Ліки ведмедика Мбо. Форми групи В

Кубок Африки вже розпочато, а наші прев’ю до турніру від блога «Кубок Африки. Онлайн» продовжуються. Сьогодні поговоримо про групу В.

Дев’ять з шістнадцяти учасників нинішнього Кубку Африки вже вигравали турнір. Про що це каже? Певним чином про те, що у африканському футболі на плаву одні й ті самі обличчя. Також про те, що у Кубку Африки бувають спалахи, каліфи на годину, які, втім, входять в історію. А ще про те, що тут, вважай, немає фаворитів. Або їх більше половини учасників, або ніхто не фаворит. Впевнений, з останньою тезою в голові спати легше.

Так от, а ми про групу В: Туніс, Замбія, Кабо-Верде, ДР Конго

Розклад:

18.01 Замбія – ДР Конго, Туніс – Кабо-Верде

22.01 Замбія – Туніс, Кабо-Верде – ДР Конго

26.01 Кабо-Верде – Замбія, ДР Конго – Туніс

Замбія

Шлях

Коли світові спортивні ЗМІ вперше гучно заговорили про збірну Замбії? Правильно, після переможного КАНу-2012, який тоді ще підопічні Ерве Ренара виграли у «золотого покоління» збірної Кот д’Івуару з Дрогба і Ко. Єдиним хлопцем з більш-менш гучним ім’ям у тій збірній був скиталець Емануель Маюка – і аналогічна ситуація, на загальний подив, спостерігається і зараз. В першу чергу це пов’язують з тим, що Замбія була перш за все командою, а не збірною особистостей. От і вийшло, що навіть до Європи (Росія не рахується) не запросили жодного гравця тієї Замбії, і зараз така ситуація. Ренар зі збірної пішов досить давно, і збірна вже трохи не та, що була при ньому – вже немає тої організації гри. Зараз тренером замбійців є місцевий спеціаліст Онор Джанза, за якого замбійці у своїй відбірковій групі спочатку зазнали поразки від Кабо-Верде і двох нічиїх від Мозамбіка та Нігера, а потім трьома сухими перемогами довершили справу.

Гравці

Як сказано раніше, зірок у Замбії майже немає. Маюка – не зірка, звичайно. З тих, що запам’яталися нам по КАНу-2012 ані Крістофер, ані Фелікс Катонго на турнір не їдуть. Певно, кого й можна вважати ліером команди, так це непробивного воротаря Кеннеді Мвеене, одного з найкращих кіперів континенту. Майже всім гравцям ліній півзахисту та нападу не більше 23 років. Джанза суттєво омолодив збірну, і серйозних звершень від Замбії, певно, зараз чекати не варто.

Форма

Зате форма яка у замбійців! Просто цукерочка. Ба більше – таку самому придбати хочеться. Nike на свій найпростіший шаблон наліпив неперевершений візерунок, який особливо чудово виглядає з чорним коміром на домашній формі. Більше таку красу ви ніде не побачите – це, на мою особисту думку, одна з найкращих форм цього Кубку Африки! Спішіть побачити.

Туніс

Шлях

Не знаю як вам, а мені ці пвінчноафриканські араби завжди були трохи нуднуваті. Принаймні, коли я бачив з ними ту чи іншу гру. Звичайно, апофеозом можна вважати гру проти збірної України на ЧС-2006 – і, можливо, та гра серйозним чином вплинула на моє подальше сприйняття збірної Тунісу – але зараз мені здається, що на усіх турнірах, де я цю збірну бачив, вона не показувала нічого виразного.

Туніс з африканцями грає дуже непогано, а отже, розпочав свій шлях на КАН одразу з групового турніру. В группі з Орлами Карфагену були також збірні Сенегалу, Єгипту та Ботсвани. Збірна Єгипту після того, як легенда Хасан Шехата у 2011 році покинув свій пост, ніяк не може знайти своєї гри: не допоміг навіть Боб Бредлі, що тренував збірну США на ЧС-2010; а у Ботсвані виявилось, що геній Жерома Раматлакване (не знаєте такого? Й не дивно) зайшов одразу після кваліфікації до КАН-2012. Ну от і вийшли Червоні з групи досить легко на пару з Сенегалом.

Гравці

Тунісські гравці за традицією грають або у себе на Батьківщині, або у Франції, і виключень з цього правила раніше було дуже мало. Втім, у нинішній заявці Карфагенських орлів тільки п’ятеро «французів», і стільки ж гравців представляють невказані вище чемпіонати. Тут вам і Білель Мохсні, майже легенда англійського «Саузенду», що віднедавна грає за «Ґлазґо Рейнджерс», і капітан команди Яссін Чихауі. Найбільш досвідчені гравці збірної Раґед та Маслусі грають у «Етуаль дю Сахель» та «Есперансі» відповідно. А от кого ви справді можете знати, так це Аймена Абденнура, яуий зараз не найкращим чином проявляє себе у «Монако».

Форма

Що-що, а форма у збірної Тунісу жахлива. В чому справа? Все тому, що вона зроблена компанією BURRDA за шаблоном, у якому збірна Бельгії бігала на Чемпіонаті Світу у Бразилії. Все б нічого, але за цим шаблоном логотип федерації футболу, емблема збірної знаходиться значно нижче, ніж зазвичай, що просто виводить з себе. Та й поєднання кольорів не настільки класне.

