Tribuna/Футбол/Блоги/Думки від себе/Гра забувається - результат на табло ©

Гра забувається - результат на табло ©

Саме цими вічними словами Валерія Васильовича можна було б охарактеризувати все, що відбулось вчора. А тепер, коли емоції стихли, можна і подумати, як саме для нас складалась ця гра. 11 жовтня.. Вечір.. Харків. Ключові поняття, якими жили українські серця у цей вечір. Тисячі фанатів гри мільйонів в цей вечір були як не фізично, так душею у першій столиці України. Адже нас чекав «матч другого життя». Саме такою метафорою його нагородив як Фоменко, так і журналісти. До матчу обидві команди підходили у повній бойовій готовності. Жодних кадрових проблем, окрім дисквіліфікації Кучера у...

12 октября 2013, 12:46

Саме цими вічними словами Валерія Васильовича можна було б охарактеризувати все, що відбулось вчора. А тепер, коли емоції стихли, можна і подумати, як саме для нас складалась ця гра.

11 жовтня.. Вечір.. Харків. Ключові поняття, якими жили українські серця у цей вечір. Тисячі фанатів гри мільйонів в цей вечір були як не фізично, так душею у першій столиці України. Адже нас чекав "матч другого життя". Саме такою метафорою його нагородив як Фоменко, так і журналісти. 

До матчу обидві команди підходили у повній бойовій готовності. Жодних кадрових проблем, окрім дисквіліфікації Кучера у Михайла Івановича (якого в новинах на Інтері вперто іменували Миколою) не було. Під питанням звичайно була також участь у матчі Безуса, який перенсі мікрооперацію на серці, проте все було під контролем стосовно Романа в тренерського та медичного штабу збірної.

Поляки ж акцентували увагу на тому, що цей матч - по суті Рубікон. Або виграєм і боремся, або показуєм просто хорошу гру для вболівальників. Коуч "Кадри" викликав до лав "червоно-білих" забутого у Польщі Маріуша Левандовського, який мав б сприяти ознайомленню Польщі з реаліями "жовто-блакитних". Та й Маріуш показує пік своєї форми, що позаяк відіграло не останню роль у його виклику до збірної своєї Батьківщини. 

Отож, стартові склади команд.

Фоменко вніс корективи після матчу з Англією і на поле вийшли наступні виконавці. Ворота впевнено застовбив за собою П'ятов, який на сьогоднішній день є безальтернативним номером 1 для Фоменка. Захисна лінія була теж прогнозованою - ліву бровку зайнявШевчук, який, незважаючи на вік, демонструє другу молодість (це він показав у матчі з МЮ, коли він нищив Рафаеля в сутичках віч-на-віч). Правий фланг захисту був відданийФедецькому, який мав б протистояти грізній силі у вигляді Якуба Блащиковскі.

Був звичайно варіант, що вийде Мандзюк, який в останніх матчах витіснив Артема у складі Дінпра, проте саме вихованець луцького футболу є більш агресивним та спраглим до боротьби, а саме це потрібно в дуелі з Кубою. Ну і стандартний, зважаючи на відчутність Кучера, тандем центрбеків - Хачеріді - Ракицький. 

Не став нічого вигадувати Фоменко і з подальшими розташуваннями граців України. Знову ж таки Михайло Іванович вирішив підстрахуватись і випустив 3 хавбеків, здатних брати участь у руйнуванні. Чистим хвилерізом був Степаненко, а над ним розташовувались капітан команди Ротань та один з улюбленців харківської торсиди - Едмар. 

Крила атаки безальтернативні - Коноплянка і Ярмоленко. І вістря української атаки - Роман Зозуля. Харків вимагав Девіча, але МІФ стояв на своєму - Зозуля.

Форналік ж виставив дещо несподіваний склад. У воротах стояв Боруц, який зараз з Саутгемтоном творяить чудеса в АПЛ. Центроборони за Гліком та Шукалою. Лівий фланг окупував Войтов'як (майбутній герой для України:), а на правому тренер довіри місце Енджейчику, який мав персональне завдання виключити з гри лідера українців Коноплянку. До честі поляка, гру він провів на досить пристойному рівні. 

