Михайлюка знову обміняли – вже втретє за кар’єру в НБА (і одразу вчетверте). У «Нью-Йорку» не вийшло – зіграв лише 40 хвилин за половину сезону
Тепер українець (не?) гратиме у «Шарлотт».
Цей текст був написаний вранці 9 лютого – після того, як Святослава Михайлюка обміняли у «Портленд». Але вже за декілька годин він знову змінив клуб: був відправлений «Трейл Блейзерс» у «Шарлотт» в рамках тристоронньої угоди з «Філадельфією», сформованої навколо Матісса Тайбулла.
Втім, загального стану справ ця ситуація не змінює – хіба що у зовсім поганих «Хорнетс», що йдуть передостанніми на Сході, показати себе буде трохи легше.
***
Перед початком сезону Святослав Михайлюк не мав гарантованого контракту з жодним з клубів НБА. «Торонто» відрахував українця під час чемпіонату Європи, де захисник був найкращим бомбардиром національної команди (але загалом його виступ за збірну у 2022-му справив дуже неоднозначне враження), і Свят був змушений пробиватися у ростер «Нью-Йорка» через тренувальний табір.
Вийшло – але важливим чи просто значущим виконавцем для «Нікс» українець у підсумку не став. І напередодні дедлайну обмінів у НБА вчергове змінив команду: разом із Кемом Реддішем, ще одним невдалим проектом по відродженню відносно молодого гравця від Леона Роуза та Тома Тібодо, був відправлений у «Портленд» у якості компенсації за Джоша Харта.
Розповідаємо, чому все відбулося саме так, як відбулося, і чи міняє вже третій трейд за п’ятирічну кар’єру хоч щось у перспективах Михайлюка у найсильнішій баскетбольній лізі світу.
У «Нікс» Свят був одним з останніх в ротації – зіграв менше двох хвилин від початку 2023-го
Годі й очікувати, що гравець, підписаний на негарантовану річну угоду за підсумками тренувального табору, стане одним з лідерів команди чи, принаймні, виконавцем стартової п’ятірки. Але п’яти місяців у колективі зазвичай достатньо, щоб зрозуміти, навіщо менеджменту та тренерському складу взагалі був потрібній той чи інший гравець. У випадку з цьогорічним «Нью-Йорком» все трохи інакше: Свят та Раян Арчідьяконо, інший баскетболіст, якого залишили у «Нікс» після передсезонної підготовки, сумарно зіграли 66 хвилин на двох у колективі, який провів вже 56 поєдинків у регулярному чемпіонаті. Тобто, трохи більше хвилини у середньому на двох.
Справа не тільки у тому, що особисто Михайлюк не вразив досвідченого та авторитарного Тібодо (зробив собі ім’я в НБА завдяки вдалій роботі із не зірковим, але дуже характерним «Чикаго» Жоакіма Ноа, Луола Денга та Джиммі Батлера у першій половині 2010-х). У грудні, коли стало зрозумілим, що сезон «Нью-Йорка» прямує кудись не туди, тренер команди дуже сильно змінив власний підхід до ротації – без ігрового часу залишився не лише українець, а й, наприклад, згаданий вище Реддіш, досвідчений француз Еван Фурньє та колишній MVP Деррік Роуз.
Ця ситуативна перебудова спрацювала: зараз «Нікс» мають позитивне співвідношення перемог та поразок (30-26), ведуть боротьбу із «Маямі» за шосте місце на Сході, що дає право гарантовано зіграти у першому раунді плей-оф, а Джуліус Рендл отримав друге у кар’єрі запрошення на Матч усіх зірок – хоча ще півроку тому здавалося, що його кар’єра у «Нікс» близька до завершення. Навіть серйозна травма стартового центрового Мітчелла Робінсона не стала каталізатором серйозних змін: Тібодо продовжив грати у 8-9 людей і здобув 20 перемог у 34 матчах зими.
Від початку 2023-го для Михайлюка у тренерського складу «Нікс» знайшлися лише дві ігрові зміни у так званий сміттєвий час – 28 секунд проти «Фінікса» (виграли «+19») та 79 проти «Атланти» (програли «-15»). І, навіть попри те, що у січні контракт українця автоматично став гарантованим до кінця сезону, у його майбутньому в команді завжди були сумніви – особливо, з огляду на те, що інсайдери заздалегідь прогнозували «Нью-Йорку» активний дедлайн.
Михайлюк залишає «Нью-Йорк» у трейді Реддіша – у Тібодо колишній лотерейний пік також не заграв
Випускник Дьюка вважався одним з найцікавіших проспектів драфту-2019 і був обраний під десятим піком – не настільки високим, щоб впевнено можна було прогнозувати хлопцеві зіркову кар’єру, але й не настільки низьким, щоб зустрічати останній рік стандартного контракту новачка у стані повної невизначеності. Втім, за три з половиною сезони у Кема, який грає на позиції легкого форварда, не вийшло показати хоча б частину своїх талантів у найсильнішій баскетбольній лізі світу. Його міняють другий дедлайн поспіль, і знову – в проблемну команду, що веде боротьбу просто за місце у зоні плей-ін.
