20 років у "Шахтарі", або нездійснена мрія дебюту. Євгеній Гриценко розповів про це і багато іншого

Більше 100 матчів за молодіжку "гірників" та нездійснена мрія дебюту... Речення, яке точно описує вихованці академії, вже екс-воротаря "Шахтаря" - Євгенія Гриценко, який у структурі клубу провів майже 20 років, з тимчасовим відрядженням у "Маріуполь".

Євген знає всіх вихованців академії, які зараз грають у першій команді, адже починав грати поруч з хлопцями 1992 року народження, а завершував - з 2002/03 роком народження.

Ми поспілкувалися з Євгеном стосовно розвитку академії, переїзду з Донецька та майбутнім "Шахтаря".

Інтерв'ю велике, але вирішила не ділити на 2 частини, бо вже час його публікувати повністю))) (почали його робити на початку серпня).

Давай почнемо з самого початку) Коли ти почав цікавитися футболом?

Так як я хлопець з Донецька, то мене батько водив на матчі «Шахтаря», напевно, з років 5 .Тому не дивно, що футболом я закохався ще будучи маленьким .

Де починав свій футбольний шлях? Чи дразу прийшов до «Шахтаря»? Хто був першим тренером?

Я одразу прийшов в дитячу школу «Шахтаря» о 2001 році (я дуже благав батьків, щоб мене туди відвели), але мені сказали, що я ще замалий і сказали прийди через рік . Тож я почав займатися в «Шахтарі» з вересня 2002 року. Першим тренером був Алехін Олексій Юрійович .

Рідко коли хлопці стають самостійно у ворота, як було у тебе – де починав на полі?

Першій рік у нас не було позицій на полі, нас вчили потрапляти по м‘ячу 😅 А вже на наступний рік вже стало питання «хто , де має грати». Так як я, коли прийшов на перегляд, то стояв у намальованих воротах (тому що я був новенький, а хлопці вже кілька місяців займались, вони сказали «стій позаду - м‘ячі відбирай і відбивай»). Ну а, так як з відбором в мене було не дуже, я одразу став у рамку. Тренери побачили це і вже тоді знали, хто буде воротарем у хлопців 1995.

Академія була створена у 1999 році, ти прийшов у 2002 році – майже застав увесь розвиток академії від початку. Як розвивалася база та тренувальний процес?

Стільки років пройшло … я тоді не міг проаналізувати, як і що розвивається в академії . Я просто любив грати у футбол )

Ти застав самий піковий період – голандський розвиток. Як усередині академії перебудовувалася структура з голандськими спеціалістами?

Я сміливо можу сказати, що період правління в академії голандців був накращим 100%. Все працювало як годинник, усі знали що вони мають робити - як на полі ,так і за його межами . Дисципліна була у всіх і кожного гравця, тренера, адміністратора і т.д.

Яка основна відмінність від того, що було до голандців?

З приходим голандців кожен почав розуміти вагу того, що ти в «Шахтарі» перебуваєш і, якщо ти не будеш працювати над собою, не будеш прислухатись і робити те, що від тебе вимагають - тобі на зміну знайдуть ще 10 таких самих . Прихід Патріка і Хенка був як раз у розквіт першої команди «Шахтаря» , а отже і бажання потрапити в «Шахтар» було у всій України .

Зараз ДЮФЛ об’єднують по різному – географічний принцип, ігровий рівень команд. Як було у твій час перебування в академії?

Нас в період з u-14 по u-17 ділили на 4 зони, теж по географічному принципу (Захід , Схід, Центральна та Південна Україна). У нас була найскладніша зона 😅

Ти відіграв всю ДЮФЛ у Донецьку. В момент переїзду клубу до Києва ти вже був гравцем молодіжки. Як ви дізналися, що вам необхідно переїжджати, як це відбувалося?

У нас були літні збори у Донецьку. Та коли Донецьк затиснули у кільце, вже будо зрозуміло до чого все йде. Нам сказали - ми їдемо на збір у Полтаву, але казали «не переймайтесь - це заплановано» і ось ми вже 8 років на зборах 😅

Після шикарної бази у Донецьку, як ви адаптувалися до нових умов? Чи одразу «осіли» в одному місці чи переїжджали?

