Всі єврокубкові шрифти клубів АПЛ за минулі 10 років в одному пості

Англійська Прем'єр-Ліга належить до тих ліг, всередині якої всі клуби зобов'язані грати зі спільним шрифтом номерів та прізвищ на футболках, що є невід'ємною частиною бренду ліги і містить в собі її логотип. Те ж саме стосується і Чемпіоншипу та інших двох професійних дивізіонів із Футбольної Ліги.

Саме через це англійські клуби, на відміну від іспанських та італійських, де фірмові номери ліги не забрендовані її логотипами, змушені грати в єврокубках, починаючи з групової стадії, з іншими, власними шрифтами. Деякі клуби, що не грають у Європі, навіть на внутрішні англійські кубкові змагання виходять з власними шрифтами, хоча там це не заборонено. Наприклад, «Брентфорд».

Проте в цьому пості я вирішив зупинитися саме на тих англійських клубах, що грали зі своєми шрифтами в єврокубках за минулі 10 років, починаючи з сезону 2013/14. Сподіваюся, що моя добірка буде сам цікавою.

«Віган Атлетік» (2013)

Єдиний клуб із цього посту, який грав у Лізі Європи у статусі клубу Чемпіоншипу – і другий після «Бірмінгема» у 2011. Незважаючи на виліт з АПЛ, «Віган» зміг потрапити в ЛЄ напряму завдяки легендарній перемозі над «Манчестер Сіті» у фіналі Кубка Англії-2013. Шрифт на формі «Вігана», як бачите, був доволі класичним і нічим не виділявся.

«Свонсі Сіті» (2013)

Теж кубковий екземпляр. Посівши 9 місце в АПЛ, «Свонсі» потрапив у Лігу Європи завдяки перемозі в Кубку Ліги. При цьому їхній шрифт на формі не дуже відрізнявся від звичайного шрифта АПЛ, тож валлійці не дуже напружувалися з цього приводу.

«Манчестер Сіті» (2013-)

Рекордсмен цієї добірки. Лише три шрифти містяни залишали більше, ніж на один сезон – один з них, щоправда, потрапив у цей список лише в останній свій рік, адже був вперше використаний ще у 2011 році.

Відверто невдалим я вважаю лише один – у 2016 році символи були занадто широкими для форми, та ще й недоречна тінь на цифрах робила їх до неможливого важкими. Цьогорічний шрифт наблизився до нього, але все ж є набагато кращим.

Було у «блакитних» і два шаблонних шрифти від Puma – у 2019-2020 роках. Цікавим рішенням було зробити діджитальний шрифт у минулому сезоні – тоді весь мерч був присвячений десятиріччю першого чемпіонства за шейхів, і шрифт означав таймер «93:20», коли Агуеро забив переможний гол у ворота КПР. Не лише в Ешлі ідеї крадуть.

«Манчестер Юнайтед» (2013, 2015-)

Як бачите, манкуніанці більшу частину минулого десятиліття спиралися на класику, роблячи прості шрифти у більш американському стилі. Прорив стався 2 роки тому, коли «Манчестер Юнайтед» нарешті представив справді оригінальний брендовий шрифт, який справді дуже личить формі.

Був і курйозний випадок – у легендарному матчі-відповіді проти ПСЖ у 2019 році, коли з обойми «Юнайтед» випало чимало основних гравців (хоч і не було ще коронавірусу), на поле довелося виходити тоді ще невідомому (краще б він таким і залишався, знаючи його майбутні «досягнення») Мейсону Ґрінвуду. Поява юніора була несподіваною для всіх – навіть для екіпірувальників МЮ. Настільки, що вони не взяли з собою літери та цифри для його футболки, й довелося їх позичати в ПСЖ. Щастя, що тодішній шрифт парижан теж був у класичному спортивному стилі і не дуже відрізнявся від шрифта «червоних».

«Челсі» (2013-2015, 2017-)

Не можна виділити якийсь один шрифт – усі були доволі прості, хоч і не можна назвати жоден з них поганим. Хіба що є питання до шрифта зразка 2017 року – я б повернув двійку на 180 градусів.

«Арсенал» (2013-2020, 2022-)

Лондонці теж спершу не славилися чимось унікальним, і до середини минулого десятиліття їхні шрифти, хоч і мінялися щороку, були продиктовані спільним стилем. Далі аж три сезони вони не могли придумати нічого нового, граючи зі шрифтом Puma зразка Євро-2016.

