Перший збір «Динамо» – не катастрофа. Але другий за ідентичного сценарію стане нею
Висновки – передчасні, побоювання – ні.
«Динамо» наприкінці минулого тижня завершило першу половину зимових зборів. За результатами відрізок видався, м’яко кажучи, не дуже – три поразки від «Балкані» (0:2), «Легії» (1:3) та «Левські» (0:1), а також одна розгромна перемога над «Пахтакором» (5:1) Максима Шацьких. Не найприємнішими виявилися й відгуки – початок підготовки до УПЛ навіть описували як «катастрофу». Підґрунтя для цього було: незрозуміла кадрова ситуація з відсутністю гравців та інформації про їхній стан, хаос з ротацією і вибором складу на спаринги та невиразна гра.
Однак схожі висновки все ж здаються передчасними. Так це чи ні – покаже лише другий збір з шістьма товариськими матчами, який якраз стане вирішальним для киян періодом напередодні старту УПЛ. Логіка у тому, що процеси, які відбувалися на першому зборі, цілком можуть бути частиною плану тренерського штабу. Намагаємося тезово розповісти, які пункти маються на увазі та чому вони поки не є критичними, а також пояснити, чому у наступний місяць підготовки хотілося б бачити інший сценарій.
У «Динамо» не було малюнку гри, бо спаринги пропускали ледь не усі ключові футболісти – вони мали б згодом повернутися
Усі клуби УПЛ, окрім «Шахтаря», не вимушені форсувати процес підготовки – більшість з них входить у другу половину сезону на півтора тижня пізніше, ніж гірники, яким 15 та 22 лютого грати надважливі матчі плей-оф Ліги Європи проти «Марселя». «Динамо» – в їхньому числі. Тому може складатися оманливе враження, коли донецька команда свої спаринги проводить основою, а кияни – у незрозумілих незіграних 11-ках.
Цьому є пояснення – одразу кілька гравців основи не могли брати участь у матчах. А враховуючи вище вказаний аргумент, розумнішим виглядає саме рішення дати їм додатковий час на відновлення, аби не ризикувати серйознішими втратами. Йдеться перш за все про травмованих виконавців:
– Андрій Ярмоленко завершив процес реабілітації та почав працювати з м’ячем. Ще після останнього туру УПЛ була інформація, що він повернеться у групу на другому зборі;
– Віталій Буяльський вийшов тільки на другий тайм стартової гри з «Балкані», а наступні три пропустив;
– Олександр Тимчик має проблеми з плечем та не зіграв жодної хвилини.
Сюди ж віднесемо ситуацію з Миколою Шапаренком, який нехай відіграв три тайми, але у дуже незвичних зв’язках у центрі поля – зокрема не перетинався з Володимиром Бражком. І загалом кадровий ресурс відверто підводив Олександра Шовковського в плані намагань награвати якісь моменти, якщо ці намагання взагалі були. Максим Дячук виходив справа у захисті, до матчів залучали 18-річного сина Олега Гусєва, Олексія, 19-річного Андрія Маткевича, 17-річного Кирила Пашка та 18-річного Дмитра Кремчаніна – це з тих, хто навряд очікується в основній обоймі навесні.
Якщо перший збір було відведено на перегляд кадрів – окей. Але не хочеться розтягувати цей процес на усю зиму, як це минулого року зробив Мірча Луческу. Навпаки – на другому зборі хочеться побачити разом всю основу, яка напрацьовуватиме ігрові епізоди у спарингах. А щодо перегляду виконавців, то ці 4 матчі дали достатньо інформації.
«Динамо» встигло продивитись центрбека Михавка, підтягнути Царенка і Пономаренка та, ймовірно, визначити баласт
Головною інтригою першої частини зборів стала інтеграція 18-річного центрального захисника Тараса Михавка. Це лівоногий футболіст, який на рівні U-19 виділявся непоганою роботою з м’ячем та ініціативністю. Враховуючи проблему киян на цій позиції, спроба залучити молодого гравця зі схожими до Олександра Сирота якостей напрошувалася.
