Tribuna/Футбол/Блоги/Прочитайте та вставайте/Дідове дербі — найстаріше в Бразилії

Дідове дербі — найстаріше в Бразилії

Минулого тижня ми мали можливість спостерігати дербі ГреНал, а вже цієї неділі відбудеться інше, найстаріше дербі Бразилії. Протистояння між «Ботафоґо» та «Флуміненсе» налічує 114 років. У Бразилії його так і називають — Clássico Vovô (Дідове дербі).

Автор — aegepten
12 августа 2014, 21:00

Початок

Перший матч між командами відбувся 22 жовтня 1905 року і завершився перемогою «Ботафоґо» 6:0, проте він був неофіційним. Офіційний старт історії протистояння дала гра 13 травня 1906 року, коли «Флуміненсе» сповна від квиталися за поразку — 8:0. Попри такі рахунки, наступного року обидві команли були грізними силами щойно започаткованого чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро — Каріока.

Суперечка століття

1907 року цей чемпіонат спричинив першу серйозну суперечку між клубами. Обоє посіли першу сходинку з однаковою кількістю очок. Відтак «Флуміненсе» оголосили себе чемпіонами з огляду на кращу різницю голів, а також через кращі результати в особистих протистояннях, проте «Ботафоґо» з цим не погодилися, вимагаючи плей-оф (адже команди мали максимальний результат, програвши лише по одній грі в очних протистояннях). Суперечку було розв’язано «постфактум» лише 1996 року, коли уряд штату оголосив обидва клуби чемпіонами 1907 року.

Ботафоґо, 1907 рік

Флуміненсе, 1906 рік

Статистика

Всього команди зіграли 344 гри, з яких 111 виграв «Ботафоґо» (забивши 499 голів), а 130 — «Флуміненсе» (551 гол). «Ботафоґо» двічі вигравав найпрестижніший титул Бразилії, але з огляду на часову різницю — це були два різні титули. Чемпіонат штату клуб вигравав 19 разів. Натомість «Флуміненсе» має в активі три чемпіонства Бразилії, 31 золото штату і почесне звання чемпіона Каріоки століття.

Зірки дербі

Першим ідолом дербі став англієць Генрі Велфейр. 1913 року він покинув рідний Ліверпуль, аби вби викладати географію та математику в Ріо-де-Жанейро, проте зрештою став «вчителем футболу». В Англії Генрі грав у футбол протягом 5-ти років, зокрема й за «Ліверпуль». В Ріо він виступав здебільшого за «Флуміненсе», здобувши кличку «англійський танк» — Генрі забив 163 голи у 166 іграх, завершивши кар’єру після чергового матчу проти «Ботафоґо». Цікаво, що йому пощастило дожити до 1966 року, коли на вершині світового футболу були Англія та Бразилія (ну й Німеччина, звісно).

1957 року доля золота штату знову вирішувалася в дербі. «Флуміненсе» було достатньо нічиєї, проте п’ять м’ячів аргентинського нападника Пауло Валентіма та гол бразильця Ґарінші визначили чемпіона — 6:2 на користь «Ботафоґо».

Пауло Валентім

Втім найкращими бомбардирами «Ботафоґо» в цьому дербі були Елено (1940-і) та Вальдо (1954-1961), що забили по 16 голів.

НЕМНОГО О НЫНЕШНЕМ СОСТОЯНИИ ДЕЛ В БОТАФОГО.

ЦИТАТЫ КОИЛА.

У Ботафого отличній плеймейкер (Карлос Алберто): точные передачи, аритмия, каньо - благодаря ему команде часто удается навязать борьбу и перехватить инициативу. Карлос Алберто не так стабилен и быстр, как лучшие мейас чемпионата, но в отдельных матчах может помочь команде победить любого соперника. Одна из атак завершилась голом головой Эдилсона.

Карлос Альберто.

Отметим важную роль в команде Болатти, форвардов Рожерио (сверкавшего когда-то в Наутико) и Эмерсона "Шейха". Последний поражает своей игрой в этом сезоне, это уже какая-то четвёртая по счёту молодость, причём даже у славящегося проходами Эвертона Рибейро, кажется ноги медленнее: столько рывков, столько удачный пробросов и классическая бразильская педалада с последующей точной передачей во втором тайме, когда остался не у дел могучий Деде, браво Эмерсон!

Вагнер Мансини часто осторожничает не выпуская Уоллисона, а ведь он горазд на подвиги. Кроме того у Ботафого не достаточно одно из главных открытий этого чемпионата: 20-ти летний мейа Даниэл Корреа. Их дуэт с Карлосом Алберто может стать грозным оружием.

Рожерио, когда он блистал в Наутико.

ЦИТАТА ЭЛЬ ГРАНА.

У Ботафого вообще очень приличная банда: тут и лучший бразильский вратарь, и очень перспективный Дориа с опытным Боливаром в центре защиты, очень приличный латераль Лукас справа, а слева есть сразу два знаменитых Сезара (Жуниор и Жулио). В опорке уже упоминавшийся Болатти, в резерве ещё есть боевитый Аиртон. Про хавов атакующих и форвардов уже сказано, Шейка так самое то во Флуминенсе было вернуть, но он чем-то обидел дурачка Симсена (я его уже Симпсоном называю), поэтому это было невозможно. А Ботофого, в общем, с таким составом мог бы и за титул бороться, но финансовые трудности мешают, негативно влияют.

КРАТКАЯ СПРАВКА.

Игроки «Ботафого» Гарринча, Нилтон Сантос, Диди, Кварентинья, Амарилдо, Пауло Валентим и Загалло составляли костяк сборной Бразилии, выигравшей чемпионаты Мира в 1958 и 1962 годах. Ещё трое игроков представляли «Ботафого» в сборной в 1970 году.

На данный момент 46 игроков «Ботафого» выступали со сборной Бразилии на Чемпионатах мира, 97 человек вообще представляли свой клуб в сборной, что является рекордным показателем среди всех команд Бразилии.

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты