Італійська страта v 2.0. «Металург» Донецьк 2004-05 (ЄвроНезалежність)

Після невдалого двобою з у «металургів» щось зламалося. Команда втратила свою харизму і тренер не зумів утримати мотузки управління над своїми підопічними. Саме це стало причиною ротації на тренерському містку – Віллема Фрьоша змінив його співвітчизник Том Каанен.

Останній дав своїм гравцям два місяці відпустки в зимовій паузі, а потім провів три тренувальні закордонні збори, завдяки яким прагнув набрати оптимальних кондицій для боротьби за чергову путівку до єврокубків.

Окрім того, почалась масова і хаотична селекція. Гравців, які правдою і вірою служили донецькому клубові, перестали цінувати та просто-напросто виганяли з розташування клубу:

«Буквально перед вильотом на збір до Голландії мені сказали, що керівництво виставило мене на трансфер. Причин ніхто не пояснив. Як кажуть, поставили перед фактом ... Зараз в команді така атмосфера, що грати, за великим рахунком, не хочеться. Кожні півроку у нас стає все більше і більше легіонерів. Колектив немов розбитий на угруповання. Тієї згуртованості, що була раніше, немає»

Все це пов’язували із впливом українського футбольного «сірого кардинала» - Дмитра Селюка.

Найбільш колоритним новачком «Металурга» став івуарійський півзахисник бельгійського «Беверена» Яя Туре – в майбутньому переможець Ліги Чемпіонів у складі «Барселони» та один з кращих гравців середини поля у світі.

У друге коло чемпіонату 2003-2004 року команда підходила повністю оновленою. Голландський наставник заявляв, що на нараді з керівництвом було переглянуто основну тактику, яку застосовуватиме клуб – тепер це буде 4-4-2. Окрім того, відбулись і перетурбації в тренувальному процесі:

«Футбол - це не легка атлетика, тому акцент, наслідуючи голландській методиці, ми робили на роботі з м’ячем».

Та незважаючи на усі здобутки нового коуча, він все-таки був тимчасовою фігурою. Під завісу чемпіонату віце-президент «Металурга» Д. Селюк заявив, що в новий чемпіонат та єврокубки відповідно гравців поведе сербський спеціаліст Славолюб Муслін.

«Основну частину перемовин ми провели в Барселоні. Муслін не сумнівався в можливостях «Металурга» і ми підписали угоду на два роки з можливістю пролонгації договору».

«Наш клуб ставив і ставить перед собою лише найвищі завдання – як у внутрішньому чемпіонаті, так і на міжнародній арені. Нам потрібні були особистості…наша мета – створити міцний по європейських мірках клуб, з яким було б не соромно представляти Україну в турнірах УЄФА»

Головною зіркою трансферного вікна став приїзд в Донецьк з «Брюгге» перуанця Андреаса Мендоси. Надії на нього покладались колосальні, саме форвард мав стати ключовим гравцем у новій тренерській схемі. яку вибрав Муслін – 3-5-2.

Але разом з тим, український дух команди був «загорнутим в целофан». За кількістю легіонерів «Металург» на голову всіх обскакав – цілих 22 гравця з іноземним громадянством. Та це навпаки, вселяло впевненість керівництва клубу у світлому майбутньому…

«Сьогодні у нас зовсім інша команда. Клуб поповнили сильні новачки. Але головний фактор – це прихід такого досвідченого та знаючого тренера, як Славолюб Муслін».

Нарешті було вирішене і питання, пов’язане з домашньою ареною донецького клубу. Центральний стадіон «Шахтар» було люб’язно надано «металургам» у річну оренду.

12.08.04. 19:00. Донецьк. Центральний стадіон "Шахтар". 8 000 глядачів. +24°C.

Металург-Тірасполь 3:0

"Металург": Долганський, Бечірі, Чечер, Лоло,Зотов, Ткаченко, Джамараулі, Туре (Мелікян, 51), Рістіч, Алексєєнко (Століца, 67), Деметрадзе (Младеновіч, 77).

"Тірасполь": Меленчук, Макаров, Пархоменко, Бєлоус, Корнєєнков, Карабуля (С. Намашко, 70), Жосан, Барбурош, Равіна (А. Намашко, 85), Нестерук (Пікущак, 89), Головатенко.

Перший матч у єврокубках донецька команда провела з придністровським «Тірасполем». До матчу всі підходили в досить бойовому настрої – суперник був прохідний і досить знайомий. Дебютним м’ячем у матчі на 29 хвилині відзначився Яя Туре, який після вдалих комбінаційних дій гравців атаки «Металурга» та безладу, який творився у штрафному майданчику гостей вколотив кулясту сферу метрів з 11-ти у сітку воріт Меленчука. До речі, цей гол став дебютним для африканця у єврокубковому  турнірі.

Цей гол дещо заспокоїв атакувальні потуги господарів і гра перейшла в все більш і більш спокійне русло. Каталізатором змін подій на полі став вихід на поле на 67 сербського форварда українського клуба – Ілії Століци. Саме його дубль ударами головою (79 і 90 хвилини) оформив більш ніж переконливу перемогу донеччан в першому матчі проти «Тирасполя».

