LFC в фіналах FA Cap. vol. I: 1914

Першим фіналом Кубку Англії (The Football Association Challenge Cup), до якого пробився “Ліверпуль”, став сорок третій розіграш найстарішого кубкового турніру світу в сезоні 1913/14 рр. До цього ЛФК тричі оступався на півфінальній стадії (1896/97 – програш “Астон Віллі” (0:3); 1898/99 – “Шефілд Юнайтеду” (4:4; 0:1) та “Евертону” в чемпіонському сезоні 1905/06 з рахунком 0:2).

В останньому передвоєнному сезоні команда під керівництвом Тома Уотсона домоглася бажаного і, зрештою, потрапила до фіналу Кубку Англії. Загалом, в тому розіграші брало участь 476 клубів. Шлях до вирішальної гри виявився непростим, адже команді довелося двічі проводити повторні матчі:

- 1-й раунд: “Ліверпуль” – “Барнслі” (1:1; 1:0);

- 2-й раунд: “Ліверпуль” – “Джиллінгем” (2:0);

- 3-й раунд: “Ліверпуль” - “Вест Хем Юнайтед” (1:1; 5:1);

- 4-й раунд: “Ліверпуль” – “КПР” (2:1);

- півфінал: “Ліверпуль” – “Астон Вілла” (2:0).

Вболівальники ЛФК на фіналі FA Cup (1914) / Фото: avaxnews.me

У фіналі найпрестижнішого англійського кубкового турніру “Ліверпулю” протистояв “Бернлі”. Гра відбулася 25 квітня 1914 року на стадіоні Crystal Palace. Між іншим, ця арена в останнє у власній історії приймала фінал Кубку Англії. Примітно, що обслуговував поєдинок, в яком ЛФК зазнав поразки, рефері Герберт Бемлетт, майбутній тренер МЮ. На бровці працювали рефері з Лондона – Роджерс та з Лінкольна – Толкс.

“Ліверпуль” вийшов на поле в такому складі: Кен Кемпбел (G), Джефрі Лонгворт (С), Боб Пюрсел, Том Фаєрфол, Боб Фергюсон, Данальд МакКінлі, Джек Шелдон, Артур Меткалф, Том Міллер, Біл Лейсі та Джиммі Нікол. За національним складом все ще домінували шотландці – 7, проти 4 гравців з англійського походження.

Учасники гри перед фіналом / Фото: lfchistory.net

Після першого тайму рахунок лишався невідкритим, проте на 57 хвилині Бетрі Фріман вивів “Бернлі” вперед, до фінального свистка результат не змінився і провінційна команда здобула свій перший та єдиний в історії Кубок Англії.

На гру зібралося 72 778 осіб, проте серед них був один унікальний відвідувач. Напередодні, Національний інститут незрячих запросив відвідати матч сліпого футбольного експерта з Манчестера Ултона Мередіта, з тою метою, щоб отримати аналіз та розбір гри від незрячої людини. В стані “Ліверпуля” Мередіт відзначив виступ Джек Шелдона: “Він [Шелдон] дійсно веде команду вперед. Єдиним недоліком в його грі сьогодні було перетримування м’яча в центрі”. Резюмуючи гру загалом, незрячий експерт підсумував: “З трибуни я почув, що сьогодні перемогла сильніша команда. Але, на мою думку, обидві команди зіграли рівномірно і закономірним результатом був би скоріше нічийний рахунок”. Подібний феномен вчені пояснюють гострою слуху, знаходячись безпосередньо на кромці поля, сліпець точно визначав інтервали між ударами та напрямки польоту м’яча.

Фінал кубку 1913/14 вперше офіційно відвідав діючий англійський монарх – Георг V, що само по собі засвідчує національний рівень та вагомість поєдинку. Тогочасна преса охрестила фінальне протистояння “Матчем Монарха” ("Monarch's Match").

Після гри керівництво “Бернлі” надіслало листа адміністрації ЛФК з подякою за спортивну манеру гри команди та прихильне ставлення до представників нижчого дивізіону. Також в тексті листа висловлювалося побажання “вічної дружби між клубами” та наголошувалося, що “зберігаючи трофей протягом року, ми щиро бажаємо вам [“Ліверпулю”] здобути його в наступному році”. Проте, перший Кубок Англії покорився “червоним” лише через півстоліття потому…

Програма фіналу Кубку Англії 1913/14 рр. / Фото: lfchistory.net

P.S. Один з вцілілих екземплярів програми матчу “Ліверпуль” – “Бернлі” на аукціоні в 2011 році був пущений з молотка за 4 560 £.

Y. N. W. A.