Кабо-Верде

Шлях

Кабо-Верде – крихітна острівна країнонька на захід від африканського континенту. Не дивно, що вперше кабо-вердійці прорвалися на КАН у 2013 році, сенсаційно здолавши збірну Камеруна у одному з кваліфікаційних раундів турніру. Дивно, що ми про них взагалі тоді почули.  На тому Кубку Африки збірна Кабо-Верде навіть вийшла з групи, але була зупинена Ганою на стадії чвертьфіналу. Вдалому поколінню гравців вдалося і другий турнір поспіль вийти до фінальної частини: постраждали Замбія, Мозамбік та Нігер. Відверто не найсильніша група за сьогоднішніми мірками, і Креоли її виграли. Тепер помірятися силою у групі кабо-вердійцям доведеться з Тунісом, ДР Конго та Замбією, з якою вони в кваліфікації обмінялися домашніми перемогами (2-1, 1-0).

Гравці

Чесно кажучи, я думав, що шлях розвитку футболу тут приблизно такий само, як і у Екваторіальної Гвінеї – оскільки К-В раніше була колонією Португалії, то у цій збірній мають шанс заграти усі непогані гравці, що мають кабо-вердійське коріння та живуть у Португалії.  Насправді все куди простіше – основою збірної є гравці, що народилися на цих крихітних острівцях. Як, наприклад, той самий Платіні, про якого знають всі після того неочікуваного для К-В Кубку Африки.

Форма

Того турніру форма в збірної Кабо-Верде була одою з найцікавіших. Робила її нікому не відома компанія Tepa, яка наразі припинила співробітництво з Синіми Акулами. На зміну їй прийшов виробник Lacatoni, що робить цікаві форми для середняків чемпіонату Португалії, таких як «Ольяненсе», «Насьонал» чи наш знайомий по «Дніпру» «Пасуш Феррейра». Так от, для Кабо-Верде Lacatoni зробили черговий витвір мистецтва, на який не соромно подивитись. На домашній формі окрім білої та червоної стрічки ближче до кінців рукавів та коміра, бачимо горизонтальні широкі смуги двох відтінків синього, на яких іншим відтінком нанесені силуети островів Кабо-Верде. На виїзному варіанті бачимо на білому фоні класні візерунки. Респект виробнику за ці комплекти, інший претендент на звання кращої форми цього КАНу.

Демократична Республіка Конго

Шлях

Колись ДРК (а тоді ще Заїр) стала першою збірною Чорної Африки, що пробилася на Чемпіонат Світу. Навіть у анналах історії залишилася збірна Заїру – щоправда, не з найприємнішої причини: поразка 9-0 від Югославії досі залишається найбільшою поразкою в історії ЧС. То були золоті роки в історії конголезців. Зараз, незважаючи на численних «європейців» у заявці, ДРК – лише одна з міцних середняків африканської зони.

ДРК потрапили у відбіркову «групу смерті»: разом із Сьєрра-Леоне конголезцям протистояли збірні Камеруну та Кот-д’Івуару. Для івуарійців участь на ЧС не піддавалася сумнівам,  а от камерунці горіли помстою: на минулий КАН вони не потрапили через вискочку Кабо-Верде, а на Чемпіонаті Світу проявили себе огидно, а отже, потрібно було відновлювати свою репутацію.

ДРК потрапили у відбіркову «групу смерті»

Можливо, Сьєрра-Леоне й вдалося б протиставити щось цим трьом збірним, якби не Ебола. Вірус гуляв територією країни, і збірну зобов’язали грати свої домашні матчі за її межами. Сьєрра-Леоне – це не донецький «Шахтар», і команда стала легкою наживою для інших учасників групи, у тому числі й ДРК. Взявши «свої» 6 очок у матчах з С-Л, і програвши обидва матчі без варіантів агресивному Камеруну, конголезці вирвали перемогу на 88 хвилині на виїзді у Кот-д’Івуара - 3:4. Програвши домашній матч, ДРК набрали дев’ять очок, посівши третє місце у групі, але пройшовши на турнір, як команда, що мала найбільшу кількість очок з тих, що посіли третє місце.

Гравці

Молодший брат Стіва Манданда – Парфе Манданда та Роберт Кідіаба, що стрибає на своїх сідницях після перемоги команди. Юссуф Мулумбу та Яннік Боласі, яких знає кожен вболівальник будь-якого клубу АПЛ. Але для нас обличчям цієї збірної є не хто інший, як Дьюмерсі Мбокані. Мбо є найкращим форвардом нинішнього київського «Динамо», і навіть усвідомлюючи той факт, що першу частину чемпіонату він прогуляв, як форвард він просто вище за класом, ніж Кравець чи Теодорчик. Від цього турніру залежить, у якому стані приїде Дьюмерсі на збори «Динамо», а також чи підніметься на нього ціна.

Форма

Форму для ДРК виготовляє ірландський виробник O’Neills. В принципі, нічого надскладного, і не убого: у домашньому комплекті Леопардів червоні рукави, а спереду на синьому фоні принт з леопардом. Ззаду ж принт леопардових плям на формі. Виїзний комплект білий, с блакитним коміром та тоненькими діагональними золотими смугами. Нічого зайвого. На рівні грудей з одного боку розташований прапор країни, а з іншого – емблема федерації футболу.

Чи не здулася Замбія? Чи не недооцінена збірна Кабо-Верде? Чи матиме Туніс проблеми з виходом з групи? Чи стане Мбокані кращим бомбардиром турніру? На ці питання дасть відповідь лиш час. Я ж пропоную вам подивитися сьогодні Замбія – ДРК о 18 годині, а за три години – Туніс – Кабо-Верде. Сподіваюся, що африканський футбол вас не розчарує.

Я ж з вами прощаюся до завтра, коли ми будемо продивлятися групу С. На все добре! :)