Чули, що Мессі нібито хоче зібрати усіх друзів у Маямі? Це нереально – правила МЛС не дозволять створити суперкоманду
Хіба що Рамос та Ді Марія погодяться грати за 651 тисячу на рік до оподаткування.
Вже анонсований перехід Лео Мессі до «Інтера» з Маямі (фактично він має статися наприкінці липня) призвів до стрімкого росту рівня інтересу до МЛС за межами Північної Америки.
Не лише з боку прихильників талантів аргентинського чемпіона світу чи його хейтерів, а й інших футболістів – перспектива поганяти м’яч на новенькій арені на південному узбережжі Флориди разом із людиною з топ-десятки найкращих гравців в історії виглядає привабливою. Можливо, менш вигідною за аравійські мільйони, але теж дуже цікавою.
Ви напевно чули безліч чуток про те, що зовсім скоро до Мессі має приєднатися ціла група його товаришів-ветеранів – Серхі Бускетс, чий трансфер вже можна вважати вирішеною справою, Жорді Альба, Серхіо Рамос, Анхель Ді Марія та навіть Луїс Суарес.
Але не спішіть сприймати кожну з цих чуток за чисту монету: чинні правила МЛС не дозволять «Інтеру» створити навколо Лео суперкоманду. Комусь у ній точно не вистачить місця – не кажучи вже про те, що тут і зараз клуб не має формального права зареєструвати на сезон навіть самого Мессі. Для цього офісу ще треба буде чимало попрацювати.
Розповідаємо, чим екосистема МЛС відрізняється від звичних правил життя європейського футболу. Якщо ви не слідкуєте за іншими північноамериканськими профілігами на кшталт НБА чи НХЛ, розібратись буде нелегко – але на всі уточнюючі питання ми охоче відповімо в коментарях.
Майже в усіх північноамериканських лігах існує стеля заробітних плат. Це – основа спортивного бізнесу, що оберігає його від збитковості
Якщо в Європі про обмеження видатків лише говорять (і продовжать лише говорити, бо всі ми знаємо – УЄФА не вдалось нормально втілити в життя навіть правило фінансового фейр-плей, а про більш складні конструкції годі й казати), у більшості північноамериканських ліг працює стеля заробітних плат. Іншими словами, кожен клуб має базові обмеження і щодо того, скільки він може заплатити певному гравцеві, і щодо того, скільки власникові повинен коштувати весь ростер загалом.
Механізм цієї стелі може бути різним – і залежить від економічної ситуації навколо конкретної ліги. Найбільш примітивний він у хокеї: кожен клуб НХЛ перед початком кожного сезону знає чітку суму, скільки він сумарно може заплатити своїм гравцям (у сезоні-2023/24 це будуть 83,5 мільйони доларів на команду), і не має права цю позначку жодним чином перетнути. Єдиний спосіб щось тут змудрувати – це при обміні залишити попередньому клубу гравця частину його заробітної плати по чинному контракту, але за таку послугу доведеться доплатити іншими активами (найчастіше – виборами на майбутніх драфтах).
В інших лігах механізм більш гнучкий – і складається з базового ліміту платіжної відомості та кількох передбачених нормативними документами способів легально його порушити. В НБА, серед інших, діє так зване «правило Ларрі Берда», що дозволяє клубам перепідписувати власних вільних агентів навіть із повністю забитою платіжкою. На цьому правилі, зокрема, тримається династія «Голден Стейт»: своїх головних зірок, Стефа Каррі, Клея Томпсона та Дреймонда Гріна, «Ворріорз» задрафтували після коледжів, і усі вони проводять у команді всю свою професійну кар’єру. За попередній сезон вони на трьох отримали 92,5% від суми, що становить стелю заробітних плат (114 мільйонів доларів із 123) – але це не завадило клубу мати ще одного гравця на максимальному контракті та з десяток виконавців із більш скромними гонорарами.
Але не все так просто: за значні перевищення стелі заробітних плат кожен клуб НБА має сплачувати так званий податок на розкіш (він потім ділиться між усіма клубами ліги, які у встановлених межах втримались). Тому номінальна вартість минулорічного складу «Ворріорз» становила приблизно 190 мільйонів доларів, а реальна – близько 360. Це неймовірно дорого, тож останні трансферні ходи клубу (наприклад, обмін Джордана Пула у «Вашингтон») були спрямовані не на підсилення складу, а на зниження податкового навантаження.
