Михайло Харук: «Коли батьки забороняли займатися сноубордом, то гроші, які давали на обід у школі, витрачав на проїзд на тренування»

Чемпіон світу серед юніорів зі сноуборду Михайло Харук розповів, як у дитинстві займався своїм видом спорту.

– Перший сноуборд вам купили батьки у 6 років. Тобто з того часу у вашому житті присутній спорт. Чи не хотілося на якомусь етапі махнути рукою і зайнятися якимись безтурботними дитячими розвагами?

– Ніколи не хотілося закинути цей вид спорту, бо я його дуже люблю! Коли мені купили перший сноуборд, спочатку вчився сам кататися біля хати. Потім потрапив на секцію в Буковель і почав інтенсивніше займатися. Буквально через рік я став чемпіоном України серед юнаків.

З Верховини до Буковеля треба добиратися близько 60 км. У батьків не було можливості кожного разу мене возити. Спочатку вони навіть не хотіли відпускати. Казали: «Куди ти поїдеш? Тобі 12 років!» Тим більше треба було добиратися з пересадками.

Але, коли мені забороняли, я просто ті гроші, які мені давали на обід у школі, витрачав на проїзд на тренування. Про це навіть ніхто не знав. Потім увечері дзвонили мені, а я кажу: «Я на Буковелі». Тоді батьки зрозуміли, що не зможуть мене від цього відмовити, і почали підтримувати.

Траплялися різні ситуації. Пам’ятаю, одного разу дуже сильно замело дорогу снігом. Один автобус не зупинився мені, інший поламався – і я не мав, чим добратися додому. Татові казав, щоб він по мене не їхав. Але коли стемніло, зрозумів, що сам не впораюся. Тоді батько вже забрав мене машиною.

Одного разу проспав зупинку і мусив пішки йти 5 кілометрів, бо не мав грошей і боявся, що водій мене вижене. Але ці всі ситуації мене загартували, виховали характер. І зрозуміло, що після всього пережитого в мене навіть в думках не було покидати сноубординг, - сказав Харук.