Ми перший рік провели у Полтаві, а потім переїхали до Щасливого, де академія базується і сьогодні. Умови звісно були набагато гіршими ніж на базі у Донецьку , але керівництво академії завжди намагалося зробить якомога найкращі умови для нас .

У тебе серед фото в Інстаграм, є фото з іноземними суперниками. Протягом твого навчання в академії ви брали участь у міжнародних турнірах? Які турніри тобі запам’яталися тобі? Хто з відомих команди були у суперниках?

У нас тоді не було дуже багато турнірів через певні складнощі у нашому регіоні , але мені запам’ятався міні-турнір у Кембриджі . Ми грали з командою «Вестхем» u-23 та з місцевим «Кембрідж Юнайтед «(який тоді виступав у 2 лізі Англії ). Цей турнір був дуже атмосферний. Був майже повний стадіон уболівальників, які весь час співали, кричали, підтримували - враження від атмосфери того турніру запам’яталось назавжди

Хто з твоїх партнерів по команді (по віку) зараз грає на високому рівні?

Якщо брати хлопців 1995 року яки були зі мною у «Шахтарі» то це - Танковский, Качараба, Габелок та Русин .

Після завершення академії дорослу кар’єру ти розпочав у «Шахтарі-3». Яким був склад тієї команди?

Було так - перші пів року я був у «Шахтарі-3», а останні пів року у дублі . Цей період я не грав (грав я вже наступного року у «Шахтарі-3» )

А склад першого сезону був такий:

Филипенко (воротар), Глушицький – Караваєв - Русанов – Багдасаров (захисники), Маліновський - Малишев - Доронін (півзахисники), Загорулько – Кулач - Акулінін (нападники).

Це я кого зміг згадав, але склади змінювались кожні пів року, тому складно усіх пригадати .

Ти застав той момент, коли ще були другі команди у нашого клубу, а також чемпіонати ю19 та ю21. Як ти вважаєш, який варіант краще для молодих гравців, які тільки закінчують академію?

Кращий варіант - грати у першій-другій лізі - це найшвидший спосіб швидко адаптувати молодих гравців до дорослого футболу . Я не розумію, чому керівництво «Шахтаря» так не вважало. Коли граєш після дитячого футболу тільки з однолітками - це не дає того зросту, який дає ігри з дорослими командами (навіть якщо ви будете усім програвати, це краще ніж коли обіграєш усіх однолітків по 5-0.

Були розмови про те, що чемпіонат ю21 був непотрібен, тому що у Європі у 18-20 років гравці вже в першій команді, а у нас «пересиджують». Чи можеш погодитися з цією думкою? Адже у Європі також є команди ю20, ю23.

Я вважаю так - якщо федерація каже що це не потрібно , то вони мали би запропонувати альтернативу. Тому що виходить так як у минулому сезоні, коли є тільки чемпіонат u-19 і все . А потім купа молодих гравців опиняються нікому не потрібними.

Сезон 2017/18 – чемпіонський для Шахтаря ю21, і це всього 4-е золото за всю історію ю21, а у ю19 їх лише 2. Як ти вважаєш, чому не вдалося частіше брати чемпіонський титул?

Можу пояснити це тим , що проти «Шахтаря» усі налаштовуються на 200% + дають багато гравців с перших команд. «Динамо» теж грало майже кожну гру з 3-5 гравцями першої команди. «Шахтар» же цим не користався так часто як інші, давали більше можливості молоді розвиватися . Тому нам було важкувато вигравати усі наші чемпіонати , але ми завжди були на горі таблиці.

Той чемпіонат ю21 був не такий як усі – він був розділений на 2 етапи. Це було плюсом чи мінусом для розвитку команд?

Для розвитку так. Ну, уявіть 4 гри тільки з Динамо. Це безумовно будо в +

Чемпіонат був доволі міцний – Ворскла, Олександрія, Карпати та Маріуполь боролися за 3 місце. Це був один з найконкурентніших сезонів у ю21?

