Еміл Карас: «Якби ми в «Динамо» знали, що буде війна – залишилися б у Туреччині. Ніхто не думав, що у 21 столітті може бути такий варварський напад»
Асистент головного тренера «Динамо» Еміл Карас розповів, як сім’ї футболістів виїхали до Румунії.
– Це складна ситуація для всіх нас, це жахливо. Сім’ї гравців виїхали, діти, подружжя, батьки приїхали до Румунії з допомогою всіх, особливо – Луческу. До нас завітав і мер міста Ясс. Ми всі сподіваємося, що ситуація вирішиться, бо великі проблеми не тут, а в Україні.
– «Динамо» було на зборах в Анталії. Чому не залишилися там? Ви б не застали війну в Україні.
– Напруга була весь час, але ми ніколи не думали, що буде війна. Якби ми знали, то залишилися б у Туреччині, але хто міг знати? Ніхто не думав, що у 21 столітті може бути такий варварський напад. У них була своя політична напруга, тоді росіяни почали бомбити українські військові бази.
Але як припинити бомбардування людей? Харків, Чернігів – зруйновані міста. Це гуманітарна та екологічна катастрофа! Атомні електростанції в небезпеці, росіяни використовують зброю проти мирного населення України.
– Чому ви залишилися в Яссах? Чому не поїхали в Бухарест?
– Ми проїхали через Молдову і прибули до Ясс. Коли сім’ям гравців вдалося виїхати, вони обрали той же маршрут, в’їхали в Румунію через митницю Скулені. Була ідея поїхати в Бухарест, але дорога була вже надто довгою.
Жінки та діти їздили Молдовою лише другорядними дорогами, у двох вагонах, в яких були й зовсім маленькі діти, двох-трьох місяців. Були також собаки та коти.
Коли вони приїхали в Ясси, я не міг запропонувати їм ще 400 кілометрів до Бухареста. Тут в мотелі добре, ще й господар дав нам суттєву знижку, бо ніхто не знає, скільки триватиме ця війна.
Тут є люди з різним матеріальним становищем. Деяким з них потрібно дозувати гроші, що залишилися, щоб мати можливість жити далі тут.
Наші друзі продовжують привозити біженців з України. Наш капітан Сидорчук виїхав до Бухареста. У нього троє дітей, а дружина вагітна четвертою, – сказав Карас.
