Взимку з УПЛ в іноземні ліги перейшли 12 гравців. Ніхто не хоче пояснювати, як вони виїхали з України – клуби та агенти мовчать
Тиша, яка показовіша за будь-яку відповідь.
Tribuna.com вкотре підіймає тему законності виїздів українських спортсменів за кордон в умовах воєнного стану.
Ми уже розповідали, на яких саме підставах українські футболісти – легально і не зовсім – можуть покидати Україну в той час, коли більшості українських громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років це заборонено законом.
Тепер, за результатами зимового трансферного вікна, є можливість простежити це на конкретних свіжих прикладах. Адже цієї зими 12 гравців УПЛ змінили місце роботи на іноземний клуб, подолавши перепону з обмеженим виїздом за межі України.
Це Михайло Мудрик (в «Челсі»), Сергій Кривцов («Інтер Маямі»), Віктор Циганков («Жирона»), Ілля Забарний («Борнмут»), Артем Бесєдін («Омонія»), Владислав Кулач та Ельдар Кулієв (обоє в «Зірю»), Артем Громов (АЕК Ларнака), Денис Костишин («Локомотив» Ель-Пасо), Іван Зотько («Урарту»), Роман Мірошник («Паневежіс»), а також Іван Литвиненко («Динамо» Батумі).
Оновлення: в початковій версії публікації в списку був також Артем Щедрий. Насправді він ще до 24 лютого покинув Україну, й відтоді виступав за іноземні клуби, перебуваючи на контракті в «Кривбасі». Tribuna.com приносить вибачення за неточність.
З них усіх тільки у Кривцова та Бєсєдіна очевидні підстави для безперешкодного виїзду з України – Сергій та Артем є батьками трьох і більше дітей. А на таких чоловіків не розповсюджуються обмеження по виїзду за кордон у воєнний стан.
Але як щодо інших? Спробували зʼясувати, розглянувши можливі варіанти їхнього виїзду.
Варіант №1: виїзд за дозволом Мінспорту
Цієї зими всі команди УПЛ проводять збори за кордоном – 15 команд у Туреччині та львівський «Рух» у Хорватії. Це не є порушенням закону, адже відповідна постанова Кабінету Міністрів дозволяє у воєнний час виїзд спортсменів за кордон у складі національних збірних або у складі команд вищих дивізіонів в ігрових видах спорту. Якщо є відповідний дозвіл Міністерства молоді та спорту.
Власне, дозвіл від міністерства – визначальна річ в цій ситуації. Адже на турецькі збори цієї зими змогло виїхати й житомирське «Полісся», яке не є учасником вищого дивізіону чемпіонату України з футболу. Але, за словами президента УАФ Андрія Павелка, покинути країну поліській команді, як і командам УПЛ, дозволило саме Мінспорту.
Тобто на практиці саме Мінспорту в ручному режимі визначає, кому і як зі спортсменів дозволено перетинати кордон.
Вочевидь, саме за таким дозволом взимку покинув Україну, наприклад, Михайло Мудрик. Ще в грудні на наш запит «Шахтар» повідомив, що гравці команди отримали добро на виїзд за кордон для подачі у Варшаві документів на візи США – клуб тоді ще планував турне Штатами, яке згодом скасував.
А вже в січні «Челсі» підписав Мудрика прямо на зборах донеччан в турецькому Белеку, куди особисто прилітав співвласник «синіх» Бехдад Еґбалі. І звідки повернувся до Лондона уже з українцем на борту, як відомо з опублікованих деталей трансферу.
І тут виникає запитання: чи дозволяють умови, на яких Мінспорту дозволив Мудрику покинути Україну, працевлаштуватись в іншій країні?
В тексті згаданої постанови Кабміну немає жодного слова про це. Також базово Мінспорту зобовʼязане обмежити строк перебування спортсмена за кордоном до 30 днів. І хоч цей строк за певних обставин можна збільшити з дозволу того ж міністерства (вмотивувавши цю потребу), це все одно не знімає проблему легального перебування в іншій країні для тривалої роботи в ній.
