Лень б’ється за місце в основі, а Михайлюк шукає свою роль. Як українці стартували у новому сезоні НБА
Не все так добре, як того хотілося б.
Не все так добре, як хотілося б.
Ювілейний 75-й сезон НБА стартував більше ніж місяць тому, і команди вже встигли провести понад 20 матчів. Цього достатньо, аби почати говорити про форму деяких гравців та загальну перспективу того чи іншого колективу щодо гри в плей-оф та подальших результатів.
Олексій Лень та Святослав Михайлюк нарешті спокійно грають в баскетбол та не відчувають ризику бути відрахованим або обміняним в іншу команду у будь-який момент. Тому почали шукати свою гру та робити свій внесок у результати команди.
«Сакраменто» звільнив тренера, а Олексій Лень отримав черговий шанс закріпитися в основній ротації
21 листопада головний тренер «Кінгз» Люк Уолтон був відправлений у відставку. «Сакраменто» почав сезон не погано, але і не добре, скоріше – у своєму стилі. На момент звільнення Уолтона «королі» посідали 12-е місце в турнірній таблиці Заходу із результатом 6-11. Це вже класична ситуація для «Сакраменто»: команда із непоганим складом та амбіціями таки залізти у вісімку найкращих у своїй конференції постійно провалюється та без шансів пролітає навіть повз нововведеного плей-іну.
Ще раз нагадаємо, що «Кінгз» не бачили плей-оф із сезону 2005/06 (найдовша активна серія у НБА). І «Сакраменто» активно шукає спеціаліста для виправлення ситуації. Поки пост головного тренера обіймає Елвін Джентрі – екс-тренер кількох клубів НБА, який працював асистентом у «Кінгз».
За нового тренера Олексій Лень одразу ж почав знову виходити в старті та демонструвати доволі непогані ігрові відрізки, але загалом ситуація не стала виглядати кардинально інакше. Українському центровому все ще не вистачає стабільності та чіткої ролі – його не дуже активно використовують під кільцем, дають не так багато кидків (хоча їх Лень завжди використовує на максимум), він навіть не є головним ребаундером команди. Лень – єдиний чистий центровий «Сакраменто», усі інші конкуренти українця за позицією нерідко грали навіть на позиції важкого форварда, але усі вони збирають більше підбирань, ніж Олексій.
У Леня – в середньому 3,9 підбирання за 16,5 хвилин на майданчику. У Марвіна Беглі – 5,3 підбирання приблизно за той самий час, у Трістана Томпсона – 5,6 за 14 хвилин, у Чімезі Мету – 6,9 за 23 хвилини, а в основного центрового «Кінгз» Рішона Холмса – 9,8 підбирання за матч, у якому він в середньому проводить 28 хвилин на паркеті. Більше Леня підбирають навіть Баді Хілд та Харісон Барнс, що говорить про те, що українець взагалі не розглядається як основна опція у цьому компоненті гри.
Леню поки шукають місце та шукають призначення. Радує лише те, що його точно не збираються садити на лаву для запасних і випускати лише при «-30». «Сакраменто» вдається до широкої ротації та намагається знайти роль для кожного гравця.
Олексієві треба знайти можливість постійно витискати максимум із того, що йому дають. Наприклад, у матчі проти «Портленда», вже при Джентрі, Лень набрав 12+3+2 за 17 хвилин, не реалізувавши лише один триочковий.
Якщо так буде частіше, то він знову отримуватиме більше можливостей для того, аби проявити себе. Але поки що українець чудово репрезентує свій клуб – йому не вистачає стабільності і взагалі ніхто не розуміє, чому він не грає так, як міг би грати.
На роль нового головного тренера «Кінгз» розглядають одного із асистентів Стіва Керра в «Уорріорз». Зараз керівництво «Сакраменто» вибирає між Кенні Аткінсом та Майком Брауном. Але ні офіційних заяв, ні якихось інсайдів від авторитетних Едріана Воджнаровські чи Шемса Чаранії досі не було. За Джентрі каліфорнійський клуб грає досить непоганий баскетбол і почав здобувати перемоги куди частіше, ніж раніше. Тому не можна відкидати варіант того, що саме Елвін Джентрі буде наступним тренером «Кінгз», але вже без приставки «виконувач обов’язків».
