Від Парижа до Лондона. Переможці чемпіонату Європи

Уже 14 липня в Берліні визначиться ім'я нового чемпіона футбольного Євро. А поки 24 найкращі команди континенту готуються до того, щоб визначити володаря заповітного титулу, згадаємо тріумфаторів минулих футбольних баталій Старого світу. Переможці чемпіонату Європи – хто вони?

Підемо по порядку, починаючи з найпершого розіграшу, фінал якого відбувся в Парижі, закінчуючи останнім на даний момент – з фіналом на лондонському «Вемблі», і нагадаємо про команди, які вигравали титул найсильніших на континенті за останні шість з половиною десятиліть.

Євро-1960. Переможець – СРСР

Футбольна збірна Радянського Союзу стала першим в історії володарем трофея Анрі Делоне, названого на честь першого генерального секретаря УЄФА, на турнірі, що проходив на батьківщині чиновника – у Франції.

Це було досить дивне змагання, якщо дивитися на нього очима сучасних любителів футболу, які звикли до того, що Євро – це масштабний турнір. Тоді ж, у 1960 році, учасників було лише четверо, матчі відбувалися лише на двох стадіонах – у Парижі та Марселі, а для тріумфу команді-переможниці вистачило лише двох перемог. Збірна СРСР виграла в півфіналі в Чехословаччини з рахунком 3:0, а у фіналі здолала в овертаймі Югославію – 2:1. Символічно, що жодної з країн, чиї футбольні збірні були згадані в цьому абзаці, вже не існує на політичній мапі світу.

Євро-1964. Переможець – Іспанія

Все ті ж чотири команди зібралися в Іспанії через чотири роки. І цього разу фактор рідних стін допоміг країні-господарці Євро домогтися успіху. «Червона фурія» перемогла в півфіналі Угорщину з рахунком 2:1, а у вирішальному поєдинку за золото з таким же результатом, здобутим в овертаймі, здолала попереднього власника трофея Анрі Делоне – команду СРСР.

Євро-1968. Переможець – Італія

І знову турнір у форматі «чотири учасники» (щоправда, тепер уже матчі відбувалися на трьох стадіонах), і знову переможці чемпіонату Європи здобувають трофей у себе вдома. Тепер щасливим володарем головного континентального призу стає Італія. «Скуадра адзурра» в півфіналі обіграла команду СРСР, причому зробила це завдяки вдало впавшій монетці під час жеребкування (про серію пенальті тоді ще не чули) після нульової нічиєї. У фінальному матчі італійці були вже більш переконливі – розібралися з Югославами з рахунком 2:0. Щоправда, знову ж таки, після перегравання першого протистояння, яке принесло нічию 1:1. Долю трофея монеткою організатори вирішили не визначати.

Євро-1972. Переможець – ФРН

Турнір, що проходив у Бельгії, став тріумфом збірної Західної Німеччини, яка здолала в півфіналі змагань команду-господарку з рахунком 2:1, а потім у вирішальному поєдинку розправилася зі збірною СРСР – 3:0. Головним героєм того Євро став форвард німців Герд Мюллер, який зробив по дублю в кожному з матчів і, звісно ж, став найкращим бомбардиром і найкращим гравцем турніру.

Євро-1976. Переможець – Чехословаччина

На цьому турнірі, що проходив у Югославії, найкращим бомбардиром також став гравець на прізвище Мюллер, щоправда, цього разу не Герд, а Дітер, який забив ті самі 4 м'ячі. Але його команді – збірній ФРН, це не допомогло стати чемпіоном. Титул дістався Чехословаччині, яка здолала в півфінальному матчі Нідерланди в овертаймі – 3:1, а у вирішальній сутичці виявилася сильнішою за Мюллера і його партнерів по німецькій дружині. І тут уже вперше на Євро стала в пригоді серія пенальті – у ній чехи зі словаками виграли 5:3 після нічиєї 2:2 в основний і додатковий час.

Євро-1980. Переможець – ФРН

Історичний турнір в Італії, адже у фінальній частині Євро участь уперше взяло одразу 8 збірних. Матчів стало одразу 14, і з'явився груповий раунд. Майбутній чемпіон – збірна ФРН, яка першою зуміла стати 2-разовим володарем трофея в історії, на груповій стадії двічі перемогла (Чехословаччину і Нідерланди) і разок зіграла внічию (як не дивно – з аутсайдером квартету Грецією). А в плей-оф, який тоді складався для німців лише з одного матчу – фінального, команда дотиснула Бельгію, завдяки дублю Хорста Хрубеша (2:1). 

