновляє сумні рекорди летальних випадків та кількості інфікованих від пандемії, організатори відмовляються навіть від елементарних речей — масочного...
Дебютне шоу від промоутера Олександра Усика (Usyk17 Promotion) добігало до кінця. Запитань до цього 9-годинного марафону боксу накопичилося набагато більше, аніж було отримано відповідей.
Перш за все кидалася у вічі організація вечору. А саме шок від того, як же насправді сильно нам бракує відповідальності. Коли всі топ-промоутери світу проводять шоу із безпрецедентними заходами безпеки, а МОЗ України мало не щодня обновляє сумні рекорди летальних випадків та кількості інфікованих від пандемії, організатори відмовляються навіть від елементарних речей – масочного режиму та соціального дистанціювання.
Потішив файткард. І справді, ще нікому не вдавалося зібрати на одному ринзі найперспективніших проспектів України. Але і тут є один важливий момент. Давайте все-таки не забувати про те, що більшість із наших боксерів просто не мали змоги виступити в рамках шоу від своїх промоутерів. І справа тут теж в тій самій пандемії, адже Україна не потрапила до списку країн, жителям яких дозволений в’їзд в ЄС. А інакше б Владислав Сіренко, Олександр Захожий, Віктор Вихрист, Петро Іванов та Андрій Великовський відбоксували б в Німеччині.
Здавалося, бракує лише Дениса Беринчика в головній події вечора. Вся атмосфера заходу вимагала ефектної появи на рингу. Та з цим чудово впорався київський супертяж Сіренко разом із «Лірою» від культових українських рокерів «Кому Вниз».
А вже через декілька днів після бою Владислав разом із ще одним українським проспектом хевівейта Ігорем Шевадзуцьким відправилися у Росію – допомагали в якості спаринг-партнерів місцевій легенді-ветерану Олександру Повєткіну, який 22 серпня в Британії спробує відібрати титул «тимчасового» чемпіона за версією WBC у місцевого бійця Ділліана Уайта.
Це далеко не перший вояж Сіренка до «Російського витязя». А щоб кожен читач отримав змогу самому визначитися із тим, чого тут більше – перемоги чи зради – ми поспілкувалися із Владиславом та Ігорем, поставили проспектам низку незручних запитань.
- Владислав, «Кому Вниз» – це не просто класика українського року. Це і є Україна. Чому для виходу на ринг вибрали саме «Ліру»?
Владислав Сіренко: Чому саме «Ліра»? На самому початку моєї кар’єри профібоксера ми працювали в цьому напрямку. Хотіли знайти правильну пісню для виходу в ринг. Але це було досить непросто.
Потрібно розуміти, що момент виходу є дуже важливим для мене, як і для будь-якого боксера, тому що це фінальне приготування до бою. В цей момент повинна грати така музика, яка буде надихати та надавати впевненості в собі. Якось батько запропонував послухати пісні гурту «Кому Вниз» та розглянути їх як можливість для мого виходу до рингу. Мені сподобалась пісня «Ліра», і з цього все почалося. Зараз, коли я чую цю пісню, у мене аж мурашки пробігають по шкірі. Тому не сумніваюся, що це ідеальний вибір.
- З 2014 року Україна потерпає від російської агресії. Звісно, що багатьом тут не до вподоби, коли їх співвітчизники й надалі їздять до Росії на заробітки. Чому прийняли пропозицію Повєткіна?
В.С.: По-перше, для мене, як для спортсмена, було дуже цікаво та корисно провести спаринги зі боксером такого рівня, як Олександр.
По-друге, для мене, як для українця, було дуже не по собі вперше знаходитися в Росії під час таких подій, які відбуваються між нашими країнами. Особисто я завжди зневажатиму людей, які зі зброєю у руках ідуть на нашу землю. І неважливо, якої нації, віри або роду ці люди.
Але вже одразу після першого діалогу із Олександром я зрозумів, що він точно не є такою людиною. Навіть навпаки. Після декількох розмов з ним та його командою, а також після певних слів та вчинків я переконався, що ці люди також не такі.
Скажу більше. Багато людей, з якими я там познайомився, коли дізнавалися, що я з України, висловлювали слова підтримки та жалю за все те, що відбувається між нашими країнами. Всі ті люди, яких зустрічав, були категорично проти війни та кровопролиття.
Ігор Шевадзуцький: Мене дуже непокоїть, що в нас із Росією настільки важкі відносини. Так, уряд Росії веде дуже агресивну політику щодо України. Але зі слів Влада я знав, куди їду. Я знав, що Олександр Повєткін з великою повагою ставиться до України та українців. Я вирішив прийняти запрошення і відправитися до тренувального табору Олександра. Розумів, що отримаю досвід від роботи із легендарним спортсменом, олімпійським чемпіоном і одним із найкращих суперважковаговиків світу.
