Голкіпер «Емполі» Вікаріо, який прийняв у себе жінку з дитиною з України: «Вони можуть залишатися в нас скільки завгодно»

Воротар «Емполі» Гульєльмо Вікаріо, який надав прихисток мамі з дитиною з України, розказав, як вони облаштувалися в його домі в Удіне.

«Важко, принаймні спочатку, спілкуватися з жінкою, яка змушена знаходитися далеко від чоловіка, в якої дитина, яка в 11 років чудово усвідомлює причину, чому вона далеко від батька. Ви намагаєтеся співчувати, але якщо ви не пережили війну, ви не можете її зрозуміти. Але Мілан не показував нам свого страху чи дискомфорту. Це передало позитив і силу. Він – чемна, добра дитина.

Для спілкування ми покладалися на Google Translate, тому що Ганна та Мілан не розмовляють англійською. Коли я сказав, чим я займаюся, Мілан був вражений. Його мама пояснила мені, що він соромиться, бо ніколи не бачив футболіста. Тож я показав йому кілька відео своїх ігор, а потім дав йому свою футболку. Його очі світилися, він одразу одягнув її.

Я пообіцяв йому, що шукатиму футбольну школу в Удіне, яка б його прийняла і дозволила б грати. Також тому, що так він швидше вивчить нашу мову. І другий пріоритет – знайти вчителя італійської мови. Щодо навчання, то він буде відвідувати українську школу з дистанційним навчанням.

Я народився і виріс в цьому домі. Ганна і Мілан живуть у тій частині будинку, яка раніше була зарезервована для моєї бабусі, яка померла у 2013 році. Тому вони почуваються спокійно, у них є своє приватне життя. Але з будь-якою потребою, навіть просто поговорити чи побачити привітні погляди, вони можуть звертатися до моїх батьків. Я теж долучусь, коли зможу.

Ганна і Мілан знають, що можуть залишатися в нас скільки завгодно, прихильність між нами залишиться назавжди. Я виріс на таких цінностях. Кілька років тому брат моєї матері усиновив двох дітей, які народилися в Ефіопії. Вони мої двоюрідні брати», – сказав Вікаріо в коментарі La Gazzetta dello Sport.