Ігор Чередніченко: «У Харкові відчув себе, ніби у комп’ютерній грі, як у закинутому Чорнобилі»
Колишній гравець «Олександрії» та «Металіста 1925» Ігор Чередніченко розповів про початок війни.
– Початок війни ви застали у Харкові. Здається, із 24 лютого ще не було дня, коли б ваше рідне місто не обстрілювали російські покидьки.
– Я виїхав з Харкова 25 лютого, а повернувся у середині травня. Постійно стежив у новинах, переглядав на фото жахливі наслідки руйнувань міста. Але коли ти бачиш це на власні очі – це викликає шок. А ще мене зачепила та засмутила атмосфера на вулицях Харкова.
Я взагалі належу до тих людей, які вірять у енергетику та емоційний фон. Їхав через великі харківські перехрестя і не міг повірити. Якщо раніше я витрачав на їхній проїзд 2-3 хвилини через корки, то тут проїжджав одразу…
Це дуже кидається в очі, ця відсутність людей та автомобілів. Відчув себе, ніби у комп’ютерній грі, як у закинутому Чорнобилі. Порожнеча…
– Лютневі події змусили багатьох українців переосмислити ставлення до Росії. Ви мали якісь ілюзії щодо «братів», які століттями нас вбивали?
– Раніше моє ставлення було нейтральним. Проте 2014-й рік багато змінив. У мене почали виникати запитання, я почав детальніше розбиратися. Вивчив події чеченської війни, далі Грузію-2008.
Коли все уважно проаналізував, то чітко побачив цю суцільну диктатуру. Всюди ось це «ми, ми, ми». Всюди лізуть, нехтують правилами, навіть культурою ведення війни.
Ще Бісмарк, здається, казав: «Угоди з Росією не варті паперу, на якому вони написані». Словом, у 2014-му я розумів, що на цьому все не завершиться. Просто не хотілося вірити, що у центрі Європи у ХХІ столітті відбуватиметься війна.
– Зранку 24 лютого ви не здивувалися?
– Ні, не здивувався. Наївно вірив, що війни не буде, Захід втрутиться. Визнання всіляких «днр», від’їзд послів з України свідчив про зворотне, – сказав Чередніченко.