Хіба що той же Мудрик планує регулярно просити міністерство про продовження свого дозволу на перебування за кордоном – адже фактично він і надалі є представником команди вищого дивізіону, просто не українського, а англійського чемпіонату (постанова Кабміну буквально не обмежує перелік таких чемпіонатів лише українським).
Все залежить, як трактувати умови постанови. У випадку з «Поліссям» бачимо, що в деяких випадках Мінспорту може їх не дотримуватись.
Зрештою, аби зʼясувати, чи надавало Мінспорту Михайлу та решті згаданих футболістів (окрім Кривцова та Бєсєдіна) такого типу дозволи на виїзд з України та чи передбачають вони змогу працевлаштуватись за кордоном, Tribuna.com звернулась у відомство з відповідним запитом. На момент виходу цього матеріалу відповіді ми не отримали.
Варіант №2: віїзд напівлегальним способом (наприклад, волонтером по системі «Шлях»)
З усіх 13 гравців, що перейшли взимку з УПЛ в іноземні ліги, лише Денис Костишин став гравцем команди не з вищого дивізіону. Адже «Локомотив» з Ель-Пасо не є представником МЛС. Та, схоже, для нього це й не було проблемою, бо, ймовірно, дозволу від Мінспорту він не потребує зараз і не потребував тоді, коли ще в грудні став гравцем американського клубу, до початку зборів «Олександрії» в Туреччині.
Згідно з інформацією KDK, українець пішов іншим маршрутом, виїхавши з України не як спортсмен, а як волонтер. А саме як водій, занесений в спеціально створену систему «Шлях». В ній в умовах воєнного стану реєструють усіх водіїв-чоловіків, які беруть участь в транспортуванні з-за кордону гуманітарної та іншої допомоги.
Як в таку систему може потрапити футболіст? Як і усі інші громадяни України – переважно через дозвіл від обласних військових адміністрацій. А там, як зʼясувалось, не завжди видають ці дозволи належно – тобто, тим, хто справді виїжджає за кордон за допомогою.
Минулого місяця стало відомо, що Рада національної безпеки та оборони України доручила СБУ перевірити законність внесення громадян в систему «Шлях», адже за даними правоохоронців цією лазівкою найчастіше зловживають ті, хто намагається обійти обмеження на виїзд з країни, та ті, хто допомагає їм у цьому за хабарі.
Ми не стверджуємо, що Денис Костишин скористався системою саме таким, фіктивним або злочинним чином. Все залежить від контексту. Наприклад, за інформацією ТаТоТаке, через «Шлях» покинув Україну і Віктор Циганков, який не повернувся до табору «Динамо» після зимової відпустки. Його приклад показовий тим, що за даними інсайдерів, він дійсно волонтерить і переправляє допомогу в Україну. Принаймні, в жовтні минулого року він дійсно заснував власний благодійний фонд.
Наразі невідомо, чим саме займається фонд і яка роль в ньому Циганкова, але суто технічно занесення Віктора в базу «Шляху» є принаймні виправданим на папері.
Але в цьому місці виникає те саме запитання: чи достатньо виїзду з України через «Шлях» для працевлаштування в іноземному клубі?
Згідно з постановою Кабміну, дозвіл на виїзд з України за цією системою видається на строк не більше шести місяців. Тобто, дійсний він лише пів року, протягом якого чоловік може перетнути кордон. Але його безперервне перебування за межами України, як і у випадку спортсменів, також обмежене строком в 30 днів, після яких він повинен повернутись. І збільшити його можливості нема.
Тобто, якщо Циганков та Костишин покинули Україну за системою «Шлях», але вичерпали ліміт в 30 днів і не повернулись, у них можуть бути проблеми зі законом, зважаючи на офіційний характер їхнього працевлаштування в Іспанії та США відповідно.
Так тривалу іноземну карʼєру не збудувати.
