Від чемпіонів ОІ-2004 до збірної, що не може пройти прекваліфаєр Ігор. Розбираємо причини краху аргентинського баскетболу
Команда, що живе легендарним минулим.
23 серпня, в ефірі «Сумської експертизи», обговорювали не лише європейську пре-кваліфікацію ОІ, в якій грала Україна. Експерти підняли тему про головне відкриття світового відбору на ОІ – Багамські острови. Маловідома команда двічі за турнір обіграла Аргентину, яка вперше більш ніж за 20 років не поїде на Ігри.
Аргентинці – останні не американські переможці Олімпіади, саме вони змогли зупинити Дрім-тім у 2004-му. З того часу світ і баскетбол змінився, але, здається, біло-блакитна команда вперто не хоче у це вірити.
Голова баскетбольного розділу Tribuna.com Андрій Білик поділився власними спостереженнями за американським кваліфаєром і виділив причини сенсаційного спаду Аргентини:
У прекваліфаєрі Аргентина та Багамські острови грали між собою двічі. Я подивився обидві зустрічі. Дві перемоги Багамських островів, дві візуально впевненні звитяги. Попри те, що Факундо Кампаццо та Габбі Дек зіграли фантастичний турнір з точки зору ефективності. Хто такий Компаццо ми прекрасно знаємо, а ось Дек, як гравець збірної – просто вбивця. Людина, яка робить абсолютно все неймовірно ефективно – гравець, що бував у НБА та грає за «Реал» інакше не може.
Аргентині дуже складно дається розуміння, що минуле вже не повернеш. Їхня команда з останнього чемпіонату світу і Олімпіади Токіо помітно чіплялася за потяг, що далеко поїхав. Ті кадри, коли Луїс Скола з м’ячем залишає майданчик і всі розуміють, що це кінець його легендарної кар’єри. Усе, це момент, коли легендарний період аргентинського баскетболу завершився. Усі це зрозуміли, а Аргентина – ні. У цьому кваліфаєрі Пабло Пріджіоні в них уже головний тренер, а Карлос Дельфіно, який з ним грав багато років у тій збірній, у свої 40, майже 41 рік, все ще стартер національної команди.
У них завжди були проблеми з гравцями передньої лінії, бо озирнувшись на чотири роки тому, ми згадаємо, у Сколи бекапів не було, він у свій чималий вік вивозив шалені навантаження. Коли Скола пішов, Маркос Делія не приїхав на цей прекваліфаєр і в них фактично проти Деандре Ейтона, при всіх його нюансах, грала людина з далеко не топового коледжу. Так, з першого дивізіону NCAA, але все одно, порівнюючи людину з університету та людину з максимальним контрактом в НБА. Багами розуміли, з ким їм грати, розуміли, хто їх головний конкурент у цю мить. Вони використали те, що мали використати: грали Хілд-Ейтон, Хілд-Ейтон, Хілд-Ейтон і з рештою просто привчили Аргентину до того, що треба тримати цю двійку. А у вирішальному матчі віддали м’яч Еріку Гордону, з одного боку він творив абсолютно божевільні дива – чотири поспіль триочкових на останніх хвилинах поклав, але ніхто ж йому особливо не заважав. Ці шутери з НБА, яким навіть не треба підходити до триочкової дуги, з ними так особливо не пограєш.
Аргентині просто треба звикати, що вони вже не топ. Їм треба шукати нових гравців, нові підходи, сподіватися, що «Басконія» знову їм когось виховає. Аргентина у статусі чинного віцечемпіона світу не їде на ЧС, заслужено програвши відбір збірній Венесуели. Просто не пройшли за результатом особистих зустрічей: треба було перемагати «+13», а перемогли «+3» з усіма зірками у ростері.
Усі ці виступити «Чи правильно зробили Багами, взявши Гордона?», «Що це «кидок» аргентинського баскетболу?». Це всі звідти, що люди просто живуть у тій реальності, коли вони призери-чемпіони ОІ, коли вони призери ЧС, коли вони домінанти континенту, коли кидають виклик збірній США. Це вже зовсім не так.
Відео з таймкодом:
Підписуйтеся на наш баскетбольний телеграм-канал, щоб нічого не пропустити.
Фото: ФІБА
