«Динамо» Київ — володарі Кубку України 2019/20! Перемога за сильнішими

Коли вас спитають: "а чому ти радієш?", сміливо можете відповідати: "вмієш - радій, не вмієш - сиди мовчки". Динамівці попри всі свої негаразди здобули, увага, другий трофей за цей сезон! Перший, нагадаю, був Суперкубок України. Так, звичайно, в чемпіонаті ситуації критична, але якщо подивитись з іншої сторони на все це, то два кубка в активі команди. Поки, деякі наші вболівальники продовжують сидіти з "кислою" фізіономією, справжні фанати радіють за хлопців. Для когось це перший Кубок України, а для когось взагалі перший трофей в Україні. Вони йшли до цього весь етап і заслуженно перемогли. На нашому шляху були биті: Шахтар, Олександрія, Минай і ось дійшла черга до Ворскли.

Попри шалену атаку у ЗМІ на київський клуб перед фіналом ми перемогли, адже є психологічно стійкими. Я думаю, не кожному приємно, коли у стрічці новин ти читаєш, ось наприклад: "Йожеф Сабо: "В финале отдаю предпочтение "Ворскле", коли той же Грачов, розказує про "посереднього Циганкова" і це підхоплюють інші з порівнянням про "игрока-безе". Той же, Призетко який згадує про майстерність та інші спортивні експерти, якщо їх можна так назвати. Всі кажуть не по ділу, не по статистичним даним, всі кажуть свою настільки заангажовану думку, що не в одній європейській країни такого не дозволяють.

Окремо, поділюсь думкою про коментаторів матчу, як на "Футболах", так і на "ЮА:Першому". Фанати київської команди багато років терпіли - "гармАш", а не "гАрмаш", тепер настала черга нашого воротаря. Разів сто коментатори обох каналів повторювали: "бУщан", а не "бущАн". Є таке поняття, як 25-й кадр. Так ось, в нашому футболі орієнтуються на слух. Тому що, через кожну хвалину розповідати, що: "Динамо НЕ виграло два крайніх матча", "Динамо проводить НЕ найкращий сезон", "Динамо НЕ рекордсмен там чогось", "Динамо НЕ влаштувало штурм", "Динамо НЕ змогло додавити полтавчан" і тому подібне. Тим паче, це так подавалось ніби, якщо Динамо все ж таки переможе, то це буде неймовірне чудо і всього лиш солодка пілюля для гравців, штабу, клубу, вболівальників. На жаль, такий метод діє. Приходять "нейтральні" фанати і починають розказувати, що Ворскла виглядала достойно. Не може команда, яка володіла м'ячем 35-39% ігрового часу та виходить в контратаку 1-2 рази, виглядати достойно. Це нонсенс. Я розумію, Седан не могла не нахвалювати Чеснакова в післяматчевому коментарі, тому що Ворскла на межі втечі з "каналу єдиного пулу". Останнє, я звичайно розумію все, але фразу: "всі знають що Бєсєдін не зможе допомогти киянам через допінг". При чому тут допінг Бєсєдіна до фінала Кубка України не зрозуміло й до сих пір. Ніхто, не заїкнеться навіть сказати про допінг Срни в матчі Шахтаря, а в матчах Динамо дозволено все. Так що, прошу слухати те, що вам намагаються влити в ваш розум і почніть відрізняти біле від чорного.

Рішення тренерського штабу випустити Вербича в ролі нападника — геніальне!

Особисто я ще з часів Хацкевича говорю про те, що словенець - готовий форвард для Динамо Київ. Підкреслював це, після виграного матчу з Маріуполем в першому колі цього чемпіонату. Писав про це, в матеріалі орієнтовного складу перед матчем з полтавчанами.

Беньямін Вербич - гнучкий форвард. У нього неймовірно виходить те, що не виходить у Соля, а саме шукати простір між лініями. Динамівець також має хист до відчуття моменту. Він завжди є там, где йому потрібно. Вербич як ніхто, завжди заряджений на гру і готовий вести за собою партнерів по команді.

Його забитий гол - це майстерність, про яку говорив Призетко (тепер, сподіваюсь побачив). Індивідуальна майстерність Беньяміна вирівняла рахунок на табло після жахливої стартової 15-хвилинки у виконанні підопічних Михайличенко. До кінця першого тайму у Вербича було щонайменше три нагоди забити. Особливо, коли з метру влучив у воротаря. Нічого страшного, тому що у нього ці моменти є, він їх знаходить частіше і гостріше, ніж Каргбо і Русин. Словенець готовий форвард для Динамо. Впевнений, що до кінця сезону Вербич продовжить тішити нас голами з позиції центрфорварда.

Пропущений гол - комплексна помилка команди, яка тягне більш на випадковість, ніж на системність

Якщо подивитись на цей гол, то почалось все з Олександра Сирота. Захиснику потрібно було просто з-під ноги гравця Ворскли вибити м'яч в аут, а не супроводжувати його, та ще й допомогти йому заробити фол і жовту картку. Потім серія кутових, не до кінця правильно розібрані гравці суперників і як наслідок, гол в наші ворота.

Швидкий гол не зламав киян, а навіть допоміг їм. Схожі паралелі можна провести з матчем против Десною, тоді чернігівцям допоміг наш швидкий гол. Динамо Київ зім'яло суперника після 15 хвилини і до кінця матчу. Якби не Дмитро Різник - Ворскла навіть не дотянула би до серії пенальті. Звичайно, віддаю належне Різнику, який провів дуже хороший матч, що аж зацікавив польскі клуби. Щонайменше, чотири удари від динамівців він витянув на пристойному рівні.

