«Прометей» – в 1/4-й Єврокубка: перебудувалися після травм лідерів, Сидоров видав топ-перформанс у важливий момент
Потужний успіх української команди.
«Прометей» виграв свою групу в основному раунді Єврокубка, завершивши його стріком з 11 перемог поспіль – цього було достатньо для того, щоб стати головним відкриттям сезону у турнірі та увійти у топ-трійку претендентів на трофей за версією букмекерів.
Однак останні два тижні зламали якщо не все, то дуже багато: «титани» почергово втратили Ді Джея Кеннеді (до кінця сезону), Калеба Агаду (має пропустити 4-6 тижнів) та Дениса Лукашова (до кінця сезону). Більше того, Фінал чотирьох Латвійсько-естонської ліги пропускав ще й Ді Джей Стефенс – американський атлет отримав пошкодження коліна на тренуванні.
Тому навіть поєдинок 1/8 фіналу із німецьким «Гамбургом» викликав певні побоювання – попри те, що суперник команди Ронена Гінзбурга веде боротьбу за виживання у Бундеслізі, а у групі Єврокубка здобув лише шість перемог у 18 зустрічах.
Однак «Прометей» переміг із рахунком 87:79, ставши третім українським клубом, який дістався чвертьфіналу Єврокубка, після «Будівельника» та «Донецька». Ось завдяки чому це стало можливим:
🟥 по-перше, «титани» встигли перебудуватись – із команди темпової, зарядженої на перехоплення (груповий раунд Єврокубка завершили лідерами сезону за цим показником) та швидкий напад, «Прометей» перетворився на колектив, який нікуди не поспішає, намагається використовувати якомога більше секунд на володіння та настільки часто, наскільки це взагалі можливо, загравати Онджея Балвіна у трисекундній зоні.
Чеський центровий не дуже впевнено розпочинав поточний сезон (як пояснював Гінзбург, через те, що минулий рік він відіграв у чемпіонаті Японії – Балвіну просто потрібен був час, щоб згадати швидкості європейського баскетболу), однак зараз став справжньою машиною. Він багато забиває – проти «Гамбурга» навіть поклав триочковий – а якщо ні, то збирає на собі декількох суперників і пасує снайперам на периметр. І це не кажучи вже про звичну для будь-якого бігмена роботу на щитах.
В 1/8 Єврокубка у Балвіна був неприємний саме для нього матчап – андерсайзовий, але атлетичний та мобільний американець Йоелі Чайлдз. Втім, чех впорався: до дабл-даблу не дотягнув (завершив матч із 14 очками, сімома підбираннями, асистом, двома перехопленнями та двома блоками), проте став лідером «Прометея» за рейтингом ефективності (25 балів). Ще й фолів на собі заробив пристойно (чотири, другий показник у команді після Джіана Клавелла).
🟥 по-друге, Стефенс все ж встиг відновитись до поєдинку з «Гамбургом», змусивши вчергове захоплюватись його бійцівськими якостями. Так, Ді Джей був не у найкращій своїй формі, але все одно приніс дуже багато користі: поклав два ефектних данки у першій половині, багато працював у захисті та на підбираннях і забив дуже важливий енд-ван у заключній чверті – на останніх секундах, здавалося б, невдалого для «Прометея» володіння.
Слово «прогрес», напевно, буде не зовсім правильним по відношенню до 32-річного баскетболіста, який на початку професійної кар’єри навіть зіграв кілька матчів у НБА – однак свій третій сезон у складі «титанів» американець проводить краще за будь-який із попередніх. Якщо раніше ми казали, що Ді Джей – це хайлайт-машина та людина, яка у будь-якій незрозумілій ситуації відпрацює у захисті, то зараз він ще й впливовий скорер. У десяти з останніх одинадцяти поєдинків Єврокубка він приносив «Прометею» щонайменше 12 очок (логічно, що саме на них і припала потужна переможна серія колективу), а «Гамбургу» накидав 15, не добравши одне підбирання до дабл-даблу.
