Не лише Павелко та Рубіалес. Зашкварні президенти футбольних федерацій
Такі є в різних куточках планети.
Ти стаєш зрілим вболівальником, коли уже не сприймаєш футбол виключно як романтик, а натомість починаєш розуміти, хто і як управляє цією грою.
Чомусь можливість керувати пристрастю мільйонів приваблює, мʼяко кажучи, сумнівних персонажів, які згодом можуть виявитись шахраями, пройдисвітами та злочинцями. Українським вболівальникам це добре знайоме, оскільки очільник УАФ Андрій Павелко перебуває в СІЗО через підозри у незаконному заволодіванні державними коштами.
Також нещодавно футбольний світ сколихнула історія уже колишнього президента іспанської федерації Луїса Рубіалеса. Його неприйнятна публічна поведінка призвела до революції у футболі країни.
І, схоже, ці два випадки не є виключеннями. По всьому футбольному світу регулярно виникають скандали з керівниками футбольних органів.
Взяти хоча б ті ж національні федерації. Tribuna.com нарахувала сім скандалів за участі таких президентів, які сталися цього року або отримали своє продовження. Вийшла палітра від зловживання службовим становищем до серйозних звинувачень у важких злочинах.
Малі
Найбільш анекдотична ситуація сталась цього року в Малі. Тамтешня федерація футболу в кінці серпня провела президентські вибори, які виграв чинний очільник організації Мамуту Туре.
З одного боку нічого такого, адже конкурентів у 66-річного функціонера, який водночас є також членом виконкому ФІФА, не було. Тому результат виборів очікуваний – 61 делегат із 63-х присутніх проголосували за.
З іншого, є два важливих нюанси. Перший – конкурентів у Туре не було, бо усіх трьох таких не допустили до виборів, відмовивши у праві на участь в них. Мовляв, не пройшли перевірку.
Другий нюанс – на момент виборів Мамуту... перебував під арештом. Річ у тому, що місцеві правоохоронці підозрюють Туре в розтраті державних коштів на суму у 28 млн доларів. Через що й затримали його на час, поки суд винесе свій вердикт у його справі.
Мамуту Туре по центру
Звинувачення проти функціонера стосуються періоду з 2013 по 2019 роки, коли той працював фінансовим директором Національної асамблеї Малі – законодавчого органу країни.
Попри це, Туре таки допустили до президентських виборів, а федерація на офіційному сайті послалась на презумпцію невинуватості щодо Мамуту, який звинувачення проти себе відкидає.
Не побачили проблем в цій ситуації й у ФІФА, чиї спостерігачі були присутніми на виборах: «ФІФА уважно слідкує за ситуацією в федерації футболу Малі та перебуває з нею в тісному контакті щодо цього питання. ФІФА невідомо про будь-які судові рішення щодо обвинувачень, висунутих проти переобраного президента малійської федерації. Водночас союз визнає презумпцію невинуватості».
З іншого боку – видання Inside the games (із посиланням на ВВС) повідомило, що аудит діяльності федерації футболу Малі у 2022 році виявив несплату податків органом та перерахування грошей «іншим сторонам».
Туре очолює малійську федерацію з 2019 року.
Франція
Після епопеї імені Луїса Рубіалеса цей випадок є другим найгучнішим у європейському футболі цьогоріч. Ще на початку року керівником федерації футболу Франції був багаторічний її очільник Ноель Ле Гре. Але вже 11 січня функціонер під тиском залишив посаду.
Усе через необережне висловлювання про легенду французького футболу Зінедіна Зідана. 8 січня Ле Гре дав радіоінтервʼю, в якому прокоментував можливість запрошення Зідана замість Дідьє Дешама на посаду головного тренера збірної Франції. Ноель різко заявив:
«Зідан завжди був поряд з постом головного тренера збірної. У нього було багато союзників, деякі з них чекали на відставку Дешама. Але хто може серйозно докоряти Дідьє? Хто саме? Завжди можна програти матч, але я співпрацюю з ним уже 10 років, і осічок було не так і багато.
Деяким журналістам слід придумати щось, адже вони не знають, про що написати, й вигадують погане, а не хороше. Зідан у Бразилії? Мені начхати, він може йти куди завгодно! Якби Зідан подзвонив мені, я б навіть не підняв слухавку. Сказати йому, щоби пошукав інший клуб? Можливо, влаштуйте для нього спеціальний конкурс, щоб він знайшов собі клуб чи збірну».
Сказати, що такі слова здійняли галас у Франції – це не сказати нічого. Реакція суспільства та її лідерів була блискавичною. Що й казати, якщо втрутився президент країни Емманюель Макрон, ставши на захист Зідана.
Наступного дня Ле Гре публічно перепросив, але було уже пізно. Спочатку зʼявилась інформація, наче Макрон хоче, щоб Ноель пішов з посади очільника французького футболу, а замість нього це місце зайняв Мішель Платіні. А вже наступного дня одразу кілька колишніх працівниць федерації зненацька звинуватили 81-річного функціонера в харасменті.