Поруч з прогнозваним Крихов'яком на газон ОСК Металіст вийшов і Маріуш Левандовскі, якого польські фахівці впритул не бачили у стартовій одинадцятці. Гравець "Зволле" Матеуш Кліх мав активно зв'язувати центрполя з головною зіркою команди - Робертом Левандовскі. НА флангах були Собота та ще один "дортмундець" Куба Блащиковскі.

Пролунали гімни - матч розпочато. 

П'ять основних позицій, які можна почерпнути з цього поєдинку.

1. Поразка за стратегічний плацдарм.

Україна на стартових хвилинах зробила все, щоб програти центр поля. Надмірна зарядженість та агресивність Степаненка та Едмара, яка призвела до миттєвих покарань з боку арбітра, спричинила боязнь знову оступитись і залишити команду у меншості. Один невірний крок - і розстріл. Саме так центрполя грав 80-ь хвилин, що не могло не відбитись на їх захисних діях і протиборствах. 

2. Краще синиця в руках, ніж журавель в небі або ж все нове - давно забуте старе.

Фоменко, судячи з тактики, дуже і джуе перестраховувався. Якщо такий склад (орієнтовно) дав результат у Варшаві - то тут ситуація зовсім інша. Україна надзвичайно грізна в контратаках, а от з позиційними атакувальними діями у нас біда. Не було справжнього плеймейкера у збірній, оскільки три центрхави України у своїх клубах виконують чорнову, а не творчу роботу. Саме тому вихід Безуса десь з хвилини 70-ої був необхідним. Але дякувати Богу, гол Ярмоленка заспокоїв нас.

3. Коноплянка vs Енджейчик + Хачеріді vs Левандовські.

Обидві дуелі були ключовими. Ключовими. І що варто сказати, переможців у локальним сутичках - не було. Енджейчик протягом гри практично виключив Євгена, проте, той все-таки зміг віддати результативну передачу (не без долі фарту, звичайно).

А от битва між Хачеріді та Робертом - це звісно вищий клас з обох сторін. жодних поблажок, жодних поступок - боротьба за кожен м'яч і клаптик поля. У поляка моменти були, але все-таки для мене Хачеріді кращий в поєдинку. Відважно зіграв Женя. Браво!

 

4. Вихід з оборони - як показ слабості України.

Я думаю, що ніхто не залишився задоволеним грою нашої збірної в атаці. Фланги нам перекрили браві поляки, а от зіграти не через Коноплянку/Ярмоленка ми чомусь не дуже то і здатні. Стандартні закидання Ракицького на Зозулю дивідендів не приносили. Хоч як прекрасно Роман не грає на другому поверсі, хоч як він вміє чіплятись за м'яч на будь-якому клаптику поля, хоч яким він не був б зарядженим на двобій - все ж габаритів не вистачає дніпропетровцю. Та й гра відверто в нього не пішла. ... Якби Україна програвала 0-1 і були б ці закидання - то вони б були дже схожими на агонію...

5. Гол Ярмоленка - як каталізатор змін.

Саме гол Андрія і змінив розклад сил на полі.

Збірна отримала більше простору для контратак. Отримана впевненість та вихід на поле Марко Девіча дала змогу контролювати подальший хід поєдинку. Помилка Войтовяка стала найкращим подарунком українським вболівальникам у цей вечір.

А поки що насолоджуємось перемогою, картаємо себе за невдачі ще у далеких матчах з Молдовою та Чорногорією... Слава Україні!

P.S.: ну і здалося б поберегти гравців, які висять на картці, у матчі з Сан-Маріно. Найважливіший нюанс - те, що гравці, які мають карточку і отримають гірчичник у матчі з "карликами" - пропустять перший матч плей-офф (який скоріш за все на нас чекає). В той же час, якщо ті, хто має попередження і не отримають ще один гірчичник в матчі з Сан-Маріно - в тих вони будуть анульовані перед матчами плей-офф. Фоменко довіряє сильнішим завжди, а, може хоч цього разу, варто перестрахуватись по-справжньому?

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты