Армійський експрес. ЦСКА 1998-1999 (ЄвроНезалежність)

Tribuna/Футбол/Блоги/Думки від себе/Армійський експрес. ЦСКА 1998-1999 (ЄвроНезалежність)

25 февраля 2014, 11:09

Ще однією командою, поруч з «Кривбасом», якої на футбольній мапі України вже не існує, але вона має свою армію вболівальників є київський клуб армії – ЦСКА.

В історії цього клубу є дві вилазки на європейську арену. Давайте згадаємо, як в сезоні 1997-98 рр. кияни здобули право виступати в Кубку володарів Кубків.

Свій шлях до єврокубків «армійці» розпочали в 1/16 Кубка України, де вона зустрілась з… ЦСКА-2. Щоправда, тут без труднощів не обійшлося. За сумою двох матчів «старші брати» виграли з рахунком 5:4 – тобто, боротьба була то недитяча.

Наступним бар’єром перед євроамбіціями підопічних Бессонова стала сімферопольська «Таврія».

ЦСКА у домашньому матчі здобув вікторію 2:0, тоді як у гостях, програючи 1:0 зумів зберегти прийнятний для себе результат. І ось уже чвертьфінал…

… де на них чекала битва з «дніпрянами» - виграшна битва. Аналогічно і в півфіналі кияни не дістали жодних проблем у сутичці з донецькими «металургами».

На останній день весни припадав фінальний Кубка України між київськими командами.

Проблеми в «армійців» почались вже на 1 хвилині, коли Шевченко відкрив рахунок у матчі. Він же на 33 хвилині подвоїв перевагу динамівців і звів практично нанівець усі шанси «менших братів».

Щоправда, шанси все-таки був – проте спершу пенальті не реалізував Олійник, а потім, після того, як зусиллями Новохатька «армійці» один гол відквитали, але не змогли хоча б перевести гру в овертайм.

Проте, команда Реви, Цихмейструка, Закарлюки та Костишина зуміла здобути путівку на європейську арену, що виглядало шаленим успіхом для цієї команди.

Кияни були готовими до звершень в єврокубках, про що не забували згадувати в інтерв’ю. Та й з суперником відверто кажучи повезло – ним став ірландський представник «Корк Сіті». Труднощі були лише з тим, як саме подолати втому після довготривалого перельоту…

13.08.98. Корк. Стадіон "Тернерс Кросс". 5 000 глядачів.

Корк Сіті-ЦСКА 2:1

«Корк Сіті»: Муні, Дейлі, Кронін, Хілл, Куглан, Фрейн (Херрік, 74), Кейхілл, Фланаган, Хартіган (Кабія, 72), Баррі-Мерфі, О'Халлоран (Колфілд, 81).

ЦСКА: Рева, Левченко, Ревут, Дараселія (Коренєв, 57), Семчук, Беженар, Олійник, Шкапенко, Закарлюка (Алексеєнко, 33), Леоненко (Каряка, 74), Цихмейструк.

Кияни гру, відверто кажучи провалили. Вже до 31 хвилини господарі вели з рахунком 2:0 – спершу з пенальті, після нерозумних та незрозумілих дій нашого захисника, відзначився Фланаган, який чітко поклав м’яча у лівий від себе кут воріт. Через 11 хвилин, після чергової обрізки на своїй половині поля Куглан замкнув елегантну подачу з фланга і подвоїв рахунок. Рева, який тоді ще носив довге волосся, шансів врятувати команду не мав.

Одразу ж Бессонов змінив Закарлюку, який просто-напросто випадав з командної гри. Хоча, якби тренер міг, він б змінив 5-6 гравців одразу.

Проте, доля усміхнулась «армійцям». На останній хвилині захисник гостей Сергій Ревут скористався сумбуром у штрафному майданчику ірландців та поклав м’яч у кут воріт Муні.

Недооцінка була на лице, ЦСКА просто-таки відскочив у матчі, де усі чекали від нього спокійної та виваженої перемоги. Проте гол на останній хвилині дав змогу вселити оптимізм в душі фанатів київського клубу – не все було втрачено та й «армійці» вже виглядали фаворитами пари.

27.08.98. Київ. Стадіон "Динамо". 6 000 глядачів.

ЦСКА-Корк Сіті 2:0

ЦСКА: Рева, Грегуль, Ревут, Ульяницький, Семчук, Беженар, Каряка (Коренєв, 32), Шкапенко, Закарлюка, Леоненко (Дараселія, 64), Цихмейструк.

«Корк Сіті»: Муні, Дейлі, Кронін, Хілл, Куглан, Фрейн, Кейхілл, Фланаган (Колфілд, 82), Хартіган (Кабія, 57), Баррі-Мерфі (Доббс, 57), О'Халлоран.

