Каррі вперше не закинув жодної трійки у матчі плей-оф НБА – 0/9! Але «Ворріорз» перемогли, і їм залишився крок до титулу
Ендрю Віггінс – герой дня для «Голден Стейт».
Ендрю Віггінс – герой дня для «Голден Стейт».
П’ятий матч фіналу, у якому за чемпіонський титул б’ються «Голден Стейт» та «Бостон», вийшов найдивнішим з усіх, що ми бачили до цього моменту.
Стеф Каррі, який щосили тягнув каліфорнійців до четвертого титулу у 21 сторіччі, провалився – але «Ворріорз» відсвяткували впевнену перемогу, повели у протистоянні з рахунком 3:2 та знаходяться за крок від чергового Кубку Ларрі О’Браєна.
Розповідаємо, як це стало можливим.
Каррі вперше в кар’єрі не закинув жодної трійки у матчі плей-оф НБА, але це не стало катастрофою
Лідер «Голден Стейт» не залишав майданчик без жодного влучання з дальньої відстані з листопада 2018-го (то була зустріч регулярного чемпіонату з «Мілвокі» Янніса Адетокумбо), а в плей-оф забивав бодай одну трійку взагалі у кожному поєдинку, у яких він брав участь. Але, як і будь-яка інша серія, перервалася і ця – на неймовірній позначці у 132 матчі.
У п’ятій зустрічі фіналу Стеф кинув жахливі 0/9 з-за дуги – і це, до речі, була не лише його проблема. 0/5 до командного «доробку» додав Ендрю Віггінс, взагалі нічого не влучили Дреймонд Грін із Отто Портером (0/4 на двох), а уся команда разом дала 22,5% влучань з далекої відстані.
Колись такі цифри стали б для «Ворріорз» катастрофою та призвели б до нищівної поразки, навіть якщо б це був не фінал, а зустріч першого раунду плей-оф чи взагалі якась не дуже важлива гра «регулярки». Але каліфорнійці дуже змінилися з часів Кевіна Дюрента – вони знають, що робити, якщо відверто не летить, і дістають із кишені інші свої чесноти.
Грін нарешті зіграв як справжня суперзірка та випалював все живе у захисті
«Селтікс» провели дуже нерівний п’ятий матч. Вони розпочали його з 12 послідовних невлучних триочкових, програли першу половину із двозначною різницею в рахунку, повернулися у третій чверті (якийсь час навіть вели), а потім знову досить швидко відпустили суперника на «+11». І не у молодому віці лідерів чи відсутності досвіду великих поєдинків тут справа – до певних речей, які запропонував Стів Керр, вони просто виявилися не готовими.
Однією з них стала дуже висока як для цього фіналу продуктивність Джордана Пула. Внесок головного резервіста «Ворріорз» до попередніх перемог команди був не супер-значним – захисні вади баскетболіста у серії, обидві команди-учасниці якої будують гру від оборони, перекреслювали його атакувальні здобутки.
У п’ятій грі Керр використав скорера як запальничку наприкінці третьої та на початку четвертої чверті: тоді вже було зрозуміло, що дива не станеться, і Каррі гру провалить, а щось вигадувати у нападі було конче необхідно. Джордан впорався і взагалі видав чудову продуктивність: за 14 хвилин на майданчику він здобув 14 очок.
Другу несподіванку для «Бостона» підготував Дреймонд Грін. «Теплий» прийом від вболівальників «Селтікс», які скандували образи на його адресу у четвертій зустрічі та влаштували справжню обструкцію після шостого фолу, нарешті пробудив у форварді бойовий дух. І він зіграв як у старі добрі часи – знищував всіх та все у захисті (його візаві кинули 1/10 з гри) та керував діями партнерів в нападі.
Так, Дреймонд знову не дограв через перебір персональних зауважень – але коли він остаточно присів на лаву запасних, долю зустрічі вже було вирішено на користь «Голден Стейт». Хоча Керр запросив тренерський перегляд епізоду із шостим фолом форварда і втратив через це тайм-аут, на результат це вже не вплинуло.
Віггінс видав найголовніший перформанс свого баскетбольного життя і став героєм зустрічі
MVP фіналу навіть у випадку перемоги «Ворріорз» Ендрю, скоріше за все, не стане (Каррі зробив достатньо, щоб забрати нагороду за сукупністю досягнень). Але саме він сьогодні – головний універсал та гравець, який робить різницю, у команді, що знаходиться в одній перемозі від здобуття чемпіонського титулу.
Третю серію поспіль він отримує персональне завдання по головній зірці суперника каліфорнійців – він захищався проти Джа Морента у протистоянні із «Мемфісом», ускладнював життя Луки Дончича у фіналі Заходу із «Далласом», а зараз багато працює проти Джейсона Тейтума, який ніяк не стає «тим самим» лідером, котрого «Селтікс» дуже потребують у цьому фіналі. Більше того, зараз Віггінс – головний гравець «Голден Стейт» у «фарбі». Його вправність у боротьбі за підбирання (за дві останні зустрічі форвард зробив їх аж 29) дозволяє Керру відмовлятися від Ківона Луні у старті та грати дуже легкими складами, абсолютно нічого не втрачаючи у якості.
І, нарешті, саме Віггінс зараз – це та людина, яка візьме м’яч під пахву та понесе його у кошик у випадку, коли напад «Ворріорз» буксує. А таке трапляється доволі часто: не забуваємо, що «Бостон» був і залишається однією з найкращих команд захисного плану в усій НБА, і тримає марку у вирішальній серії сезону.
26 очок та майже бездоганна гра на близькій та середній відстані (12/17 двохочкових – це дуже і дуже солідно для фіналу НБА) від Ендрю і вирішили долю п’ятої зустрічі. «Бостон» вперше від початку плей-оф зазнав двох поразок поспіль і може програти титул вже вранці п’ятниці за київським часом.
Фото: Getty Images
