Балканський чаклун і Tre kronor
Представляємо учасника плей-офф: Швеція
Залишилися лічені дні до того моменту, коли вісім європейських збірних у сутичках між собою вирішать, кому саме представляти континент на «бразильському карнавалі» 2014 року.
Декілька тижнів тому автор детально зосереджувався на збірній Португалії. Тепер же настала черга їхньому опоненту — збірній Швеції.
Скандинавія. Вічні морози, високий рівень життя, блондинки, гарні і не дуже. Мультикультурність населення — саме це, на мою думку, є головними ознаками шведського суспільства. Остання ознака відіграла свою роль і в національній збірній. Та це грає їм тільки на руку — додає якусь певну ізюминку та специфічність, яка розбавляє сталеву нордичну міць.
Про збірну Швеції ми знаємо не з чужих розмов. Саме скандинави стали нашим першим суперником на домашньому чемпіонаті Європи і перемога над «Tre kronor» стала чи не найбільшим національним святом минулого року. Хоча.… якби не золота голова Шевченка, невідомо чи було б нам що святкувати.
Але, як каже Мирон Маркевич, то таке ©. З того часу шведи стали ще більш цупкими і непоступливими. Та про все згодом.
«Три корони» (саме такою є неофіційна назва шведської збірної) є частими гостями на різноманітних футбольних першостях. Нагадаю коротко про їхні успіхи та поразки.
В сиву давнину, коли ще грали у справжній футбол, шведи були одними із законодавців футбольної моди. Четверте місце на ЧС 1938, бронза на першості 1950 року, срібло на домашньому мундіалі 1958-го (у фіналі програли великій Бразилії) — немалі досягнення такої, як нам здається, не дуже футбольної держави.
Та це давня футбольна історія. Змінилось немало поколінь, а шведи вкотре і вкотре пробують здобути хоч якусь звитягу.
Серед їхніх сучасних здобутків виокремлю таке:
• Бронзові медалі на домашньому ЧЄ 1992 р. Так, так, тому самому, де феєрична Данія здобула титул. На жаль для «синьо-жовтих» та їхньої фанатської торсиди, їх у півфіналі зупинила «бундесмашина» (знову ті німці).
• Бронза на мундіалі в США 1994 року: здолавши в групі Камерун та Росію, шведи з другого місця вийшли в 1/8, де не зустріли опору з боку екзотичної Саудівської Аравії (3:1). Наступний суперник був, звичайно, сильнішим, але не непереможним — неординарних румунів скандинави переграли у серії післяматчевих пенальті. І лише півфінальний рубіж став нездоланним для «трьох корон» — як і в групі, їх обскакали майбутні чемпіони — бразильці. У матчі за третє місце команда на чолі з тодішнім лідером Томасом Броліном декласувала болгар — 4:0
Це було золоте шведське покоління, що було готовим підкорити футбольний Олімп. До речі, з 1990 до 2010 року Швеція пропустила лише дві фінальні частини чемпіонату світу — 1998 та 2010 років. І якщо до Франції шведи не поїхали через справжній провал у кваліфікації, то 2010 року місце у плей-оф відібрали португальці. Тепер у скандинавів є шанс узяти своє у «своїх».
Що ж сьогодні представляє збірна Швеції? Всі, звісно, виокремлюють одну зірку. Балкансько-шведського генія Ібрагімовича. Я винятком не буду, але про це нижче. Краще розберемось із іншими членами бравої шведської дружини.
Коуч шведів Ерік Гамрен — не консерватор, як його попередник Лаґербек (який тепер переписує історію з ісландцями). Колись у «Русенборзі», а тепер і в збірній Швеції він робить акцент на атаку. Це не дивно, оскільки важко не використовувати потужність цього генія.
«Синьо-жовті» у групі не змогли нав’язати турнірної боротьби Німеччині, проте «своє» друге місце не віддали нікому. Та й і з Німеччиною були дуже і дуже цікаві матчі. Хто забуде цей шалений камбек?!
Чи цей матч?
То чим же є тепер збірна Швеції?
Воротарі: в обоймі Гамрена є низка кіперів середнього рівня. Скоріш за все, тренер довірить місце в основі старому доброму богатирю (1,99м) Ісакссону, який зараз на берегах Босфору захищає кольори «Касимпаші».
В разі чого, його завжди може підмінити Нордфельдт, за яким колись полював англійський «Ліверпуль». Принаймні, так було до придбання Міньйоле.
Захист: тут ми бачимо найслабшу ланку. Про це казав і сам коуч. Після того, як Мельберґ вирішив зав’язати з матчами за збірну, утворилася вакансія, яку так ніхто й не може якісно заповнити.
Центрбеки — Нільссон, Антонссон, Ґранквіст — лише про останнього ми більш менш знаємо як про досить досвідченого захисника, за яким колись полювало київське «Динамо» (зараз Андреас є підопічним Кононова у «Краснодарі»).Флангові захисники також практично безальтернативні — Лустіґ та Ольсон, який зараз грає за «Норвіч».
Півзахист: московський десант Вернблум — Ельм — Чельстрем може стати ключем для звитяги над португальським півзахистом.
Шанс засвітитись у матчах із «європейськими бразильцями» мають і молоде дарування Качанікліч, і досвідчений Свенссон. Але вся надія на...
Атака: чи це буде Ола Тойвонен, чи це буде забивний Тобіас Гюсен — вони будуть однозначно в тіні Златана.
Очевидно, що головний двобій матчу — Златан vs Кріштіану. За чутками, останній узагалі може пропустити головний матч дволіття для збірної. Та не думаю, що Роналду не вийде на поле — він теж боротиметься до кінця. Як і шведський «довгоносик» Златан.
Буде шалений футбол! Підтримуйте своїх улюбленців і живіть футболом.
Богдан Матулкін ©Спеціально для "Брутального футболу"
bfootball.com.ua
