Андрій Дериземля: «Нікуди я не втікав»
Віце-президент Федерації біатлону України Андрій Дериземля відреагував на критику української біатлоністки Валентини Цербе-Несіної.
Цербе-Несіна звинуватила Дериземлю в тому, що в період бойових дій він залишив Чернігів.
«По-перше, її позиція мені не зрозуміла, як і багатьом моїм знайомим, тренерам, спортсменам. Напевно, якісь претензії у неї були й до цього, вона заздрить моїм нагородам та здобуткам після спорту. Я ніколи жодної нагороди не просив, що мені присвоювали, те я й отримував.
Коли почалася війна, район у Чернігові, де ми проживаємо, був обстріляний одним із перших. Це було дуже жахливо, бо ми сиділи у підвалі, де були мої діти та діти моїх знайомих. Мені зателефонували й сказали, щоб я терміново їхав, бо була ймовірність, що наш район зрівняють із землею.
Коли я вийшов із машини, щоб завантажити речі, поруч була дружина й діти. У цей момент розірвався снаряд, десь за 10 метрів від мене.
Це було дуже страшно, щиро кажучи. Після цього досі є великі проблеми зі здоров’ям у моєї дружини та доньки. Вони вже відновлюються, але все ж таки.
Після цього ми переїхали до іншого району міста, бо в нашому будинку не було ні світла, ні води, ні газу. Ми жили в підвалі, де було 43 особи, з них 17 дітей.
Дуже складні умови, але з першого дня війни я допомагав, їздив на блокпости, розвозив харчування, допомагав особистими фінансами. Це робили всі, хто вважав за потрібне.
Потім у моєї дружини трапилися проблеми зі здоров’ям, мені треба було їх вивезти. Як тільки я їх вивіз, одразу було бажання повернутися додому, проте я не міг цього зробити через стан здоров’я дружини та дитини.
Як тільки я зміг, почав повертатися до Києва, паралельно закупили медикаменти, але дороги на Чернігів не було, повернутися було неможливо. Щойно відновилося дорожнє сполучення, на другий день я разом із гуманітарним вантажем повернувся до Чернігова.
Тож нікуди я не втікав. І зараз ті, хто бере на себе відповідальність, заявляючи про боягузів, дезертирів та зрадників – ніхто не знає обставин іншої людини.
Якщо з Чернігова виїхало 200 тисяч мешканців, то вони усі боягузи? Я не втік від військкомату, був постійно на зв’язку.
За цей період я та мої друзі зробили великий внесок у допомогу, про що багато людей знає, але я цим не хвалюся. Я не виставляв жодної фотографії.
Учора приїхало 5 тонн гуманітарного вантажу. Особисто розвантажуємо, передаємо все – від бронежилетів до медикаментів та продуктів харчування.
Тим людям, які мене звинувачують, я говорю: «Не суди й судимий не будеш». Нехай кожен відповідає за вчинки.
Мені боятися і соромитися нема чого. На жаль, політика увімкнулась, деякі депутати бачать сенс у тому, щоб на цій хвилі зробити якісь вчинки. Але я не хочу це коментувати.
Зараз я у Чернігові, не збираюся нікуди їхати. Якщо я бачитиму, що потрібний місту, потрібний біатлону, я працюватиму. А далі життя покаже, як розпорядиться доля», – сказав Дериземля.
Раніше з’явилася інформація, що Дериземлю звільнили з посади в Чернігівській міськраді.