Євро-1984. Переможець – Франція

Наступний фінальний турнір із 8 учасниками прийняла у себе Франція, яка виділила під цю справу відразу 7 стадіонів – небачена раніше географія! Витрати на організацію окупилися з лишком. «Триколірні» стали чемпіонами домашнього Євро, перемігши у всіх 5 матчах змагання. Данія, Бельгія і Югославія впали до ніг Мішеля Платіні і компанії на груповому етапі, у півфіналі, який знов з'явився у сітці плей-офф, французи вирвали вольову перемогу над Португалією (3:2 в ОТ), а у фіналі було обіграно Іспанію – 2:0.

Євро-1988. Переможець – Нідерланди

На цьому турнірі переможці чемпіонату Європи показали один із найкрасивіших і найстильніших футболів за всю історію турніру. Та збірна Нідерландів з Марко Ван Бастеном, Руудом Гуллітом, братами Куманами та іншими помітними гравцями по праву вважається однією з найкращих в історії національних футбольних команд. Хоча починалося все для «помаранчевих» не так здорово – з поразки від СРСР на груповому етапі. Але символічно, що саме «совєти» були обіграні Ван Бастеном і компанією у фінальному поєдинку в Мюнхені – 2:0, а самому Марко належить один із найкрасивіших голів в історії футболу в тому матчі. 

Євро-1992. Переможець – Данія

Мабуть, найлегендарніший і найдраматичніший турнір за сюжетом. А виграла його команда, якої взагалі не мало бути серед учасників фінальної стадії у Швеції. Збірна Данії в останній момент замінила Югославію, яка потрапила під санкції УЄФА, і команда, «зібрана з відпусток», у підсумку зуміла не просто взяти участь у турнірі гідно, а й завоювати титул.

Драматичний вихід із групи після лише одного набраного очка у двох стартових турах, не менш драматичний прохід Нідерландів у півфіналі (у серії пенальті після нічиєї 2:2), і, звісно ж, приголомшливий за самовіддачею і настроєм кожного з гравців фінал проти Німеччини, виграний 2:0. Данське футбольне диво, про яке пізніше знімуть чимало документальних, і навіть художній фільм.  

Євро-1996. Переможець – Німеччина

Ще один важливий для історії Євро турнір, адже до Англії на фінальний етап приїхало одразу 16 збірних-учасниць після чергового розширення. Господарі турніру на чолі з приголомшливим Аланом Ширером і геніальним Полом Гаскойном мали амбітні плани на титул, але на їхньому шляху встала збірна Німеччини, яка обіграла по пенальті «Трьох левів» у драматичному півфіналі. А потім – завдяки правилу «золотого гола» і бомбардирському чуттю «суперсаба» Олівера Бірхоффа, який забив двічі після виходу на заміну, виграла золото в дуелі з Чехією (2:1).

Євро-2000. Переможець – Франція

Розширивши список учасників до 16 збірних, в УЄФА вирішили, що можна розширювати і список країн-господарок. І 2000 року проведення Євро було довірено відразу двом державам-сусідам – Нідерландам і Бельгії. Турнір вийшов що треба! Маса пам'ятних матчів, поворотів сюжетів і драматичних розв'язок. А чемпіонський титул забрали собі французи на чолі із Зінедіном Зіданом, визнаним найкращим гравцем Євро.

У фіналі Зізу і компанія обіграли Італію, до того ж, як і чотирма роками раніше, стало в нагоді правило «золотого гола», яке спрацювало востаннє у вирішальному матчі Євро перед своїм скасуванням уже в 2004 році.

Євро-2004. Переможець – Греція

Ще один чемпіонат Європи, який подарував велику сенсацію, поряд з Євро-92. Але якщо тоді всі говорили про «данську казку», то тепер фантастичний твір був написаний грецькою мовою. «Елліни» під керівництвом легендарного німця Отто Рехагеля «перевернули гру», показавши, що великі перемоги можна здобувати і без яскравого власного футболу – досить не давати грати у нього супернику. Три перемоги в плей-офф з ідентичним рахунком 1:0, зокрема – над Португалією у фіналі, дозволили Греції отримати додаткове державне свято влітку 2004-го.