«Торонто» страждає через травми, а Михайлюк намагається знайти своє призначення
Українець Святослав Михайлюк – один із двох гравців «Торонто», які цього сезону ще не пропустили жодного матчу (другий такий – новачок Далано Бентон, що отримує в середньому 13 хвилин ігрового часу за гру). Довгий час були відсутні Оу Джи Анунобі та Паскаль Сіакам (другий та третій скорери команди), а єдиним справді позитивним явищем на старті сезону у канадців є Скотті Барнс, який прямо зараз претендує на звання найкращого новачка НБА.
Із Михайлюком ситуація така ж, як і з Ленем – його старт сезону чудово описує старт сезону всього «Торонто». Свят провів серію чудових матчів наприкінці жовтня – початку листопада: 16 очок проти «Індіани», перший вихід у старті і 15+5+5 проти «Нью-Йорка», ще 15 очок проти «Вашингтона» – і це все у трьох матчах поспіль. Мало того, Свят спокійно реалізовував 50% триочкових, не боявся провалюватися під кільце і атакувати з середньої і, здавалося б, нарешті знайшов свою гру.
Потім це все знову перетворилося в невиразні матчі, в яких час від часу Михайлюк видає щось більш-менш виразне, а потім це знову затягується на 10-матчеву серію невдач для нього та його команди. «Торонто» розпочав сезон так само – яскравий баланс перемог і поразок 6-3 швидко змінилися на 7-10 і з того часу «Репторз» так і не потрапляли до зони плей-оф.
Михайлюк знову почав кидати більше триочкових – і знову почав гірше їх реалізовувати (в середньому 32.9% точних дальніх). При цьому вся команда почала кидати гірше і набирати менше очок. За стартові 23 гри «Торонто» 8 разів не пробивав відмітку у 100 очок (наразі вони не робили цього вже 4 гри поспіль), ще двічі канадці не набирали навіть 90. Саме тут і дається взнаки відсутність головних скорерів. Здавалося б, це має стати шансом для Святослава, але поки те, що він має можливість кидати частіше, ніяк не грає йому на руку.
Боляче по «Торонто» вдарив також перехід Кайла Лаурі до «Маямі». Зараз у «Репторз» просто немає кому роздавати асисти так, як це робив Лаурі.
У трьох останніх сезонах за «Торонто» Лаурі показував найкращу статистику за кількістю результативних передач – 8,7 у сезоні 2018/19, 7,5 у сезоні 2019/20 та 7,3 у сезоні 2020/21 (зараз у «Хіт» Лаурі роздає по 7,6 асиста за гру). У «Репторз» найкращим за цим показником є Фред Ванвліт – всього 6,2 результативних передач за матч (а далі ціла прірва до другого місця – Паскаля Сіакама із його 3,8 асистами).
Через те, що у канадців немає хорошого чистого першого номера, який здатен доставити м’яч будь-куди за лічені миттєвості, страждає уся команда, якій доводиться вигадувати очки буквально ні з чого, замість того, аби просто грати найпростіші комбінації та грамотно завершувати їх влучними кидками. Михайлюк, який міг би отримувати більше кидків після скидань від плеймейкера, теж явно недоотримує багато своїх очок.
Обидва українці мають непогані контракти, що дозволяють їм не переживати за своє майбутнє, а просто грати в баскетбол. Але навіть зараз далеко не все залежить саме від Леня і Михайлюка – вони не виступають за команди першого ешелону, саме тому їхні результати відповідають результатам і досягненням колективів.
Все, що залишається робити українцям – це виходити на матчі та доводити, що саме вони гідні місця у цій команді. В протилежному ж випадку історія з українцями в НБА може припинитися раніше, ніж усім цього хотілося б.
Фото: NBA
