Tribuna/Футбол/Блоги/31 СЕКТОР/Чому у конфлікті Петракова та журналістів винні обидві сторони, а збірна страждає від цього

Чому у конфлікті Петракова та журналістів винні обидві сторони, а збірна страждає від цього

Підсумки жовтневого збору для жовто-блакитних

Блог — 31 СЕКТОР
13 октября 2021, 10:15
10
Чому у конфлікті Петракова та журналістів винні обидві сторони, а збірна страждає від цього

Добіг кінця жовтневий слот матчів збірної України в рамках кваліфікації на Чемпіонат Світу 2022.

Результат головної команди — одна перемога та одна поразка.

Детальніше розберемось, що спровокувало бурхливий конфлікт Петракова з прессою. Чому про це говорять та роблять з простої ситуації щось глобальне. Підійдемо до цього питання з точки зору простого вболівальника.

Провина Петракова — поведінка на прес-конференціях, недостатнє розуміння сили своїх гравців у власній схемі, дуже різке ставлення до помилок

Саме після двох матчів, проти Фінляндії та Боснії Герцеговини, можна робити глобальні висновки. Петраков починав прес-конференцію проти фінів з 37 слів, про яку тільки лінивий не розповів. Він мав на це право? Абсолютно. Журналістам не подобалось, те що він багато говорить, тепер він сказав менше. Інше діло — питання у стилі: «а ви будете грати на перемогу?». Тобто, хейтити Петракова в цьому сенсі немає ніякого. Він переміг Фінляндію та звів на нуль критику на свою адресу.

Петраков не до кінця розуміє, що йому також потрібно підлаштовуватись під гравців. Він прийшов, поставив схему та сказав грайте. Після п'ятирічного академічного футболу збірна не може перемкнутись на швидкий футбол. Це неможливо. Я вважав, що Олександр Васильович це розуміє, але ж ні. Він витиск усі соки з гравців у виїзному протистоянні проти суомі. З Боснією це вилізло боком. При чому, забий Араюрі наприкінці другого тайму — знову була б нічия.

Головному тренеру збірної потрібно навчити свою команду заспокоювати гру. Не грати на утримання рахунку. Ні в якому разі. Просто треба більше контролювати м'яч. У матчі проти Боснії футболісти нашої збірної підсіли з хвилини 60-ї. Потрібно було взяти м'яч під свій контроль та обмежити тиск на власні ворота.

Петраков знову зіграв в гойдалки і на цей раз отримав сповна. Але він тренер, він несе відповідальність за результат. А що я? Я простий вболівальник, який також має свою точку зору. Я маю на це право. Ще одна велика помилка Петракова — невміння пробачати. Тому що, пояснити заміну Ярмоленко, при рахунку 1-1, на Булецу — дуже важко. Караваєв помилявся і в «Динамо», згадайте пенальті проти «Брюгге». В матчі проти Боснії, коли нам потрібна перемога, вчинок Олександра Васильовича виглядає як образа.

Петраков має право не викликати Маліновського. Петраков перший несе відповідальність за результат. Це його справа. Учора він був на коні, а сьогодні під ним. Головна робота тренера — приносити результат. Інша справа, коли тобі починають заважати.

Провина журналістів — погоня за хайпом, невміння слухати та сприймати те, що говорять, недостатньо правильна комунікація з вболівальниками

Журналісти повинні зрозуміти, що вони є посередником між простим вболівальником та головної командою країни. Вони повинні працювати один за одного, але ж не проти. Безумовно, кожен має право думати і писати, те що він хоче. Але ж, камон, не по декілька разів. Ситуації з Маліновським обговорюють вже місяць. Кому від цього стало легше? Щось зміниться? Ні. Всі про все вже сказали. Облиште цю тему.

Погоня за хайпом дуже не доречна у сьогоднішніх реаліях. Україна проводить дуже важкий відбір, а коли ще підливають масла у вулкан пристрастей Петракова.. Загалом, дуже важко так працювати. Навпаки, потрібно підтримати тренера та футболістів. А ще краще, потрібно готуватись до прес-конференцій і задавати дійсно цікаві питання.

У нас журналісти не вміють слухати. Вони ж такі самовпевнені та пихаті, як деколи буває Петраков. Тому всі мають право ображатись. Тільки це риса не професіоналізму. Якщо вам кажуть про одне і те саме декілька разів це означає, що вже досить. Досить питати те, про що було проговорено більше п'яти разів.

Преса створила тиск на Петракова, але подала це по-іншому. Нібито, Петраков тисне на вболівальників та він образився на всіх. Він має на це право. Так, це виглядає безглуздо, але точно такі ж дії повторюють журналісти. Петраков заслуговує критики за гру, за гойдалки які він влаштовує кожен матч та думає що його пронесе. Ні, так не буде завжди. Потрібно розуміти, це вже не дитячий футбол, команди-суперниці тактично грамотно навчені. Заслуговує він критики за влаштовані прес-конференції? Відповідь: категорично ні, навіть якщо не буде результату. Заслуговує чи він критики за гру, обраний стиль? Так, обов'язково. Потрібно розуміти цю межу та не переходити її.

Потрібно розуміти, що допускати багато атак по флангу Ярмоленко в матчі проти фінів — неприпустимо. Він вже не молодий гравець. З Боснією забив, але все рівно сил не вистачало. Петраков хоче витискати з гравців усі соки і знову провалює кінцівку. Чому? Тому що в своєму складі не має молодиків. Лідери збірної не Булеца, Соболь чи Тимчик. Головна рушійна сила — Яремчук, Ярмоленко, Шапаренко. Потрібно враховувати їх думку.

Варто зрозуміти одну істину — від усіх конфліктів страждає збірна.

Турнірне положення нашої національної команди дуже хитке. Потрібно не втрачати віри та налаштовуватись на фінал з Боснією вже у наступному місяці. Він усіх розставить на свої місця. Українці все ще мають шанс зачепитись за плей-офф. Ми повинні там грати, як не крути, ми увійшли в топ-8 сильних команд Європи за результатами Євро 2020. Я вірю, що Україна не опуститься нижче другої сходинки.

А ви в це вірите?

Другие посты блога

Все посты