Я провів дуже багато сезонів у u-21 і точно можу сказати що цей сезон (та ще сезон, коли ми не дограли через КОВІД) були найконкурентніші .Це дуже легко пояснюється – наприклад, наш перший сезон у Щасливому, 2014-2015, ми з «Динамо» боролись за чемпіонство та за 10 турів до завершення в нас відрив був 1 очко від «Динамо». Ми виграли 9 з 10 останніх турів ,а Динамо усі 10😅

А сезон, коли ми стали чемпіонами, усі втрачали очки . Будь-хто міг обіграти будь-кого. Тому рахую, що це був найрівніший чемпіонат u-21

Суперники були доволі міцними, були поразки від Карпат, Чорноморця, Маріуполя, Ворскли, але жодної поразки від Динамо. У чому була сила вашої команди?

Як я казав той чемпіонат був дуже рівним . + дуже довго ми не ставали чемпіонами , тож мотивація була шалена .

Тренером був Валерій Кривенцов, який мав значні успіхи на молодіжному рівні – чемпіонство з ю21 та фінал юнацької ЛЧ з ю19, багато гравців грають на високому рівні. У чому його особливість?

Він любить футбол та він розуміє і бачить на футбольному полі те, що не бачать і не розуміють інші тренери . До того ж він вмів змотивувати)

У тебе пам’ятаю фото з підписом, що ти зіграв 100 ігор у молодіжному чемпіонаті. Коли ти почав грати у ю21, у якому сезоні? Бо сайт УПЛ десь сховав твої 19 матчів))

Я зіграв десь 106 матчів у чемпіонаті u-21 - 11 у «Маріуполі» і 95 за «Шахтар». Я почав грати у сезоні 2014-2015 і закінчив 2019-2020. Річ у тім, що раніше не дуже був розвинений медіа простір серед молодіжних команд ) мені самому іноді важко знайти інформацію тих років, але я чітко знаю скільки ігор я зіграв 😂

Принциповість поєдинків з «Динамо» є на всіх рівнях. Ти провів немало матчів проти киян. Який згадується найперше?

Сезон 2014-2015, коли ми програвали до 20 хвилини 2-0 і виграли 2-3. Та безумовно чемпіонський матч сезону 2017-2018.

Коли ти був в ю21, ти застав декілька поколінь гравців. Можеш назвати декілька ознак різниці між гравцями твого року народження, коли ви були у молодіжній команді та гравцями, які були в молодіжці в останні роки?

Так вийшло, що коли я починав грати у молодіжці зі мною грали хлопці 1992 року народження, а коли закінчував 2002 😅 Різниці дуже помітної не було, адже усі вихованці «Шахтаря» дуже добре знають, що робити на полі, усі технічно оснащені. Тож ти граєш кожен рік з новими людьми, але технічно майже з такими самими )

Були й такі моменти, коли гравці в молодіжці були молодші від тебе на 6-8 років. Чи давав ти якісь поради хлопцям для футбольного та побутового життя?

Так було таке ) Останій мій рік у академії, хлопцям було цікаво зі мною спілкуватись, питали мене за попередні роки і т.д. Особливі відносини в нас були з Олегом Очеретько він, якщо не помиляюсь 2004 року народження (прим.автора – Олег 2003 року), а я 1995 . Він був наймолодший у команді, а я найстарший , тож коли ми були у команді він називав мене «Тато», а я його «Сина» 😂😂

За весь період в «Шахтарі» ти лише одного разу був в оренді, в «Маріуполі». Піти з «Шахтаря» справа важка, чи були якісь інші варіанти оренди за цей час?

Так, були варіанти і багато. Але з різних причин то «Шахтар» не відпускав, то я сам не дуже хотів, я не переходив нікуди . Тому що в мене була ціль і мрія - бути гравцем першої команди «Шахтаря». Та кожен раз коли були варіанти пійти я казав собі «Зачекай !!! Ти ще не дійшов до своєї мети» Тож я не залишав надії і працював , поки не досягну свого. Можливо саме через свою впертість, я таки опинився там, де мріяв усе життя .