Якби кияни не перемогли в Кубку, то падіння Джеррарда в порівнянні з промахом по м'ячу Сидорчука корпусом було б ніщо. Капітан команди виглядав дуже невпевнено, але продовжував розганяти атаки. Дуже сподобався вектор розрізних передач через центр. Потрібно більше руху на полі і тоді кияни зможуть грати на неймовірних швидкостях. І те, що динамівці забили до перерви дуже добре. Далі ніхто не хотів ризикувати, тому що будь-який випадковий удар може змінити все.

Суддівська бригада ледь не вляпалась у величезний скандал. Монзуль — кращий арбітр року?

Корчити радісні гримаси після нагородження це звичайно добре, але допускати стільки помилок в фіналі - неприпустимо! Хтось скаже, що дівчата відсудили добре, але, камон... 5! аутів призначено в помилковому напрямку, 6! кутових призначено не туди куди треба... Чеснаков жорстко зриває атаку на Буяльскому - жовтої немає, а коли це робить Шабанов - жовта є. Жовта картка Вербичу в компенсований час - це взагалі анекдот. Обидва з цього посміялись, до речі. 13 фолів у Динамо - 4 жовтих картки. 25 фолів у Ворскли - 2 жовті. Це ненормально. Це все бачать, крім УАФ і людей які носять рожеві окуляри.

І самий головний скандальний момент матчу - не зарахований гол київського Динамо. Розберемо цей епізод.

Вербич перебуває в офсайді. Шепелев не перебуває у офсайді. Передача доходить до Шепелева. Чим завадив Вербич? Він стояв перед гравцем Ворскли? Ні. Він блокував йому рух? Ні. Чесна, чоловіча боротьба. Я не знаю, як Віталій Романов також не зарахував гол, але ми бачимо, що ВАР - не панацея. Динамо впевнено може казати, що в них вкрали гол.

Немає жодних підстав, щоб не зараховувати м'яч у ворота. Розповіді про те, що кому хтось заважав - ну так, а як по інакшому в футболі бути? Ми граємо не в балет, художні танці й так далі.. Тим паче, повторюсь: передача йде на Шепелева, і Володимир перший торкається його після передачі Кендзьори.

Хтось з експертів сказав, що у Вербича при забитому голі був офсайд. Спеціально скрін для вас. Є офсайд у Вербича? Ні. Так, нащо розповідати таке? Сенс давити вже на клуб, який підняв трофей над головою, при чому зробив це заслужено.

І коли продовжуєш читати, що: "та, що ви там би зробили з тих 5-6 кутових чи аутах", навожу приклад: Десна забила киянам два своїх голи з кутових. Це потенційно вкрадена нагода у Динамо. Таких було достатньо, і розповідати що Монзуль відсудила шикарно - не можна. Це лицемірство. Хоча, тільки сліпий вже не бачить для чого це робиться.

Солідарний з одним телеграм-каналом. Катерину Монзуль ціленаправлено готують до Ліги Чемпіонів, Ліги Європи та інших міжнародних турнірів. Та якщо її визнають кращим арбітром року - то зрозуміло для чого. Ви можете не дивуватись. Але це буде виглядати як плівок у душу кожному українському фанату.

Максимов - не ризикнув. Михайличенко - ризикнув. Хто не ризикує, той не п'є шампанського

Юрій Максимов побоявся випустити Ісенка, на якого так відверто сподівались коментатори транслятора фіналу Кубку України. Про це він сказав, у пресс-конференції. Михайличенко, навпаки, ризикнув випустивши Сироту. І був винагороджений, Олександр став одним з найкращих по руху м'яча вперед.

Михайличенко сказав правильні слова. Вербич сказав, що попереду три фінали. Всі налаштовані на боротьбу за друге місце і дай Бог, щоб цей Кубок придав нам наснаги та впевненості у своїх діях.

Карлос де Пена — кращий гравець фіналу за версією InStat. Це вже нікого не дивує

Карлос де Пена був найкориснішим гравцем фіналу за даними InStat. Рейтинг результативності уругвайця становить 331 бал. Де Пена за 120 хвилин набрав 123 ТТД з браком 20%, завдав 6 ударів по воротах, віддав 10 гострих передач (серед них – гольова передача на Вербича) і виграв 13 єдиноборств. У серії післяматчевих пенальті реалізував свій удар. Друге місце посів Томаш Кендзьора (280 очок), третє – Сергій Сидорчук (261).

Божевільна серія пенальті. Особисто я, не пам'ятаю такої космічної серії одиннадцятиметрових

Таких ударів не було ніколи. Що не постріл - то дев'ятка. Особисто запам'ятався удар центрбека полтавчан та удар Андрієвського. Це варто дивитись і дивитись. Слова не потрібні.

Перемога динамівців у Кубку України — трамплін до нових звершень?

В сезоні 2013/14 році Сергій Ребров здобув Кубок України після провального чемпіонату. На наступний рік була неймовірна Ліга Європи, два чемпіонства, знову Кубок, незабутня Ліга Чемпіонів... Після стільки невдач і болю Динамо, як Фенікс відродилось. Вдасться це зробити вдруге? Сценарій повториться?

Багатьом гравцям, цей Кубок був дуже необхідний. Щоб відчути впевненість, щоб відчути смак великих перемог з київським клубом. Вони на нього заслужили. Своєю грою так точно. Але, звичайно, було б краще, якби все завершилось в основний час, ніж в серії пенальті.

Попереду три матчі в УПЛ. Потім, скоріш за все, зміна головного тренера і становлення нової, системної команди, на яку так давно чекають вболівальники київського Динамо. Підтримаємо їх в крайніх матчах і побажаємо удачі! Адже щастить - сильнішим. У вечір фіналу Кубку сильнішими були динамівці з Києва.

Дякую за увагу!