Зате вже у 2019 році стався прорив, і з тих пір кожного єврокубкового сезону «Арсенал» презентує дуже гарний і оригінальний шрифт. Єдині питання до цьогорічного – цифри занадто широкі для форми.

«Тоттенгем» (2013-)

У «шпор» все стабільно. Лише одного разу вони змінили свій фірмовий багаторічний шрифт – у перший рік співробітництва з Nike, і то лише на третій формі. І яким би гарним та оригінальним не був цей шрифт «Тоттенгема», він уже відверто набрид, і його давно пора міняти.

«Евертон» (2014, 2017)

Найбільш базовий шрифт з цієї добірки – той, з яким «іриски» отримували 5 голів у Києві. За 3 сезони шрифт був кращим, але це не допомогло вийти з групи Ліги Європи. Зараз у Кубку Англії «Евертон» використовує новий шрифт, що дуже личить айдентиці клубу, але в єврокубках він не був задіяний.

«Ліверпуль» (2014-2015, 2017-)

Дуже гарний і оригінальний шрифт початку минулого десятиліття, який служив мерсисайдцям чи не так само довго, як шрифт «Тоттенгема», замінили після поразки у київському фіналі від «Реала», і вже з новим шрифтом «Ліверпуль» таки зміг виграти Лігу Чемпіонів, хоч і той шрифт був доволі базовим.

Ще одна поразка від «Реала» у фіналі – ще один новий шрифт, ще кращий за перший. Сподіваємося, більше «Ліверпуль» не програватиме «Реалу» у фіналі ЛЧ, й ми насолодимося цим шрифтом довше за минулі.

«Галл Сіті» (2014)

«Тигри» потрапили в Лігу Європи з 16 місця АПЛ завдяки фіналу Кубка Англії-2014 – це був останній сезон, коли путівку в кваліфікацію ЛЄ отримував фіналіст, а не тільки переможець внутрішнього кубка. Шрифт був непоганий, але не знайти багато його світлин у Інтернеті – «Галл» вилетів у кваліфікації від «Локерена», а за раунд до того проходив «Тренчин» без власного шрифта, граючи у футболках АПЛ. Річ у тому, що на кваліфікацію Ліги Європи не розповсюджується регламент стосовно ігрового екіпірування, тож там можна грати в чому завгодно, тож і наші клуби подеколи там грають із прізвищами українською та нашивками УПЛ.

«Вест Гем» (2015-2016, 2021-)

До добірки потрапив лише один шрифт – актуальний нині, адже у середині минулого десятиліття «молотобійці» не проходили кваліфікацію Ліги Європи, де грали зі шрифтом АПЛ.

Що цікаво, дебютувати в єврокубках «Вест Гему» дозволили зовсім не досягнення на внутрішній англійській арені, а принцип fair play. Набравши найбільше очок чесної гри на всю Європу у сезоні 2014/15, лондонський клуб отримав можливість стати восьмим клубом АПЛ у єврокубках наступного сезону й стартувати у кваліфікації з найпершого раунду разом з санмаринцями та андоррцями.

«Саутгемптон» (2015-2016)

Та ж історія, що з «Вест Гемом» – у дебютний сезон «Сотон» не пройшов кваліфікацію Ліги Європи, де грав зі шрифтом АПЛ, тож дебютувати власному шрифту довелося вже за рік, коли клуб пройшов у групу напряму. Щоправда, не запам‘ятався там ані якісною грою, втративши Мане і не вийшовши з групи, ані якимось оригінальним та гарним шрифтом.

«Лестер Сіті» (2016, 2020-2021)

Відстоювати честь Англії у ранзі чемпіона «лисам» довелося з шаблонним шрифтом від Puma, який ми вже бачили у цій добірці. За кілька років спаду «Лестер» повернувся в Європу вже із власним шрифтом, який, щоправда, не був доволі гарним. Вже за рік клуб виправився і презентував більш сучасний і не такий важкий шрифт.

«Бьорнлі» (2018)

Хоч «кларетові» і поступилися «Олімпіакосу» у фіналі кваліфікації Ліги Європи, та запам‘яталися мені доволі гарним та сучасним шрифтом на своїх футболках.

«Вулвергемптон» (2019)

«Вовки» мають фірмовий брендовий і доволі красивий шрифт – номери забрендовані очима з емблеми як знизу, так і у їхній формі. Використовують його у Кубку й донині.

Більше аналітики зі світового футбольного дизайну ви можете знайти у моєму Telegram.

Який шрифт з цієї добірки вам сподобався найбільше? Пишіть у коментарі!