Позиція воротаря найскладніша для конкуренції – адже може грати 1, а у команді вас троє. Школа «Шахтаря» славиться гарними воротарями. Хто виховує ці таланти?

Я можу назвати тільки прізвища тренерів 😂це їх праця і досвід який вони дуже вміло нам передають . Вони дійсно розуміють що треба робити з воротарями різних вікових категорій , моя щира подяка їм усім. Саботовіч, Савченко, Шутков - це мої основні тренери які дали мені усе. А також ми працювали і з іншими це - Тітенко, Гаврилов, Шевченко, Купальний.

Поруч з тобою у дублі працювали різні воротарі. Можеш назвати трьох, які відрізнялися від інших – можливо своїм талантом або роботою над собою?

Назву тих хто мені симпатизував (технікою або навичками або розумінням гри але з різних причин не заграли на високому рівні) – Ставицький, Гурідов, Кулініч.

Ти доволі багато часу поруч з першою командою. Чи був такий момент, коли ти відчував що ось, можливо цей рік стане для мене фартовим та дебютую у першій команді?

Я це відчував кожного року 😂 мабуть з чуйкою у мене проблеми 😂😅😅

Насправді я мав дебютувати двічі , але обидва рази мені не пощастило (з різних причин)

Ти як звичайний донецький хлопець, скоріше за все, підтримував першу команду на трибуні стадіону. Назви 3 матчі, на яких ти був і які запам’яталися тобі на все життя?

1. Пів фінал кубку УЕФА проти «Динамо»

2. Чемпіонський матч, коли я подавав м‘ячі сезону 2007-2008 років (мабуть , вже точно не пам’ятаю рік)

3. Та матч проти «Манчестер Юнайтед» на Донбас Арені

Ти був в «Шахтарі» за часів різних тренерів - Фонсека, Каштру, Де Дзербі. Якщо дивитися зсередини команди, то з ким «Шахтар» досяг найбільшого розвитку після Луческу? Можливо у плані гри, а не тільки результатів.

Думаю, Фонсека все ж таки зробив більше усіх.

За свою кар’єру ти працював з різними тренерами. Розкажи трохи про кожного, хто вразив тебе.

Їх так багато було 😂 Якщо про кожного казати, то мені тижня не вистачить 😅 А вразив мене Де Дзербі. Чисто за його тактичні ідеї і бачення гри.

Окрім «Шахтаря», ти іноді грав за «Террикон». Розкажи більше, що це була за команда?

Це команда моїх друзів - переважна більшість з них з Донецька. Грали у місцевому турнірі sfck. Це гра 5*5 - там як воротарю можно було здобути навички, які іноді можуть знадобитись у великому футболі . Там дуже цікавий формат і бували іноді гравці з міні-футболу , тож там дуже міцни суперники і цікавий турнір . Але особисто я грав для гарного настрою. Що може бути краще ніж пограти в футбол з друзями ?)

Про твоє захоплення тенісом можна зрозуміти, подивившися твою сторінку в Інстаграмі. Чому теніс, звідки такий інтерес? Чи було бажання зайнятися цим видом спорту?

Це випадково вийшло. Одного разу я подивився теніс ( Фінал Роллан Гарос 2008 Федерер-Надаль) після цього спробував пограти , а потім і сам не помітив, як це стало моїм хоббі №1. Якщо б я знав про існування тенісу , тоді коли пішов на футбол …. Ну навіть не знаю, щоб б я обрав . Але у моєму дитинстві не було інших видів спорту, окрім футболу .

Для тебе «Шахтар» не просто клуб, а все життя. Чи хотів би у майбутньому знову працювати з «гірниками»? Можливо вже у якості тренера.

Я ще планую пограти за «Шахтар» 😂 Тренером … не знаю, подивимось

«Шахтар» - це міжнародна команда. Завжди було багато легіонерів. Ти з багатьма перетинався. Хто вразив найбільше?