Навіщо взагалі існують ці механізми? Причин є безліч, але основні – три. По-перше, контролюючи видатки своїх клубів, кожна ліга страхує їх від довгострокових фінансових проблем – навіть у серійно поганих рішень будь-якого слабкого менеджера є певна межа (і у часі, і у сумі), яку він не може переступити. По-друге, таким чином відносно вирівнюються можливості клубів з різних регіонів: без обмеження видатків усі профі-ліги давно перетворилися б на протистояння команд з мегаполісів, а усі провінційні клуби (яких всюди чисельна більшість) перетворилися б на статистів. По-третє, у більшості північноамериканських ліг заробітна плата гравців – це чітко встановлений колективною угодою відсоток від сукупного доходу ліги. Тобто, цілком гранична сума, яку можна підрахувати на підставі чинних телевізійних контрактів, орієнтовних доходів від матчдей та будь-яких спонсорських домовленостей. Не витрачати більше, ніж ти заробляєш, на дистанції – головне правило спортивного бізнесу США та Канади, і його намагаються дотримуватись усі.
Звісно, були в історії випадки, коли хтось намагався схитрувати та обійти встановлені лігами обмеження – обіцяючи гравцям таємні виплати, гарантуючи оформлення завищених контрактів у майбутньому чи просто підговорюючи гравців інших клубів згодом перейти до себе на правах вільних агентів. Але за це завжди дуже жорстко карають. Найбільш показовий випадок трапився на початку 2000-х із баскетбольною «Міннесотою»: за таємні домовленості із цілком посереднім гравцем Джо Смітом, що три роки відіграв на контракті, істотно меншому за його реальну ринкову вартість, на клуб наклали багатомільйонний штраф, забрали піки першого раунду на трьох драфтах (спочатку – взагалі на п’яти), і за 20+ сезонів, що пройшли з моменту скандалу, команда виграла всього дві серії плей-оф.
Базова стеля заробітних плат в МЛС – всього 5,2 мільйони доларів на рік. Фактична – трохи менше 10
Ми не будемо намагатись навіть просто переказати усі правила формування ростеру команди МЛС. Вони відносно складні та дуже об’ємні (особливо, у частині, що стосується додаткового та резервного списків гравців, виплат молодим талантам, гравцям, що прийшли з драфту, колишнім аматорам тощо), тож якщо у вас є декілька годин вільного часу і пристойна англійська, ви можете зануритись у реалії повсякденного життя американських менеджерів ось тут. Зупинимось лише на тому, що стосується основного складу – його формують від 18 (обов’язковий мінімум) до 20 гравців, і саме до нього застосовуються усі ключові положення про стелю заробітних плат.
Так от, у сезоні-2023 – МЛС, нагадаємо, грає за розкладом весна-осінь, – базовий граничний розмір платіжної відомості кожного клубу складає 5,2 мільйони доларів, а максимальна заробітна плата, яку може отримати гравець без застосування до нього якогось із виключень – 651 250 доларів (зверніть увагу на те, що усі суми угод, що публікуються спеціалізованими сайтами типу Spotrac і потім використовуються журналістами, є сумами до оподаткування – чистими спортсмен отримує принаймні на 30-40%, а то й вполовину менше). Контракт Сергія Кривцова, наприклад, укладений із дотриманням базових правил – за цей рік «Інтер» має сплатити захисникові збірної України трохи більше 614 тисяч.
До суми у 5,2 мільйони додаються ще дві (у сезоні-2023 це 1,9 та 2,7 мільйони відповідно), з якими можна гратися як завгодно – зокрема, якщо якийсь генеральний менеджер хоче заплатити гравцеві 800 тисяч доларів на рік за граничної заробітної плати у 651, різницю він бере саме з однієї з цих сум. Ці так звані розподілені гроші використовувати взагалі не обов’язково, а 1,9 мільйони теоретично можна навіть обміняти, але з їхнім урахуванням формується фінальна межа витрат на основний склад команди в МЛС – офіційна платіжка кожного клубу МЛС не має перевищувати 9,8 мільйона доларів.
В «Інтера» прямо зараз є гарантовані контракти на 15,2 мільйони – ще до реєстрації угоди із Мессі, яка, за попередніми оцінками потягне як мінімум на 54 мільйони. Все – завдяки особливому правилу, появою якого ліга має завдячувати Девіду Бекхему, чинному президенту клубу з Маямі.