«Вдома і стіни помагають» - саме під таким лейт-мотивом проходив матч-відповідь у Києві. Щоправда, господарі проводили матч не на рідній арені. Едуард Цихмейструк згадував, що:

«Наш стадіон не відповідав вимогам УЄФА. Втім, для нас не мало особливого значення, де грати. Справа була в атмосфері. Коли ми приїхали до Ірландії на п'ятитисячний стадіон «Корк Сіті», я зрозумів, що таке підтримка трибун. Ірландські вболівальники вщерть заповнили мініатюрну арену і з першої до останньої хвилини гнали свою команду вперед, були її справжнім дванадцятим гравцем. Причому всі були єдині - починаючи з п'ятирічного хлопчика і закінчуючи пенсіонером. Шкода, у нас такої підтримки не було. Та й взагалі в Україні на той момент ніхто так не хворів. Таку підтримку я випробував, виступаючи за московський «Спартак» і болгарський «Левскі»

Безсонов зробив пару змін в порівнянні з попереднім матчем – на полі зявились Ульяницький та Грегуль, які мали замінити проваливши першу гру Левченка та Олійника.

На кону стояв вихід до наступного раунду Кубка володарів Кубків і, зрозуміло, що киянам від цього тиску легше не було.

Особливо вирізнялось тріо атакувальних гравців ЦСКА: Леоненко-Шкапенко-Цихмейструк, які раз-за-разом тероризували незграбних ірландських гренадерів. Останній і відкрив рахунок у матчі, зігравши вдало на добиванні.

Ну а потім легендарний «збитий льотчик» Віктор Леоненко подвоїв перевагу у матчі і тим самим підсумував рахунок у матчі. ЦСКА проходить далі, де зустрічається з московським «Локомотивом»!!!

«Зустрічі українських та російських клубів завжди викликали підвищений інтерес. Перед поєдинком ми розуміли, що команда Юрія Сьоміна за всіма статтями перевершує нашу, але здаватися не збиралися.»

17.09.98. Київ. Стадіон "Динамо". 6 500 глядачів.

ЦСКА-Локомотив 0:2

ЦСКА: Рева, Левченко, Балицький, Ульяницький, Грегуль, Беженар, Олійник (Новохатський, 78), Костишин (Алексеєнко, 26), Закарлюка (Дараселія, 53), Леоненко, Цихмейструк.

«Локомотив»: Нігматулін, Пашинін, Дроздов, Харлачьов, Лаврік, Чугайнов, Соломатін, Гуренко, Джанашія (Буликін, 90), Бородюк, (Гарас, 80), Аріфулін.

Гості почали матч напрочуд впевнено, наче вони були господарями поля. Але аж на 24 хвилині після «спартаківської» стіночки Харлачьов вколотив м’яч під поперечку воріт Віталія Реви.

Обертів гості не скидали і вже за кілька хвилин Джанашія в падінні головою замикає простріл свого партнера по атаці, але рефері цієї зустрічі – ізраїльтянин Зур – був невблаганним – офсайд!

Та грузинський легіонер москвичів був на коні в цей день. Його сольний прохід на 51 хвилині завершився потужним, а головне прицільним ударом в нижній кут воріт Реви.

А що кияни? ЦСКА гру провалив, зумівши за увесь поєдинок лише двічі завдати удару по воротах Руслана Нігматуліна.

01.10.98. Москва. Стадіон "Локомотив". 8 000 глядачів.

Локомотив-ЦСКА 3:1

"Локомотив": Нігматулін, Аріфулін (Черевченко, 77), Дроздов (Лоськов, 59), Харлачьов, Лаврік, Чугайнов, Соломатін, Гуренко, Джанашія, Бородюк, Буликін (Пашинін, 72).

ЦСКА:Рева, Левченко, Новохатський, (Ревут, 46), Балицький, Грегуль, Беженар, Каряка (Дараселія, 76), Шкапенко, Закарлюка, Леоненко (Коренєв, 46), Цихмейструк.

Прибувши в Москву гравці ЦСКА одразу ж перемістились з теплої осені в ранню зиму. Порівняйте - +20 С в першому матчі і -3 С у матчі-відповіді. Ще й сніг. Не найкраща погода для подвигів.

Хоча, не все трагічно складалось для українців у цьому матчі. Вже на 9 хвилині Сергій Беженар шаленим пострілом з штрафного відкриває рахунок у матчі, чим не на жарт розлютив коуча «залізничників» Сьоміна.

Але його норов був тимчасовим. Буликін за 10 хвилин відновлює статус-кво у матчі. А, коли на 35 хвилині Левченко заробив вилучення, все стало зрозумілим і очевидним. Господарів перехопили ініціативу і логічно забили ще двічі у ворота Реви – Буликін та Джанашія зробили рахунок 3-1, про що і засвідчило табло на стадіоні «Локомотив». Незважаючи на геройську гру нашого кіпера, він зробити нічого не зміг, був залишений на поталу суперника. Один у полі не воїн – істина повторюється.