Можу виділити з іноземців - Фреда, Мхитаряна, Ісмаілі.

«Шахтар» і легіонери – це майже синоніми. Але не зараз. Зараз у багатьох вихованців академії є шанс потрапити до складу «Шахтаря» та здійснити свою мрію. Ти майже з усіма, хто зараз на зборах грав. Як вважаєш, хто закріпиться у команді Йовічевича?

Я дуже радий, що у хлопців тепер є реальний шанс закріпитись у команді , багато хто з них заслуговує там бути . Але вони усі дуже молоді і провал «Шахтаря» у тому, що вони ніколи серйозно не дивились на своїх вихованців (скоріше не так, вони дивились, але на 2-3 максимум), а тепер коли вихованці потрібні (досвідчені) - їх немає і доводиться купувати …. Ну тих кого купуємо – витрачають гроші на власних же вихованців. Це великий провал менеджменту «Шахтаря». Команда, яка зараз є у Йовічевіча, буде грати на високому рівні через років 2-3, а тут і зараз їм буде дуже складно

Молодіжка збірної України має шанси на вихід до ЄВРО – треба обіграти словаків. Чи слідкував ти за грою цього відбору та як вважаєш, є шанси у команди Ротаня вийти на чемпіонат Європи?

Так, безумовно є. Талановитих українських гравців завжди було дуже багато в нашій країні, тож вони завжди показували солідний результат у Європі. Зараз - саме час, я вважаю, поїхати на ЄВРО 🤗

Ти за свою молодіжну кар’єру маєш у своєму активі лише декілька матчів та поїздку з ю20 на чемпіонат світу. Хто були твоїми конкурентами на різних етапах у збірній?

Мене почали викликати одразу до U-21 . З командою свого року я поїхав тільки на один турнір, одразу на чемпіонат Світу 😅 А конкурентами були у u-20 Сарнавський і Підківка. А у u-21 - Бущан, а потім ті самі Сарнавський і Підківка

До речі, про чемпіонат світу ю20 2015 року. Ти був у заявці, але не грав. Розкажи про свої враження загалом від чемпіонату.

Неймовірні! Я відчув, що таке футбол взагалі . Організація турніру, увага, глядачі, топові суперники - геть усе було на найвищому рівні + країна Нова Зеландія це взагалі якийсь рай на Землі, неймовірно красива і розвинена країна - дуже радий що довелось там побувати .

Керував командою Олександр Петраков, який нині головний тренер Національної команди, який у 2019 році здобув золото чемпіонату світу ю20. Розкажи про роботу з ним. Який він під час тренувань та матчів?

Олександр Васильович дуже темпераментний і великий мотиватор .Його любов до футболу привела його туди, де він є зараз.

Олександр Петраков допоміг багатьом гравцям вийти на вищий рівень. У чому його особливість роботи з молоддю?

Не знаю 😂 він унікальний це 100%

Які в тебе плани на майбутнє? Чи є варіанти щодо продовження кар’єри?

Я шукаю команду. Варіанти були, але з різних причин зірвались. Зараз продовжую пошуки , сподіваюсь, що знайдеться команда, яка повірить в мене та я впевнений, що вона не помилиться )

Новітню систему академії будував Патрік фон Леувен, який зараз очолив "Зорю". Йому вдалося побудувати якісну систему виховання гравців, як гадаєш чи вдасться йому побудувати гарну гру команди та приносити результат?

Подивимось. Як куратор академії він професор. Як тренер …. Не знаю подивимось

Чи дивився перші спаринги Шахтаря? Як вважаєш, чи є шанси у сьогоднішнього Шахтаря поборотися за призові місця? Кривбас, Ворскла посилюється, Дніпро-1 також.

Я впевнений «Шахтар» буде вигравати чемпіонати, як і раніше один за одним, але через кілька років .

Чим займаєшся зараз, коли вже перестав тренуватися з "гірниками"?

Тренуюсь, як сам, так і з різними командами.

Бажаю Євгену знайти свою команду, адже як голкіпер він класний! Гадаю, що у майбутньому така людина знадобилася б і в академії)