Реддіш та захищений пік першого раунду драфту-2023 – основна частина компенсації у трейді між «Нікс» та «Портлендом», що «Трейл Блейзерс» отримують за 27-річного вінга Джоша Харта. Він проводить не найяскравіший сезон у кар’єрі, але все одно якісний чемпіонат – має 9,5 очка, 8,2 підбирання та 3,9 передачі у середньому за гру, і кожен зі свого 51 поєдинку у поточній регулярці розпочинав у старті команди з Орегону (а якщо копнути у розширену статистику, Харт – один з найкращих на підборі серед гравців задньої лінії в усій лізі та винятково сильний для своїх 193 сантиметрів зросту рібаундер на чужому щиті). Втім, гарантована частина його контракту спливає вже влітку (є ще опція гравця на сезон-2023/24, якою Харт може і не скористатися), тому «Портленд» без зайвих сумнівів і коливань попрощався із баскетболістом заради інших активів – щоб вже за декілька місяців не втратити форварда просто так.
Михайлюк та Арчідьяконо у цій угоді – своєрідний довісок та гравці, завдяки включенню яких в умови трейду він проходить з фінансової точки зору (обидва клуби – за межею стелі заробітних плат, тож можуть мінятися лише з цілою низкою обмежень по сумах контрактів залучених гравців). Цілком можливо, що найближчим часом вони взагалі будуть відраховані: у «Портленда» є кому грати в задній лінії, де левову долю хвилин забирають на себе суперзірковий Дем’єн Ліллард, молодий Анферні Саймонс та проспект Шейдон Шарп, сьомий номер драфту-2022.
Але все одно маємо констатувати факт: українця міняють вже втретє за п’ятирічну професійну кар’єру, і вперше – в угоді, що вибудована не навколо нього. Якщо у «Детройт» у дебютному сезоні він їхав як молодий гравець, на розкриття потенціалу якого у «Лейкерс» просто немає часу, а в «Оклахому» – як баскетболіст, що трохи краще підходить молодим «Тандер» за своїми ігровими якостями, ніж Хаміду Діалло (він, до речі, свої 17 хвилин у цьогорічних «Пістонс» має), то зараз Михайлюк точно не є тією людиною, виступом якої буде оцінюватись угода між «Нью-Йорком» та «Портлендом».
Завдання українця особливо не змінюється – йому треба знайти своє місце в НБА. Але з кожним роком це стає все складнішим
Наразі невідомо, чи розраховують «Трейл Блейзерс» взагалі на Михайлюка, що планують робити із правами на нього та чи зіграє український захисник бодай один матч за свою нову команду. Але навіть якщо Свята не відрахують (гравець на мінімальному річному контракті завжди має бути до цього готовим – такою вже є природа сучасної НБА, де реальний вплив на власне майбутнє мають лише визнані зірки), його перспективи все одно туманні. Якщо не зараз, то влітку він стане вільним агентом, і кожен свій день у найсильнішій баскетбольній лізі планети має доводити, що заслуговує на право бути дотичним до цього світу.
Поточний сезон – найгірший у кар’єрі українця за ігровим часом, кількістю зіграних матчів та результативністю, і цього, відверто кажучи, й варто було очікувати. Так, Михайлюку всього лише 25 років, але зараз він вже програє конкуренцію більш молодим та голодним, а його навички точно не є дефіцитними – в НБА вистачає людей, що здатні набирати очки з другої чи третьої позицій. Можна вчергове прийти до висновку, що Свят просто ще не знайшов власного місця у лізі – але ж «Портленд» буде його шостою професійною командою, і не сказати, щоб усі попередні були надто вже потужними та зірковими (навіть «Лейкерс» у сезоні-2018/19, коли за них грав українець, у підсумку не потрапили до плей-оф).
Дилема Михайлюка, його агента та оточення залишається такою ж самою, якою вона була перед початком сезону (докладно проговорювали це тут) – або чіплятися за будь-який шанс залишитись в НБА, навіть якщо для цього потрібно буде пограти у Лізі розвитку, або шукати новий клуб за межами Північної Америки, де у Свята будуть вірити більше, але із ризиком ніколи не повернутись у змагання найкращих з найкращих. Період у «Портленді» – якщо він взагалі буде, бо впевненості у цьому поки що немає, – може щось змінити тільки у тому випадку, якщо він вийде надто вже яскравим та результативним. Але наскільки можна вірити у те, що людина, яка зіграла сукупні 40 хвилин за майже дві третини регулярного чемпіонату, з листа отримуватиме хороший час та пристойну кількість кидків в абсолютно новій для себе команді, яка намагається хоча б якось проповзти у плей-оф?
