Олімпійський лікнеп. Ковзанярський спорт

Чоловіки в трико на ковзанах з’явилися на білих Олімпіадах від самого їх початку – з 1924 року. Жінкам довелося чекати довше. Після показових виступів 1932 року, жіночі змагання в офіційній програмі з’явилися за 28 років – в Скво-Веллі.

Нагороди

Легенди

Клас Тунберг (Фінляндія) – 5+1+1 (1924-1928)

Ерік Гайден (США) – 5+0+0 (1976-1980)

Івар Баллангруд (Норвегія) – 4+2+1 (1928-1936)

Лідія Скоблікова (Росія) – 6+0+0 (1960-1968)

Клаудия Пехштайн (Німеччина) – 5+2+2 (1992-2006)

Бонні Блер (США) – 5+0+1 (1984-1994)

Ковзанярський спорт по-українські

Історія цього виду в Україні дуже давня і вельми успішна. Українська федерація ковзанярського спорту була створена більше 60 років тому, а здобутки вітчизняних ковзанярів – чи не найсолідніші серед усіх зимових видів спорту. Варто загадати лише триразового чемпіона світу і призера Олімпіади Олега Гончаренка з Харкова, абсолютну чемпіонку світу Віру Бриндзей з Івано-Франківська, призерку чемпіонату світу Тетяну Шелехову з Києва… Сьогодні це здається фантастикою.

Ні, перегони на ковзанах не померли, але, схоже, знаходяться в стані, близької до коми. Наприклад, на минулорічний чемпіонат України (так! це вже досягнення - єдині змагання в країні) в Шостку приїхало 44 учасники. Непогано? Лише, якщо не зважати, що тільки четверо з них - спортсмени змагального віку. Решта - ветерани та діти. До речі, для учасників навіть не знайшлося медалей - лише дипломи.

Та й взагалі, найкраще ці «змагання» можна описати словами одного з учасників - «спортсменам приходилось порой показывать чудеса эквилибристики перепрыгивая на скорости ямы, трещины, блины и другие сюрпризы теплой погоды».

А на змаганнях найвищого рівня українці світяться епізодично. Найчастіше напередодні Олімпіад. Наприклад, останній візит на чемпіонат світу (а їх проходить по три на сезон - класичне багатоборство, спринтерське та в окремих дисциплінах) наші земляки не з’являлися вже по кілька років. В 2010 році Олена Мягкіх в спринтерському багатоборстві посіла 26 місце з 28 учасниць. Після того, як відрізало. В чемпіонатах світу з класичного багатоборства пауза триває вже 16 (!) років - в 1998 Сергій Приз посів 31 місце (з 37 учасників), а Світлана Константинова - 24 місце (серед 28 учасниць).

Україна на Олімпіадах

Ліллегаммер-1994. 2 учасники

Ще один факт з розряду «важко повірити». На перших незалежних для України Олімпійських іграх в активі наших ковзанярів було місце в десятці кращих. Його виборов Юрій Шульга. Хоча міг здобути й краще місце – роком раніше посів на чемпіонаті світу 7 місце. Це так і лишилося найвищим досягненням українських ковзанярів в новітній історії.

Юрій Шульга – 10 місце (1500 м), 21 місце (5000м)

Олег Костромітін – 23 місце (500м), 33 місце (1000м)

Нагано-1998. 4 учасники

Це була наймасовіша Олімпіада для українських ковзанярів, але в якість цифри не переросли – навіть до 20 ніхто не пробився.

Леся Білозуб – 27 місце (500м), 28 місце (1000м)

Сергій Приз – 28 місце (5000м)

Світлана Константинова – 30 місце (1500 м), 33 місце (3000м)

Олег Костромітін – 35 місце (500м), 39 місце (1000м)

Солт-Лейк-Сіті-2002. 2 учасники

Якщо в Японії чотири потрапляння до тридцяти найсильніших були, м’яко кажучи, сумнівним досягненням, то наступна Олімпіада закінчилася лише одним таким випадком. А рівень українського ковзанярського спорту можна осягнути тим, що всі три результати Фомина показані з національними рекордами.

