Срна, Марадона, Гвардіола та ще 8 футболістів, які потрапляли у допінгові скандали, а потім стали тренерами
Не тільки в.о. головного тренера «Шахтаря» має темні плями в кар'єрі.
На допінгу свого часу ловили чимало відомих футболістів. Хтось боровся за своє чесне ім’я у суді, а хтось приймав дискваліфікацію як належне покарання. Не оминула така участь і український футбол, скандал навколо позитивної проби Дарійо Срни досі овіяний таємницями.
Попри такий бекграунд, Срна не лише зайняв менеджерську посаду в «Шахтарі», але й став головним тренером команди. Хорват цілком може провести своїм підопічним цілу лекцію про те, що таке дегідроепіандростерон, а також чому його слідів не повинно бути в організмі.
Ми ж вирішили згадати інших тренерів, які мали допінгові скандали.
Дієго Марадона, 1991-й та 1994 роки
«Все почалося у Барселоні, коли я почав заробляти великі гроші. Мені було 22 роки, і тоді наркотики у світі футболу були всюди. Коли ти підсідаєш, поступово втрачаєш контроль. Тобі здається, що все добре, але поступово ситуація стає дедалі гіршою», – розповідав Дієго після того, як отримав 15 місяців дискваліфікації за вживання кокаїну.
У Неаполі Марадоні приносили кокаїн буквально на тацях, а він поєднував магічну гру і залежність. Щоб його не піймали, Дієго використовував накладний пластиковий пеніс із чистою сечею. Але навіть такий механізм не врятував – аферу була викрито.
Це було в 1991-му, а за три роки він поїхав на свій останній чемпіонат світу, де знову провалив допінг-пробу. Кокаїн все ще супроводжував його буремне життя. «Уяви, яким гравцем я був би без наркотиків?» – запитував Дієго в Еміра Кустуриці у 2008-му році, коли той знімав про нього фільм. «Я робив послугу суперникам», – підсумував Марадона.
У тренерській справі аргентинець досягнув значно меншого. Він керував Аргентиною на ЧС у ПАР, де, маючи просто космічний склад із декількох топових поколінь, без шансів поступився Німеччині у чвертьфіналі. Залишається лише гадати, на що була здатна та команда, якби у неї був тренер.
Сергій Нагорняк, 1997 рік
В українському футболі були й свої допінгові історії. На щастя, чинний головний тренер збірної України U-19 та «Епіцентру» Сергій Нагорняк не грався з кокаїном, проте у 1997 році в його крові знайшли броматан. 26-літній гравець перебував на своєму піку та був викликаний на стикові матчі проти збірної Хорватії. Після поєдинку Сергій провалив допінг-пробу.
Як виявилося, «вітаміни від втоми та запаморочення» йому давав лікар «Дніпра» Сергій Левченко. Дискваліфікували обох на два роки, також під загрозу дискваліфікації потрапив В’ячеслав Грозний, що тоді тренував дніпрян.
Гравець зізнавався, що вже домовився про перехід в «Динамо», але історія зі допінгом не дала цього зробити. Пізніше хавбек опинився у «Шахтарі» та пограв у Китаї, але майже всюди відмовлявся від будь-яких вітамінів.
Крістоф Даум, 2000 рік
У свої 46 років Даум майже досяг піку в Німеччині. Виграв чемпіонство із «Штутгартом», а його «Баєр» стабільно боровся за титул із «Баварією», саме із нього розпочнеться історія знаменитого «Неверкузена». У Німецькому футбольному союзі вирішили, що Даум – ідеальний варіант, аби витягнути зі кризи збірну після провалу Еріха Ріббека. Влітку 2001-го Крістоф мав очолити «бундестім», вже було підписано попередні контракти.
Аж раптом спортдир «Баварії» Улі Хеннес в одному з інтерв’ю порадив НФС придивитися, кого вони хочуть взяти на роботу. Улі розповів, що Даум – фанат гучних вечірок із повіями, а ще на цих гулянках він не цурається пригоститись кокаїном.