До слова, коефіцієнт на перемогу Греції на Євро-2004 до старту турніру був 80.00 (за лінією букмекера William Hill), і це той випадок, коли вірні вболівальники команди, які за сумісництвом були ще й любителями робити ставки на футбол, отримали додаткове задоволення від успіху своїх улюбленців.

Євро-2008. Переможець – Іспанія

І знову турнір у двох країнах одночасно – Австрії та Швейцарії. Але чемпіон цього разу виявився з числа очікуваних. Ба більше – Іспанія завоювала титул найсильнішої на континенті беззаперечно, перемігши у всіх матчах Євро-2008!

Три «вікторії» на груповому етапі – над Росією (4:1), Швецією (2:1) і Грецією (2:1). Потім прохід італійців у чвертьфіналі в найскладнішому поєдинку для підопічних Вісенте Дель Боске на тому турнірі (4:2 по пенальті після «нулівки» в основний час та овертаймі), потім анігіляція російських футболістів у півфіналі (4:0) і тріумф у фінальній зустрічі з Німеччиною (1:0), оформлений завдяки голу Фернандо Торреса.

Євро-2012. Переможець – Іспанія

Чемпіонат Європи, проведений спільно Польщею та Україною, відзначився одразу двома історичними подіями. Перша – чемпіоном уперше стала команда, яка перемогла на попередньому Євро. Тобто Іспанія. Друга – «Червоній фурії» вдалося перемогти у фіналі з найбільшим рахунком за всю історію континентальних форумів – 4:0.

З таким результатом була розгромлена на НСК «Олімпійський» збірна Італії, гравці якої тоді явно встали не з тієї ноги. А ось із ногами в іспанських футболістів усе було в повному порядку. Давід Сілва, Жорді Альба, Фернандо Торрес і Хуан Мата залишили свої автографи на воротах головної спортивної арени України, сітку з яких потім жадібно зрізали Жерар Піке і його товариші по збірній.

Євро-2016. Переможець – Португалія

Через два турніри Євро знову довірили приймати одній країні – Франції. Але змагання все одно вийшло історичним, оскільки в ньому вперше взяли участь одразу 24 збірні! Для цього французам довелося задіяти 10 стадіонів у 9 містах.

«Триколірні» по праву розраховували повторити «трюк» 32-річної давнини і завоювати титул у рідних стінах. Але планам зіркової збірної Дідьє Дешама завадили португальці на чолі з Кріштіану Роналду. Хоча сам 5-разовий володар «Золотого м'яча» у фінальному матчі на «Стад де Франс» провів лише 25 хвилин і був замінений через травму, його партнери та співвітчизники не підвели країну. Витримавши тиск суперника (і «окупацію» поля нічними метеликами) в основний час, Португалія завдала разючого удару в овертаймі – гол Едера на 109 хвилині подарував його команді головний трофей Європи.

Євро-2020. Переможець – Італія

Революційний Євро в плані географії. Адже чемпіонат проходив одразу в 11 країнах, і учасникам довелося добряче «поїздити» Старим світом і не тільки, з огляду на наявність у списку приймаючих сторін Азербайджану. Запам'ятається Євро-2020 ще й тим, що відбувся він зовсім не того року, який зазначено в його назві. Через пандемію коронавірусу чемпіонат довелося переносити на літо 2021-го, і за фактом перекроїти календар усього футбольного сезону.

Ну, а титул дістався Італії, яка провела видатний турнір у плані настрою та емоцій. Не втративши жодного очка на груповому етапі, підопічні Роберто Манчіні по черзі прибрали на своєму шляху у плей-оф команди Австрії (2:1 в ОТ), Бельгії (2:1) та Іспанії (1:1 і 4:2 по пенальті). А у фіналі – в лігві суперника на «Вемблі», італійці вирвали трофей із рук збірної Англії, яка забила першою вже на другій хвилині, але не зуміла скористатися очевидною перевагою у вигляді домашніх трибун і сильнішого «на папері» складу.

Ось і всі переможці чемпіонату Європи з футболу до цього дня. Хто стане наступним володарем трофея Анрі Делоне на полях Німеччини? Уже 14 червня ми почнемо дізнаватися відповідь на це питання.