Андрій Фомин – 29 місце (500м), 37 місце (1000 м), 43місце (1500м)

Олена Мягких – 31 місце (3000м), 35 місце (1000 м), 38місце (1500м)

Турин-2006. Нікого

Ванкувер-2010. Нікого

Сочі-2014. Вже третя поспіль Олімпіада пройде без наших спортсменів.

Розклад змагань

Розклад сил

500 метрів

ОІ-2010

Мо Тхе Бом (Корея) – Кеїтіро Нагасіма (Японія) – Дзедзі Като (Японія)

Лі Сан Хва (Корея) – Дженні Вольф (Німеччина) – Ван Бейсін (Китай)

ЧС-2013

Мо Тхе Бом (Корея) – Дзедзі Като (Японія) – Ян Смекенс (Нідерланди)

Лі Сан Хва (Корея) – Ван Бейсін (Китай) – Ольга Фаткуліна (Росія)

Останні 10 стартів в рамках КС + Чемпіонат світу

1000 метрів

ОІ-2010

Шані Девіс (США) – Мо Тхе Бом (Корея) – Чед Гедрік (США)

Крістін Несбітт (Канада) – Аннет Геррітсен (Нідерланди) – Лорен ван Ріссен (Нідерланди)

ЧС-2013

Денис Кузін (Казахстан) – Мо Тхе Бом (Корея) – Шані Девіс (США)

Ольга Фаткуліна (Росія) – Ірен Вюст (Нідерланди) – Бріттані Боу (США)

Останні 10 стартів в рамках КС + Чемпіонат світу

1500 метрів

ОІ-2010

Марк Тейтерт (Нідерланди) – Шані Девіс (США) – Хавард Бекке (Норвегія)

Ірен Вюст (Нідерланди) – Крістін Гровс (Канада) – Мартіна Саблікова (Чехія)

ЧС-2013

Дениc Юсков (Росія) – Шані Девіс (США) – Іван Скобрєв (Росія)

Ірен Вюст (Нідерланди) – Лотте ван Бек (Нідерланди) – Крістін Несбітт (Канада)

Останні 10 стартів в рамках КС + Чемпіонат світу

Стаєрська дистанція (5000м чоловіки/3000м жінки)

ОІ-2010

Свен Крамер (Нідерланди) – Лі Син Хун (Корея) – Іван Скобрєв (Росія)

Мартіна Саблікова (Чехія) – Штефані Беккерт (Німеччина) – Крістін Гровс (Канада)

ЧС-2013

Свен Крамер (Нідерланди) – Йорріт Бергсма (Нідерланди) – Іван Скобрєв (Росія)

Ірен Вюст (Нідерланди) – Мартіна Саблікова (Чехія) – Клаудія Пехштайн (Німеччина)

Останні 5 стартів в рамках КС + Чемпіонат світу

Марафон (10000м чоловіки/5000м жінки)

ОІ-2010

Лі Син Хун (Корея) – Іван Скобрєв (Росія) – Боб де Йонг (Нідерланди)

Мартіна Саблікова (Чехія) – Штефані Беккерт (Німеччина) – Клара Г’юз (Канада)

ЧС-2013

Йорріт Бергсма (Нідерланди) – Свен Крамер (Нідерланди) – Боб де Йонг (Нідерланди)

Мартіна Саблікова (Чехія) – Ірен Вюст (Нідерланди) – Клаудія Пехштайн (Німеччина)

Останні 3 старти в рамках КС + Чемпіонат світу

Командні змагання

ОІ-2010

Канада – США – Нідерланди (чоловіки)

Німеччина – Японія – Польща (жінки)

ЧС-2013

Нідерланди – Корея – Польща (чоловіки)

Нідерланди – Польща – Корея (жінки)

Останні 5 стартів в рамках КС + Чемпіонат світу

* - результат виступу на ковзанці в Сочі

P.S. шкода, але до старту Олімпіади встиг опрацювати лише третину видів. вибачайте