🟥 по-третє, Ілля Сидоров, напевно, найяскравіше за усі роки, проведені у складі «Прометея», продемонстрував, чому у нього так сильно вірить Гінзбург – навіть тоді, коли український захисник отримує публічну критику від президента клубу Володимира Дубинського. У найважливіший момент сезону вихованець «Хіміка» показав свою найкращу якість: вміння набирати очки на потоці із дуже пристойним відсотком реалізації.
Саме влучання Сидорова стали вирішальними із «Гамбургом»: коли німецька команда у другій половині провела ривок 15:0 та скоротила власне відставання до мінімального, Ілля здобув дев’ять балів поспіль (два триочкових та влучання із фолом) і асистував на вже згаданий вище енд-ван Стефенса. Граючи при цьому на чотирьох персональних зауваженнях – так, у захисті 182-сантиметровому захисникові іноді буває складно на міжнародному рівні, однак вмінням створювати кидки для себе та влучати їх він усе це впевнено компенсує.
Зустріч 1/8 фіналу Ілля завершив із 21 набраним очком – це найкращий результат серед усіх учасників поєдинку та особистий рекорд у Єврокубку для самого Сидорова (попереднім були 13 балів проти дуже якісного іспанського «Ховентута»). Значну частину сезону він мав проблеми зі здоров’ям, пропустивши чимало поєдинків після вікна на матчі національних збірних у листопаді, проте до вирішальних поєдинків підійшов у пікових кондиціях.
🟥 і, зрештою, неоціненно важливим для «Прометея» стало золото Латвійсько-естонської ліги, здобуте у дуже впевненому стилі завдяки 15-очковій перемозі над ризьким ВЕФ у фіналі сезону. Той матч, виграний без шансів для суперника без чотирьох гравців основної ротації (причому Кеннеді та Стефенс – це залізні стартери, та й Лукашов з Агадою більше 50% власних поєдинків у Єврокубку розпочинали з першої секунди, а не на лаві запасних), довів, що оновлена версія команди може працювати – і досягати результатів.
Це справді колективна робота: навіть в актуальній версії «титанів» немає одного гравця, закривши якого команді можна було б повністю перекрити кисень. Реальним лідером став Клавелл, який багато працює без м’яча і не забуває про захист (саме він зробив де-факто вирішальне перехоплення на останніх хвилинах, яке остаточно позбавило «Гамбург» шансів на кінцівку). У синусоїді Іссуфа Санона нарешті з’являється певний мінімум корисних дій, які він дає команді у кожному поєдинку (а саме цього йому не вистачає найбільше – стеля українського захисника дуже висока, але впродовж усього року він чергував феєричні серії ігор з відверто невдалими). Олександр Липовий, Іван Ткаченко і навіть Джеймс Діккі, до гри якого у 2023-му було найбільше запитань – усі вони розуміють, наскільки їхній внесок зараз важливий для «Прометея», і роблять все, щоб він був якомога більшим.
Перемога над «Гамбургом» підсумувала виконання «титанами» завдання-мінімум на сезон – вони виграли ЛЕБЛ та увійшли до вісімки найкращих команд Єврокубка. Однак апетит приходить під час їжі: наступним суперником «Прометея» стане або французький «Бург», або грецький «Промітеас» (вони свій поєдинок 1/8 фіналу проведуть у середу), і жодна з цих команд не виглядає перешкодою, яку було б зовсім неможливо подолати.
Підопічні Гінзбурга дуже допомогли собі, вигравши групу: із головними іменами цьогорічного розіграшу Єврокубка (а це іспанські «Ховентут» та «Гран-Канарія», ізраїльський «Хапоель» та турецький «Тюрк Телеком») вони не зустрінуться принаймні до півфіналу. Тепер вони виграли собі ще й час на те, щоб відновитись після серії із трьох матчів на виліт за п’ять днів, долікувати Стефенса та спробувати поставити на ноги Агаду – і перспективи команди поборотись за путівку у Євролігу знову виглядають цікаво.
