Сергей Ребров: «Хорваты заняли 3-е место на ЧМ-1998, все писали, что на их месте должна быть Украина»

Главный тренер «Ференцвароша» Сергей Ребров поделился воспоминаниями со zbirna.com о плей-офф отбора на ЧМ-1998.

«В плей-офф отбора ЧМ-98 нам попался один из самых сильных соперников, который мог попасться. Да, мы избежали встречи с Италией, но Хорватия тогда была очень сильна.

Хотя все ребята понимали, что шанс есть. «Динамо» как раз набрало ход в Лиге чемпионов, у нас будто выросли крылья. Жаль, что сказался судейских фактор. И в Киеве, когда не был засчитан чистый гол Виталия Косовского, и в Загребе, когда арбитр не захотел увидеть, как меня сбили в штрафной площади.

Впрочем, мы показали хороший футбол, особенно в домашнем поединке. Хорваты потом заняли третье место на чемпионате мира, и у нас все писали, что на их месте должна была быть сборная Украины. Нам было обидно, но на эти разговоры лично я внимания не обращал.

По такой логике в 1999 году «Динамо» должно было и Лигу чемпионов выиграть. Если так думать, то ты останешься в прошлом, а нам нужно было, проанализировав все ошибки, двигаться дальше.

Много работать и идти к своей цели. Мне тогда было всего 23 года. Молодой парень, который учился и которому было интересно буквально все. Но я очень счастлив, что все-таки сыграл на чемпионате мира», – сказал Ребров.

🔥Лучшие тексты и самые огненные новости – в нашем Telegram

Источник: «Команда №1»
Популярные комментарии
Денис Юдінков
+6
Ну прям атки "на їх місці повинні бути ми". Все така та Хорватія була топовою, гравців, які заграли в топ чемпах - вагон. І з огляду на сітку, по якій рухалась та Кроейша, то не віриться, що наша націоналка дійшла б так далеко.
Gryshchuk Dima
+4
як добре, мабуть, тобі, що ти народився раніше, тепер можеш намагатись самостверджуватись за рахунок цього, так тримати
Ответ на комментарий Алексей Смирнов
То ти ще дитина) Перший мундіаль, який я повністю подивився-це Італія 1990, а перед цим було німецьке євро 1988
Gryshchuk Dima
0
Да, все-таки Чемпіонат світу - це якийсь абсолютно космічний рівень. Можливо, я так його сприймаю, тому що перший великий турнір, який я дивився повністю - це як раз німецький мундіаль. З Вакарчуком в ролі коментатора, з Ващуком, який знімав труси з Торреса, з "лівою" пінкою Шеви Тунісу, з колотухою Реброва саудівцям. З паненкою Мілі швейцарцям і Гусіним, який лежить без бутс в центарльному колі, з несправедливим(на мій погляд) проходом італійціми австралійців(здається?) в 1/4 і потім моїми слізьми. З Як я зненавидів тоді італійців, мама-міа, як я зненавидів їх ще більше після фіналу))) відпустило тільки на Євро12, коли у ще одному фіналі вболівав саме за них, сидячи у фан-зоні, а не за попсових іспанців)

Так от, ЄВРО - це, звісно, класно і престижно, але дуже хочеться тих емоцій, які отримуєш, коли Національна команда грає на Чемпіонаті світу.
Написать комментарий 6 комментариев
Loading...
Реклама 18+