Стало зрозуміло, до чого все йде, тому Ле Гре хоч і відкинув звинувачення в домаганнях, але з посади таки зійшов. Спочатку начебто тимчасово, а потім і остаточно, коли розслідування проти нього набрало обертів.
Ноель очолював федерацію футболу Франції з 2011 року. Після скандалу він втратив також місце у виконкомі ФІФА.
Перу
Цей приклад виходить далеко за рамки цього календарного року, але теж показовий. Мова про довічну заборону на будь-яку діяльність у футболі, якою ФІФА нещодавно нагородила колишнього президента федерації футболу Перу Мануеля Бурга Сеоане.
Функціонер очолював перуанську федерацію з 2002 по 2014 роки. З цим періодом й повʼязані звинувачення, які згодом висунули проти Сеоане. Але не через роботу на чолі федерації, а через зловживання як члена виконкому КОНМЕБОЛ, континентального футбольного органу Південної Америки.
У 2008 році правоохоронці виявили у нього сумнівні доходи, запідозривши у корупції. А у 2015 році Мануель став фігурантом того самого скандального процесу американських спецслужб, внаслідок яких зокрема Йозеф Блаттер втратив посаду президента ФІФА.
Тоді ж Сеоане арештували, а у 2019 році ФІФА у власному розслідуванні дійшла висновку – Мануель отримав або мав отримати 6.6 млн доларів хабарів, повʼязаних з реалізацією комерційних прав на Копа Амеріка та Копа Лібертадорес.
У відповідь на покарання від ФІФА Сеоане пішов захищатись в Спортивний арбітражний суд в Лозанні, який частково став на його бік – відправив справу назад у ФІФА, аби там ретельніше дослідили її.
І от аж тепер, у 2023 році, у ФІФА винесли суворий вердикт – довічне відсторонення від будь-якої діяльності у футболі. Рішення почало діяти одразу, утім і цього разу Мануель планує оскаржити його в КАС.
Гаїті
В Північній Америці ще гірша історія, але з протилежним поки результатом. Тут ФІФА свого ще не добилась. Мова про колишнього президента федерації футболу Гаїті Іва Жан-Бара, проти якого у 2020 році висунули звинувачення в домаганні та сексуальному насильстві проти гаїтянських футболісток. І за що його теж покарали довічною дискваліфікацією з футболу.
Жан-Бар очолив місцеву федерацію футболу ще у 2000-му. Наступного року в країні відкрили національний футбольний центр, зведений за фінансової допомоги ФІФА. В цій історії будівля має значення, бо саме тут, згідно зі звинуваченнями, й відбувались злочини.
В травні 2020 року ФІФА розпочала розслідування можливих сексуальних злочинів Жан-Бара. Йшлося про домагання та зґвалтування молодих футболісток, а також представниць персоналу центру, яким потім погрожували. Це тривало пʼять років.
Згідно зі звинуваченнями, серед жертв – близько 30 людей – були неповнолітні дівчата, які таким чином вагітніли й згодом змушені були робити аборти, але все одно мовчали під страхом вигнання з центру. Це міг бути дійсно великий ризик для футболісток, адже обʼєкт звели, аби надати умови для розвитку представникам незабезпечених верств населення.
Сам функціонер та підопічна йому федерація звинувачення відкинули.
У відповідь ФІФА спочатку тимчасово відсторонила Іва від будь-якої футбольної діяльності, а після внутрішнього розслідування винесла вердикт остаточно – довічна дискваліфікація. Зверху додали штраф розміром 1 млн доларів.
Паралельно Жан-Бар також перебував під слідством у Штатах, де його підозрювали у торгівлі людьми.
При цьому у 2021 році Ів подав скаргу на рішення ФІФА у Спортивний арбітражний суд у Лозанні – і той на початку 2023 року зненацька виніс рішення на користь 75-річного функціонера. Тобто, скасував довічну дискваліфікацію. Причина – недостатня кількість доказів.
На такий розвиток подій зреагували у всесвітній організації зі захисту прав людей Human Rights Watch. Там запідозрили, що Жан-Бар підкупив колегію суддів, а також продовжив погрожувати своїм жертвам, через що вони або відмовлялись свідчити проти нього, або змінювали показання.
Не сподобалось це й ФІФА. Організація відмовилась знімати покарання з Іва, натомість в березні цього року звернулась у Швейцарський федеральний трибунал, щоб оскаржити це рішення КАС.
Китай
В китайському футболі свої проблеми. Наприклад, за інформацією видання Inside the games, гра в країні страждає від зловживання допінгом, договірних матчів, а також шахрайських схем. Тобто, викликів у керівництва місцевої федерації не бракує.
І все ж владнати ці проблеми у 2019 році взявся новий її очільник Чен Сюань, який до приходу на посаду взагалі не мав досвіду адміністративної роботи у футболі. Хоча до гри стосунок все ж мав – він очолював керівну компанію шанхайського міжнародного порту SIPG, яка володіє однойменним футбольним клубом місцевої Суперліги (той самий, який у 2016 році купив у «Челсі» півзахисника Оскара за 60 млн євро, а у російського «Зеніта» – Халка за 56 млн).