Звісно, конкретні висновки про Михавка робити ще зарано – він не провалився, але й не сильно вразив. Фактично Тарас підтвердив очікування – непоганий у пасовій грі, але ще трохи бракує розуміння ситуацій (бо U-19 Ігоря Костюка грає у прямолінійний футбол), а також «м’язів».
Окрім цього, знову у вічі впадали помилки інших центрбеків киян, що цілком виправдовує активні пошуки на трансферному ринку – у Сироти було кілька позиційних провалів (навіть результативні), Попова пару разів надто легко прибирали у карному, а проактивність Дениса, яка є його головним козирем, навпаки ставала проблемою за умови відсутності командної гри (він часто залишав лінію для дій «на випередження», а суперники користалися утвореним простором).
Інші два цікавих кейси – перформанси центрхава Антона Царенка та форварда Матвія Пономаренка. Для них це не перший подібний досвід, а на поточних зборах обидва залишили приємні враження. Пономаренко не забив, але сподобався активністю та сміливістю, а Царенко все більше демонструє готовність для остаточного переходу на дорослий рівень – був ледь не єдиним на пару з Шапаренком, хто у центрі поля непогано зв’язував гру.
Тепер до моментів, які на другому зборі бажано мінімалізувати (з точки зору вболівальника) – це перевірка гравців, які своїм шансом не скористалися та навряд заслужили на повторний. Тут варто акцентувати на македонцеві Решаті Рамадані: якщо «Динамо» планує діяти першим номером, то станом на сьогодні він не підходить для основи. Це було помітно не стільки за індивідуальними виступами, як за проблемами усієї середньої ланки з його присутністю на полі.
На Бражка повісили увесь центр – він виглядав не найкращим чином саме через перебір обов’язків
Чергова незрозуміла ситуація, повторення якої на другому зборі навряд викличе позитив. Як згадано вище, один з капітанів команди Бражко жодного разу не вийшов на поле разом з Шапаренком – а це очевидно основна пара центрхавів «Динамо» на весняну частину сезону.
Три з чотирьох таймів Володимир провів з Рамадані та Царенком, ще в одному македонця замінив молодий універсал Невін Малиш. Бражко у підсумку мусив відпрацьовувати всюди – у розіграшах м’яча, у високому пресингу, на перехопленнях, у своєму карному. Тому не дивно, що маючи мінімум підтримки в обороні (Рамадані не встигав, Царенко не звик до такої роботи), хавбек припускався помилок у кожному з компонентів. Звідси, до речі, й чергові провали захисту – адже немає системності, через що індивідуальні недоліки центрбеків не маскуються, а виходять на перший план (як от позиційна неграмотність Сироти чи труднощі Попова у грі 1 в 1 на великому просторі).
Тому третє «побажання» трохи схоже до того, яке вказано у попередньому пункті, просто трохи конкретизоване – у наступних 6 матчах «Динамо» вкрай необхідно позбутися експериментів та налагодити хоча б зв’язки у центрі. Поки незрозуміло, що там з Буяльським, але Бражко та Шапаренко мають зігратися.
***
Тобто історія така, що негативу, звісно, вистачає, але його можна конвертувати в «усвідомлення помилок» та таким чином зробити другий збір максимально ефективним.
Тому поки «катастрофою» це не називатимемо, але говоритимемо про побоювання – якщо Шовковський піде шляхом Луческу та усі збори присвятить ротації, то другий збір дійсно охарактеризується найгіршими визначеннями та поставить під сумнів результат в УПЛ.
Що стосується наступних суперників, то до відновлення чемпіонату «Динамо» зіграє ще проти латвійської «Лієпаї», «Шкендії» з Північної Македонії, латвійської «РФШ», «Динамо» Тбілісі, молдовських «Петрокуба» та «Шерифа».
Найбільша інтрига – коли повернеться Ярмоленко та чи встигне набрати форму. Від цього залежатиме багато чого. Надто багато чого.
Фото: «Динамо»