26.08.04. 20:00. Тірасполь. Головна арена спортивного комплексу "Шериф". 7 000 глядачів. +25°C.

Тірасполь-Металург 1:2

"Тірасполь": Меленчук, Макаров, Пархоменко, Гончаров, Бєлоус (Березовський, 76), Корнєєнков, Карабуля (А. Намашко, 90+3), Равіна, С. Намашко, Нестерук (Пікущак, 84), Головатенко.

"Металург": Вірт, Марковіч, Незірі, Лоло, Не, Чечер, Зотов, Туре (Рістіч, 65), Джамараулі, Деметрадзе (Століца, 78), Алексєєнко (Мендоса, 71).

В гостьовому матчі «наші» не наробили біди, а навпаки – додали кілька пунктів у кошик України в єврокубках. Українських вболівальників думаю навіть не заставив нервуватись перший гол у матчі, який забив Корнєєнко. Після потужного удару з штрафного від Нестерука Вірт недбало відбив м’яч, а Корнєєнко був спритним наче шуліка. Та все ж гандикап був досить прийнятним, тому спокій на обличчі Мусліна – це не якась там акторська маска.

Проте, певне відчуття спокою стало ще відчутнішим на 53 хвилині матчу, коли прямим ударом з штрафного відзначився центральний захисник В’ячеслав Чечер.

Масну крапку у двоматчевій дуелі поставив перуанський новобранець Мендоса. 1:2 – і донеччани отримали в суперники знову ж таки італійців… На цей раз столичне «Лаціо».

16.09.04. 20:00. Донецьк. Центральний стадіон "Шахтар". 21 000 глядачів. +20°C.

Металург-Лаціо 0:3

"Металург": Вірт, Не, Лоло, Чечер, Бечірі (Марковіч, 68), Незірі, Туре, Рістіч, Джамараулі, Деметрадзе (Алексєєнко, 76), Мендоса (Століца, 57).

"Лаціо": Серені, Сівілья, Дабо, А. Філіппіні, Сезар (Оскар Лопес, 86), Муцці, Е. Філіпіні, Роккі (Пандєв, 83), Оддо, Негро, Шеріч (Дзаурі, 72).

Звичайно, що на той момент італійський клуб втратив свою потужність, але була на початку ХХІ століття, проте «Лаціо» це «Лаціо» і з цим нічого не поробиш. Це вже не той клуб під патронатом Серджіо Краньйотті (новий президентом став Лотіто). Колишніх зірок практично не лишилось – найбільш іменитими залишались постаті Перуцці, Ді Каніо, Фернандо Коуту.

Гра пройшла за тим сценарієм, за яким проходили матчі багатьох українських команд на євроарені: велику частину часу наші б'ються і грають на рівних, а потім поступаються за лічені хвилини. Велику кількість моментів споганив «зірковий» Андреас Мендоса.

А потім наступив «чорний» відрізок у грі українців. Спершу Роккі на 74 хвилині пустив м’яча поміж ніг Юрія Вірта (думаю, що 25 копійок український страж воріт так і не повернув). За 2 хвилини до болі курйозний гол влетів у сітку воріт Вірта: захисник гостей Дабо вибив м’яча з своєї половини поля у напрямку воріт «Металурга». Захисники донецького клуба на це не зважали, а от Сезар побіг за ним – Вірт вийшов, щоб перехопити кулястого, проте не влучив по мячу і Сезар з гострого кута влучив у пусту рамку воріт.

Третій гол був показовим – на 85 хвилині молода зірка македонського футболу Горан Пандєв, користуючись вальяжністю та деморалізованістю оборонців «Металурга» пройшов 40 метрів у гордій одинокості та вразив ворота Вірта. 0-3 і матч-відповідь виглядає формальністю.

30.09.04. 22:00. Рим. Стадіон "Стадіо Олімпіко". 6 000 глядачів. +21°C.

Лаціо-Металург 3:0

"Лаціо": Серені, Оскар Лопес, Сівілья, Дабо, Ді Каніо (Дельгадо, 66), Муцці, Е. Філіпіні (А.Філіпіні, 46), Роккі, Ліверані (Джаннікедда, 46), Негро, Шеріч.

"Металург": Вірт, Чечер, Зотов, Ткаченко, Туре, Гюзелов, Незірі (Мелікян, 71), Рістіч, Деметрадзе (Століца, 75), Лоло (Бечірі, 46), Мендоса.

Після домашніх 0:3 було зрозуміло, що їхати в Рим з серйозними намірами - людей смішити. «Металургам» залишалося лише гідно зіграти на чужому полі. Проте на «Стадіо Олімпіко» ситуація кардинально не змінилась. Стартовий відрізок з 10-ої до 25-ої хвилини поховав всі надії на прийнятним результат та й достойну гру. Дубль Ліверані та гол Муцці підсумував виступи донеччан на європейській арені цього сезону. 

«…що стосується матчу в Римі, то там вже італійці відштовхувалися від рахунку попереднього матчу, грали грамотно і ловили нас на контратаках. Тоді ми хотіли просто виграти. Не те, щоб пройти далі, а перемогти заради реабілітації в очах своїх уболівальників. На жаль, не вийшло.» - так підсумував матч-відповідь Юрій Вірт.