- Як вас прийняли в команді «Російського витязя»? Як атмосфера? Як ставлення?
І.Ш.: Нас чудово прийняли. Класна атмосфера. Робоча.
В.С.: Атмосфера у таборі Олександра завжди дружня та привітна. Там ви завжди відчуваєте себе у комфорті. Дуже багато розмовляємо та ділимося цікавими фактами, як спортивного життя, так і повсякденного. Зустрічають нас завжди із шаною та повагою.
- Подейкують, що Повєткін – не просто 100% професіонал і фанат боксу, а й дуже приємний і простий в спілкуванні. Підтвердите чи спростуєте?
І.Ш.: Абсолютно вірно. Повєткін на 100% профі та справжнісінький фанат боксу. А в спілкуванні дуже приємна особистість. Він завжди запитував, чи все в нас добре, чи усім ми задоволені.
В.С.: Погоджуюсь із Ігорем. Олександр – дуже хороша людина та професіонал своєї справи. Перебуваючи у таборі таких спортсменів, ти завжди чомусь вчишся та отримуєш задоволення від тренування. Олександр завжди особисто подякує за кожен спаринг та завжди поцікавиться як справи та чи все гаразд у побуті.
- Що за історія про те, що Повєткін начебто був дуже незадоволений якістю своїх спаринг-партнерів, про що навіть повідомив уболівальникам через соцмережі? Чим засмутили ветерана?
І.Ш.: Це взагалі цікава історія... Ми провели перші спаринги, і буквально на ранок з’явилася ця публікація, яку із задоволенням підхопили ЗМІ. Насправді про незадовільну якість спаринг-партнерів Повєткін говорив набагато раніше. Ще тоді, коли в його тренувальному таборі не було нас із Владом та триразового чемпіона світу Магомедрасула Меджидова. І, до речі, Олександр пізніше сам ініціював ефір, на якому подякував нам за роботу.
Так що ми точно нічим його не засмутили. Навпаки, своєю роботою доказали, що українські боксери на топовому рівні. Команда Повєткіна була дуже задоволена нами.
В.С.: Безглузда ситуація. Коли з’явились основні спаринг партнери, то Олександр був більш ніж задоволений. І особисто дякував за роботу. Це непорозуміння є помилкою журналіста, який виклав той матеріал в досить неправильний час.
- Подейкували про те, що допомогти Повєткіну в підготовці до Уайта прагне британський супертяж Дерек Чісора. Схоже, це була гра на камеру?
І.Ш.: Можливо Чісора й збирався до Повєткіна, точно не знаю. Але упевнений, що ту роботу, яку ми дали Повєткіну, Чісора б не потягнув. Дуже сумніваюся, що він наразі перебуває в настільки хороших спортивних кондиціях.
В.С.: Важко прокоментувати, оскільки не володію ніякою інформацією стосовно цього.
- Декілька слів про спаринги із Повєткіним. Як оціните форму російського ветерана?
І.Ш.: Спаринги були на хорошому рівні. І я отримав величезний досвід. Повєткін у відмінній формі, у нього чудовий удар. Повірте мені на слово.
В.С.: Стосовно спарингів, то можу сказати, що Олександр пройшов досить непогану підготовку і знаходиться у хорошій формі. Спаринги з ним завжди непрості – він набагато сильніший, ніж здається з першого погляду. Його вік – це його досвід, який йому допомагає. З іншої сторони, вік є вік. Він вже є шанованим ветераном нашого спорту.
- Вболіватимете за Повєткіна?
В.С.: Звичайно, буду вболівати за Олександра.
І.Ш.: Однозначно вболіватиму за Повєткіна. Це – людина із великим серцем. Вважаю, такі особистості достойні того, щоб їх поважали та цінили, не дивлячись на національність. Неважливо, росіянин він, німець чи американець.
- Який прогноз? Хто переможе?
В.С.: Нехай переможе сильніший та той, хто більше цього прагнутиме. Дуже важко прогнозувати бої суперважковаговиків...
І.Ш.: Прогноз? Важко сказати... Гадаю, десь 50/50. Ділліан Уайт – дуже серйозний опонент.
- Що далі? Допомога Олександру Усику в підготовці до бою із Дереком Чісорою?
І.Ш.: Далі в мене плани провести декілька рейтингових поєдинків. Але якщо запропонують допомогти Усику в підготовці до Чісори і якщо в мене буде така можливість, то обов’язково приїду. З великим задоволенням поспарингую із Усиком.
В.С.: Важко планувати щось в такий час. Тому що все змінюється кожен день. Хотілось би самому провести ще декілька поєдинків до кінця року, але життя вносить свої корективи. Завжди раді допомогти Олександру в його підготовці. Якщо запросять, то з великою радістю допоможемо!