Кожен клуб МЛС може платити будь-які гроші зірковим футболістам. Але їх має бути не більше трьох у команді одночасно
Мінімальна встановлена правилами заробітна плата гравця основного складу в МЛС – 85,5 тисячі доларів на рік. Тож навіть якщо змоделювати ситуацію, за якої генеральний менеджер набирає 19 найдешевших футболістів (два потенційних вільних слоти у складі також тягнуть за собою кепхолд у 85,5 тисячі, тож жодної фінансової вигоди їхня наявність не дає), він навіть теоретично не зможе витратити на контракт головної зірки команди більше, ніж 5,2 мільйони – та й то, щоб вкластися в усі правила ліги щодо легального використання двох сум розподілених грошей на контракт одного виконавця, йому треба буде двічі вистрибнути зі штанів. Цього може бути достатньо для запрошення гравця рівня Жорді Альби – та й то не факт – але замало для того, щоб просто вступати у перемовини з Мессі та іншими суперзірками. Навіть тими, що давно пройшли прайм своїх кар’єр.
Заради таких гравців МЛС ввела спеціальне правило, яке прийнято асоціювати з Бекхемом – саме після його переходу у «Лос-Анджелес Гелексі» у 2007-му північноамериканські клуби отримали інструмент для полювання на топів. Працює це правило, якщо його спростити, наступним чином: кожна команда має право тримати у складі одночасно не більше трьох гравців, повна сума контрактів яких не враховується у платіжній відомості. Лише базова максимальна зарплата, та сама 651 тисяча – обов’язки за решту бере на себе клуб, і ця решта може бути взагалі якою завгодно.
Дуже великі контракти для сучасної МЛС – рідкість. У минулому сезоні жоден з гравців ліги не отримав навіть 10 мільйонів на рік (лідером був Джердан Шакірі із 8,1 мільйонами), і лише восьмеро футболістів – понад чотири мільйони (більшість вам добре відома – Федеріко Бернардескі, Лоренцо Інсіньє, Крістіан Бентеке, Дуглас Коста та Чічаріто). Бо правила правилами, а економіка економікою: щоб виправдати такі витрати, треба грати на великому ринку (Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Маямі тощо), мати платоспроможну аудиторію та величезний маркетинговий потенціал.
І ось тут, з огляду на те, що торгувати слотами зіркових гравців в МЛС не можна (тобто, «Інтер» не зможе виміняти його у клубу, що має один чи декілька вільних – наприклад, у «Монреаля», де зірковий гравець лише один, відомий по виступам за «Cаутгемптон» та «Тоттенгем» кенійський хавбек Віктор Ваньяма), у «Інтера» починаються проблеми. Бо усі три позиції у ростері під гравців, яким треба платити більше за встановлений правилами максимум, у команди зараз зайняті – форвардом Джозефом Мартінесом та двома півзахисниками, Родольфо Пісарро та Грегоре.
Тобто навіть для того, щоб заявити на сезон Мессі, з кимось з цих трьох гравців «Інтеру» доведеться щось зробити – обміняти в інший клуб МЛС, продати за межі ліги чи домовитись про дострокове розірвання контракту. Але із Лео механізм більш-менш зрозумілий: клуб, скоріше за все, просто перекваліфікує контракт Грегоре (він найменший з трьох – всього 826 тисяч доларів на рік) із зіркового у звичайний, використавши залишки розподілених грошей, не задіяних в інших угодах. З Мартінесом та Пісарро історія набагато складніша: в обох великі угоди (4,4 та 3,4 мільйони на рік відповідно), обидва проводять посередній сезон і навряд чи когось надто вже зацікавлять на ринку (сумарні п’ять голів та дві результативні передачі в офіційних поєдинках), а першого взимку ще й брали як одне з головних облич проекту – 30-річний венесуельський форвард є другим серед усіх активних гравців бомбардиром МЛС та колишнім MVP ліги.
А на усіх друзів Мессі у клубу з Маямі зараз є два вільних слоти у ростері і приблизно 1,5 мільйони доларів до оподаткування заробітної плати. Тож навіть із Бускетсом буде складно (доведеться культурно чи не дуже виганяти або Пісарро, або Мартінеса), не кажучи вже про інших. Тож чутки про майбутні трансфери «Інтера» є набагато яскравішими за реальність – а справдяться усі вони лише у тому випадку, якщо Рамос із Ді Марією погодяться взяти контракти на 651 тисячу доларів на рік.
Він провалився у «Барсі» та був розкритикований після ЧС-2022, а тепер тренуватиме Кривцова та Мессі
Фото: Wang Lili/XinHua, IMAGO/Edwin Rodriguez/SPP/Globallookpress.com, Inter Miami / Twitter
