Олег Білик: «Ротань говорив про бажання бачити мене в «Олександрії», ініціатива щодо розірвання контракту – від гендиректора клубу»
Голкіпер «Олександрії» Олег Білик розповів, що наразі триває процес щодо дострокового розірвання його контракту.
- Я ще гравець «Олександрії», угоду про розрив контракту поки не підписано. Тривають перемовини на фінансову тему. Йдеться про розірвання чинного контракту і про суму компенсації. Оскільки ця ініціатива щодо розірвання контракту йшла від генерального директора (Іван Кузьменко, син президента клубу – прим.), не планував припиняти співпрацю, хотів дограти до завершення терміну контракту, до літа. Тим паче, що прийшов новий тренер, із яким я знайомий. Він добре знає мене, тому я хотів до літа допрацювати свій контракт. Більш того, в особистій розмові Руслан Ротань говорив про своє бажання бачити мене в команді.
- А як ти дізнався про те, що клуб хоче розірвати з тобою угоду?
- Закінчився чемпіонат і я поїхав до себе додому, на Захід України. 19 числа після обіду мене набрав спортивний директор, Марков, і сказав, що потрібно зустрітися до Нового року. Я сам планував приїхати святкувати Новий рік до Олександрії, тому погодився. Згодом я написав йому смс із питанням: «На яку тему буде розмова?». На що він відповів, що треба поговорити про розрив контракту та надання мені статусу вільного агента.
Через два дні, 21 числа, я вже був в Олександрії й почав вирішувати ці питання.
- Чи є у тебе зараз якісь варіанти продовження кар’єри? Можливо, ти з кимось спілкувався з клубів?
- На цю хвилину я ще є гравцем «Олександрії», тому конкретно ні з ким з інших клубів ще не спілкувався. Але, ми вже розглядаємо варіанти/певні пропозиції, бо скоріше за все, я залишу клуб, оскільки саме генеральний директор не хоче продовжувати співпрацю.
- Фінансові заборгованості у клубу перед тобою є?
- Мені здається, зараз це є у всіх клубах… Але так, переді мною є. Преміальні за минулий сезон, і невелика заборгованість по зарплатні, - сказав Білик.
Сьогодні «Олександрія» оголосила про підписання воротаря «Зорі» Микити Шевченка.