Спочатку це сприйняли як атаку на конкурента, а Хеннеса навіть змішували перепросити Даума за наклеп. Сам тренер усі звинувачення відкинув і пішов на здачу аналізів. Тут-то і виявилося, що Хеннес має рацію, а Крістоф Даум після веселих матчів у Бундеслізі проводить не менш веселі вечірки. Аналіз волосся показав, що тренер вживав кокаїн кожного дня.
Даум втратив роботу у «Баєрі» та шанс очолити збірну. Після цього його кар'єра пішла на спад – не вдалося перезапуститися у «Бешикташі» та інших турецьких клубах.
У 2002-му його дуже хотів підписати «Шахтар» та особисто Ринат Ахметов. Він прислав за ним та його майбутньою дружиною чартерний літак, що привіз обох в Донецьк. Два чорних лімузини відвезли в готель, а потім на матч із «Аустрією». Президент гірників пропонував астрономічну суму, але німець відмовився. Назад він летів у вантажному літаку, який привіз їх замість Кельна в Бремен.
Понад 10 років тому Крістоф поборов рак шкіри, а зараз бореться із раком легень – вже пройшов два курси хіміотерапії.
Едгар Давідс, 2001 рік
Знаменитий «Пітбуль» так і не став топовим тренером, хоча в його послужному списку є робота у «Барнеті» та португальському «Ольяненсе». Також він був помічником Ван Гала на останньому чемпіонаті світу.
У 2001-му році в Серію А накрила хвиля допінгових скандалів, в один з яких потрапив Давідс. Гравець «Юве» виправдовувався, що воліє нічого підозрілого у свій організм не попускати – і взагалі він був антивакцинатором задовго до того, як це стало мейнстримом.
У нього виявили нандролон, проте серйозного покарання вдалося уникнути – Давідс отримав всього 4 місяці дискваліфікації, більшість якої прийшлася на літнє міжсезоння. Сам Едгар говорив, що це навіть позитивно на нього вплинуло, адже він поринув у філософію Бенедикта Спінози, тож його дискваліфікація більше походила на усамітнення.
Франк Де Бур, 2001 рік
Ще один гравець збірної Нідерландів теж потрапив у нандролоновий скандал. Тоді він виступав за «Барселону», а після матчу із «Сельтою» в березні клубу прийшов «лист щастя». Спочатку йому загрожувало аж 12 місяців дискваліфікації, що означало пропуск ЧС-2002. Тоді Франк ще не знав, що той форум пропустить вся збірна, але зовсім не через допінг.
Де Бур на всіх засіданнях заперечував свою вину та врешті добився свого. Апеляційна комісія дійшла висновку, що винні харчові добавки, а гравець – ні. Повторилася історія із Давідсом, коли термін дискваліфікації вмістився буквально у літні канікули до 31 серпня.
Як тренер Де Бур виграв чотири рази чемпіонат Нідерландів, а от в Європі справи у нього пішли, м'яко кажучи, не дуже. В «Інтері» – 85 днів, а в «Крістал Пелес» – 78 днів роботи та купа антирекордів.
Яп Стам, 2001 рік
І щоб закінчити із нідерландськими допінгістами, згадаємо одного з тафгаїв Алекса Фергюсона. Поки у Нідерландах всі негаразди із допінгом списали на лікаря збірної, а Стам встиг заступитися за Давідса та Де Бура, у нього самого знайшли той самий нандролон. Причому концентрація перевищувала допустиму втричі.
Пікантності додавав той момент, що колег піймали весною, а Стам потрапив у руки італійських борців з допінгом на початку сезону. Коуту, Давідс, Рекоба, а чи не забагато нандролону в Серії А? Япа таким не злякаєш, адже це той хлопець, якому прямо посеред матчу на Евро-2000 зашивали брову. Тому він впевненим голосом сказав: «не винен». Стаму теж повірили, а сидіти без гри довелося лише місяць.
Кремезний ексгравець збірної Нідерландів встиг потренувати «Редінг», «Зволле» та «Феєноорд», а останнім місцем його роботи був «Цинциннаті» з МЛС.
