Суперліга може почати існувати вже у 2024-му. Гранди іспанського футболу отримають шалені гроші за участь!
Мадридський «Реал» та «Барселона» можуть отримати по 1 мільярду євро, якщо проект європейської Суперліги буде схвалено та запущено. Про це повідомляє газета Mundo Deportivo.
Ключовим моментом є рішення суду Європейського Союзу, яке буде винесене 21 грудня. Як сподіваються прихильники Суперліги, у вердикті суду буде сказано, що Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) не має монополії на проведення турнірів. Таким чином, з'явиться можливість створити систему, за якої клуби, які бажають змагатися у Суперлізі, зможуть робити це, не перериваючи виступів у національних лігах та кубках.
Каталонський клуб бореться із фінансовою кризою з весни 2021-го. У березні того року у «Барселоні» змінилося керівництво. Після обрання на пост президента Жоана Лапорти з'ясувалося, що колишній менеджмент на чолі з Жозепом Бартомеу залишив справи в жалюгідному стані — загальний борг «Барселони» дорівнював 1,35 млрд євро, на зарплати футболістам йшло 103% доходів. Поступово розмір боргу вдалося скоротити, але проблеми залишаються — зокрема, минулого літа «Барселона» важко зареєструвала новачків.
За інформацією Mundo Deportivo, «Реал» теж має економічні складнощі, хоча про це широкій публіці не повідомляли. Стверджується, що столичному клубу потрібні фінансові вливання. Якщо запустити Суперлігу не вдасться, президент «Реала» Флорентіно Перес шукатиме інші варіанти для залучення інвестицій.
12 європейських топ-клубів оголосили про створення Суперліги у квітні 2021 року. Вона розглядалася як нове міжнародне змагання, непідконтрольне УЄФА. Брати участь у турнірі мали 20 команд, матчі між ними планувалося проводити у середині тижня.
Суперліга домовилася з американським банком JPMorgan про стартовий внесок на запуск турніру у розмірі 3,5 млрд євро. Ці гроші планували розділити між 15 клубами-засновниками: за інформацією Financial Times, залежно від статусу та поточної фінансової ситуації кожен мав отримати від 100 млн до 350 млн євро та витратити їх на стабілізацію власної економіки після кризи, яку спричинила пандемія.
Спочатку до Суперліги увійшли шість англійських команд («Ліверпуль», «Арсенал», «Манчестер Сіті», «Манчестер Юнайтед», «Тоттенгем», «Челсі»), а також по три представники Італії («Інтер», «Мілан», «Ювентус») та Іспанії («Атлетіко», «Барселона» та «Реал»). Разом із ще трьома клубами вони мали отримати статус постійних учасників. П’ять місць, що залишилися, планувалося щорічно розігрувати між іншими командами.
Проект проіснував лише 48 годин. Він викликав негативну реакцію серед уболівальників команд, які побажали відокремитися від УЄФА, а також у інших європейських ліг та клубів. УЄФА пригрозив клубам-революціонерам виключенням із внутрішніх змагань, а їхнім футболістам — усуненням від турнірів збірних. Після цього про вихід із Суперліги оголосила більшість учасників проекту: у ньому залишилися лише «Реал», «Барселона» та «Ювентус» (вийшов улітку 2023-го).
Дев'ять клубів, що відкололися від Суперліги, УЄФА зобов'язав зробити грошовий внесок у розмірі 15 млн євро на підтримку молодіжного та масового футболу як «жест доброї волі». Проти «Ювентуса», «Реалу» та «Барселони» УЄФА відкрив дисциплінарну справу за можливе порушення правової бази організації. Засновники Суперліги швидко включилися у розбирання в юридичному полі. Вони подали до Європейського суду позов проти УЄФА та Міжнародної федерації футболу (ФІФА). Суд повинен визначити, чи діяльність УЄФА підпадає під визначення монополії і чи порушує вона закон про конкуренцію.
У грудні 2022 року генеральний адвокат суду ЄС Атанасіос Рантос заявив, що згідно з правилами ФІФА та УЄФА, створення будь-якого нового змагання потребує попереднього дозволу, але точно не суперечать законодавству Європейського союзу про конкуренцію.
Минулого року до розвитку Суперліги підключилася спортивна агенція A22 Sports Management, яку очолив німець Бернд Райхарт. Раніше він працював у медіахолдингу RTL media group. У жовтні 2022-го Райхарта було призначено генеральним директором Суперліги.
Агентство Yahoo! Sports повідомляло, що до обов'язків менеджера входять «налагодження діалогу з великою групою футбольної громадськості, включаючи клуби, гравців, тренерів, уболівальників, ЗМІ та політичні верхівки».
У січні 2023-го французьке видання L'Equipe додало, що консультації з приводу варіантів формату Суперліги провели з представниками 50 клубів з 12 європейських країн. А в лютому було оголошено про новий формат Суперліги — відкритий єврокубковий турнір, який об'єднуватиме від 60 до 80 команд. Вони будуть розділені на три ліги на зразок того, як зараз влаштовані Ліга чемпіонів, Ліга Європи та Ліга конференцій.
Mundo Deportivo підтверджує, що контакти щодо приєднання до проекту були встановлені з більш ніж 60 клубами. Зазначається, що окрім топ-команд, у перших розіграшах Суперліги візьмуть участь європейські клуби з багатою історією, які зараз не в кращому стані. Серед них називаються нідерландські гранди «ПСВ» та «Феєноорд», португальські клуби, сербська «Црвена Звезда» та бельгійський «Андерлехт». Як зазначають вже самі творці Суперліги, за рахунок нового турніру ці команди зможуть поправити фінансовий стан.
Суперліга має і противників серед представників топ-клубів. Так, за інформацією Mundo Deportivo, президент «ПСЖ» Нассер Аль-Хелайфі об'єднався з УЄФА та Асоціацією європейських клубів (ECA) та вже проводить збір підписів серед керівництва різних команд. Ті, хто підписав певні документи, підтверджують, що відмовляються від участі у Суперлізі та залишаться у турнірах УЄФА.