З іншого боку, залишається варіант спробувати отримати все то й же дозвіл від Мінспорту на перебування за кордоном як спортсмен. Не виключено, що для Циганкова як гравця збірної України це цілком робочий варіант. Чого не скажеш про Костишина
Це й же сценарій може стосуватись й решти гравців, що взимку перейшли з УПЛ в іноземні клуби. Наприклад, у пʼятьох з них агентом є Вадим Шаблій та його компанія ProStar (окрім Костишина це також Кулач, Громов, Литвиненко та Кулієв). А, за даними KDK, саме клієнти Шаблія часто використовують лазівку зі системою «Шлях».
Окрім цієї системи, є інші легальні способи для українських чоловіків віком від 18 до 60 років покинути Україну в умовах воєнного стану. Їх можна поділити на такі, що обмежують та не обмежують перебування за кордоном.
До перших, згідно з постановою Кабміну, також належать такі категорії:
- водії, що мають державну ліцензію на вантажні та пасажирські перевезення (строк перебування за кордоном — не більше 60 днів);
- працівники залізниці, які забезпечують її безперебійну роботу (рішення про виїзд приймається на пів року максимум, строк перебування за кордоном регулюється);
- члени екіпажу морських суден та суден внутрішнього плавання (строк перебування за кордоном обмежений строком дії трудового договору);
- авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента), а також державні інспектори з авіаційного нагляду (строк перебування за кордоном обмежений строком відрядження);
- державні та інші чиновники (повний перелік посад тут, строк перебування за кордоном обмежений строком службового відрядження з певними винятками);
- військовослужбовці на підставі рішень щодо виконання завдань у сфері безпеки та оборони (строк регулюється);
- військовозобов'язані з бронюванням за підприємством від Міністерства економіки для відрядження за кордон (строк регулюється);
- особи зі складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих від військової агресії Росії для лікування за кордоном за погодженням від МОЗ (строк регулюється);
- особи, яких військово-лікарська комісія визнала тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
До других, окрім багатодітних батьків, як у випадку з Кривцовим та Бєсєдіним, належать:
- особи з інвалідністю;
- особи, що супроводжують інших осіб з інвалідністю або хворих певними хворобами (перелік тут), є їхніми опікунами;
- особи, зняті з військового обліку на підставі рішення ВЛК про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку
- військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:
- чоловіки, які самостійно виховують одну та більше дітей віком до 18 років;
- чоловіки, які постійно проживають за кордоном і стоять на постійному консульському обліку у закордонній дипломатичній установі України.
Як бачимо, легальних способів покинути Україну у воєнний стан у чоловіків чимало. Ми не знаємо напевно, чи хтось із перелічених футболістів скористався якимось із них, щоб покинути Україну та перейти в іноземний клуб. І якщо так, то яким саме.
Тому ми вирішили прямо звернутись до усіх девʼяти клубів, які підписали гравців УПЛ цієї зими, із запитанням, чи відомо їм, на яких саме підставах їхні українські новачки виїхали за межі України та чи не зобовʼязані ці гравці через певний час повернутись з-за кордону.
Але майже усі ці клуби – від «Челсі» до «Локомотива» з Ель-Пасо – проігнорували наш запит. За виключенням АЕК з Ларнаки, в якому відповіли, що не володіють цією інформацією.
Схожа ситуація відбулась в комунікації з агентами футболістів. Наприклад, той же Вадим Шаблій та агент Михайла Мудрика Олександр Люндовський також не відповіли на наші запитання про підстави у їхніх клієнтів для виїзду з України та працевлаштування за кордоном.
Що в підсумку формує системне небажання учасників цих переходів розкривати ключові деталі. Це колективне мовчання красномовніше за будь-яку відповідь. Саме тому залишається основною та робочою версія, що виїзд за кордон та працевлаштування там більшості з цих гравців були якщо не прямим порушенням правил, то як мінімум їх обходом – з підміною понять і підстав, щоб покинути країну. Хоча й не відкидаємо версію, що частина з них могла виїхати дійсно за прямим дозволом на роботу за кордоном він Мінспорта.
Фото: Reuters/WOLFGANG RATTAY, Getty Images, «Жирона»