Але в боротьбі з цим викликом у Сюаня виникли проблеми. В лютому 2023 року державні китайські ЗМІ повідомили – Чена запідозрили у «важких порушеннях партійної дисципліни та законів». Оскільки це Китай, зрозуміти більше нелегко. Відомо тільки, що ініціатива надходить від керівництва комуністичної партії, яка дала вказівку відповідним органам перевірити 67-річного функціонера – ймовірно через підозри якраз у схемах з азартними іграми.
«Ще довгий шлях належить пройти, аби викорінити існування такої нездорової практики у футболі як азартні ігри та зміцнити освіту та нагляд за молодими чиновниками», – йшлося в офіційній заяві компартії, з якої можна зробити певні висновки.
Схоже, Сюань став частиною проблеми, з якою взявся боротись у 2019 році.
Австрія
Інколи лише обвинувачень достатньо, аби людина зійшла зі займаної посади. Але такий сценарій можливий здебільшого в країнах з розвиненою демократією та судовою системою. Як, наприклад, та ж Франція. Або Австрія.
У 2021 році президентом австрійської федерації футболу став місцевий функціонер Герхарт Міллетіх. А через два роки він з цієї посади подав у відставку. Причина – 66-річного керівника запідозрили у використанні своєї ролі у футболі для залучення рекламодавців до власного бізнесу. Поза футболом Міллетіх володіє видавництвом, яке випускає журнали.
Це викликало обурення громадськості, а комітет з етики австрійської федерації взявся розслідувати ситуацію. За таких обставин Міллетіх подав у відставку, прокоментувавши це так:
«Йду у відставку через масову негативну кампанію проти мене в ЗМІ та особисті випади проти мене деяких членів виконкому. Йду, щоб захистити своє приватне ділове середовище та щоб запобігти подальшій шкоді іміджу федерації футболу Австрії.
Водночас прямо заявляю, що ніколи не зловживав своїм почесним статусом президента федерації. З оглядкою назад розумію, що просто по-іншому вів би деяку комунікацію. І все ж я завжди діяв у інтересах австрійського футболу, тому ні в чому себе не виню. Хоч і розумію, що іншого вибору, окрім як піти у відставку, у мене не було».
Ситуація, яку в реаліях українського футболу годі й уявити.
Камерун
І трохи гучних імен наостанок. Якщо ви раптом пропустили, то легендарний в минулому нападник Самюель Етоʼо уже майже два роки очолює федерацію футболу Камеруну. До цієї посади він дійшов усього через два роки після завершення насиченої карʼєри футболіста. Коротше, молодий та успішний функціонер.
І, як виявилось, скандальний.
В кінці вересня група камерунських футбольних чиновників на чолі з президентом місцевої футбольної ліги та колишнім віцепрезидентом тутешньої федерації звернулась до ФІФА. Вони поскаржились якраз на Самюеля, вимагаючи його відставки.
Цьому передувало також почате у серпні розслідування від континентальної конфедерації футболу Африки на предмет «певної неналежної поведінки» Етоʼо.
Самюеля підозрюють у причетності до організації договірних матчів (на це начебто вказують злиті та опубліковані в медіа аудіозаписи розмов очільника федерації) та податковому шахрайстві.
До всього обурення камерунських опозиціонерів викликає те, що у колишнього бомбардира є персональний спонсорський контракт із букмекерською контрою. Це російська компанія 1xbet.
Доповнюють картину інцидент на ЧС-2022 в Катарі, де Самюель побився з алжирським блогером, а донька Етоʼо публічно вимагає його увʼязнення через несплату аліментів, ще й судиться через це.
Повний букет.
І от епопея з Рубіалесом підштовхнула футбольних чиновників у Камеруні звернутись до ФІФА – мовляв, на сумнівні дії Луїса світова організація відреагувала невідкладно, відсторонивши іспанця, а от щодо Етоʼо чомусь зволікають.
«Як ФІФА може продовжувати мовчати перед обличчям стількох скандалів, які ставлять під загрозу довіру громадськості до спортивної етики та щирості матчів [у Камеруні]?
Чи можете ви уявити, що ФІФА та УЄФА змовчать, коли президент європейської футбольної федерації підпише особистий контракт з оператором ставок на спорт?
Чи можете ви уявити, що ФІФА та УЄФА змовчать, коли президента європейської футбольної федерації запідозрять у договірних матчах?» – йдеться у зверненні.
Але поки ФІФА ніяк не відреагувала, а Етоʼо продовжує очолювати камерунську федерацію футболу.
Фото: сторінка Мамуту Туре у фейсбуці, CREMEL BENJAMIN | PRESSE SPORTS, Getty Images, Haiti-Tempo, Xia lei ic/Imaginechina, UEFA, Omar Zoheiry/Global Look Press