Хосеп Гвардіола, 2001 рік
А на завершення нандролонового безумства 2001 року мусимо згадати про Гвардіолу. Пеп саме приїхав у «Брешію», аби насолоджуватися футболом поруч із Роберто Баджо. Йому вдалося зіграти всього декілька матчів, аж раптом: «Хосеп Гвардіола отримав позитивні результати допінг-тесту». Не треба мати медичної освіти, аби здогадатися, що там теж був нандролон. Але в нандролоновій епідемії саме Гвардіола вирішив йти до останнього і не дати зіпсувати свою репутацію.
Пеп зв’язався зі своїм другом Мануелам Ерістарте, якого називали «Марадоною водного поло» (мова не про кокаїн, звісно). Мануель саме грав за «Пескару» та допоміг Гвардіолі знайти хороших адвокатів. Каталонець навіть поривався закінчити з футболом. За традицією Пепу дали 4 місяці дискваліфікації, на що він сміявся: «Якщо я дійсно винен, то мало б бути два роки».
Допінгова лабораторія в Римі пізніше потрапила на перші сторінки видань, адже там провели перевірку і виявили, що зразки аналізів зберігаються неналежним чином, на столах буквально розсипаний кокаїн, правдивість результатів могла бути дуже різною.
Пеп продовжував судитися та у 2005-му суд Брешії навіть виніс йому 7 місяців тюремного ув'язнення умовно, але й це не зупинило майбутнього коуча «Барселони». У 2007-му той самий Естіарте випадково побачив у телетексті (олди зрозуміють), що ВАДА опублікувало дослідження, за яким нандролон може виділятися організмом самостійно в певних дозах. Це була нова лінія захисту Пепа, із якою він був повністю виправданий у 2009-му, якраз коли його «Барселона» виграла требл.
Даріо Срна зізнавався, що його надихав під час дискваліфікації саме приклад Пепа. Але чи дочекаємось ми від Дарійо подібного требла або хоча б пояснень, що ж з ним трапилося?
Адріан Муту, 2003 рік
Його називали наступним Георге Хаджі, Адріан чудово запалював у «Пармі», а влітку став однією з перших покупок різко розбагатілого «Челсі». В першому сезоні у форварда не пішло – всього 6 голів, точно не такого від нього чекали в Англії. А тут ще й новий тренер команди почав зі скандалу.
З Моурінью відносини були напруженими з самого початку, проте такого точно ніхто не чекав. У клубі проводили стандартне тестування гравців, в ході якого у крові Муту виявили кокаїн. Приховувати інформацію не стали, тому всі смакували подробиці гедоністичного життя футболіста.
Румун виправдовувався, що приймав його, щоб додати собі сексуальної витривалості – і взагалі важко переживав розлучення. Тут ще й додався роман із румунською порноакторкою. Гравець отримав дискваліфікацію на 7 місяців, а клуб і досі судиться з ним про відшкодування. Мова йде про майже 17 млн євро, яких у нього немає.
Влітку Адріан Муту очолив азербайджанський клуб «Нефтчі». Зараз команда знаходиться на 5-му місці із 10.
Коло Туре, 2011рік
Івуарієць має чудову карєру в АПЛ – пограв за «Арсенал», «Ман Сіті» та «Ліверпуль». Але навіть гра в таких клубах не завжди є запорукою критичного мислення. «Моя дружина приймає таблетки для схуднення, що може піти не так, якщо і я собі візьму декілька?», – можливо, саме такими були думки Коло перед тим, як брати пілюлі зі невідомої баночки. В результаті – дискваліфікація на 6 місяців та штраф від «Сіті».
На тренерській ниві теж поки не все добре. Коло в січні звільнили із «Вігана» вже за два місяці після призначення. Клуб за 9 матчів не здобув жодної перемоги.
Олексій Гай, 2011 рік
Скандальний ексфутболіст «Шахтаря», за чутками, міг стати асистентом тренера гірників цього літа, а до того він працював у тренерському штабі «Чорноморця». У нього теж є своя історія з допінгом, яка закінчилась добре для гравця.
Влітку 2011-го в нього взяли допінг-пробу після матчу з «Карпатами», яка дала позитивний результат. Під час слухань Гай зумів довести, що лікував гайморит, а заборонені речовини потрапили в його організм разом із краплями. Гаю тоді винесли лише попередження.
ФОТО: Goal.com, Global Look Press/imago sportfotodienst
