Неймовірне везіння: Україна вела у рахунку лише 55 секунд матчу з Естонією – і перемогла
Ілля Сидоров врятував вечір для нашої національної команди.
Поєдинок з естонцями був ледь не вирішальним для української збірної на груповій стадії чемпіонату Європи. Друга поспіль перемога на турнірі, звісно, не гарантувала б нам місце у плей-оф, але істотно до нього наближала. Здолавши двох основних конкурентів, команда Айнарса Багатскіса займала б поул у боротьбі за четверту сходинку – і це було край необхідно, тому що після дня відпочинку на нас чекають зустрічі з топами. Господарями першості італійцями, греками із суперзірковим Яннісом Адетокумбо та міцними хорватами, які напередодні затягли потужну Грецію у надскладну кінцівку.
* Багатскіс знову вирішив зіграти з двома баштами (Володимир Герун та Олексій Лень зберегли свої місця у стартовій п’ятірці), але до однієї заміни все ж вдався – Віталій Зотов замінив Дениса Лукашова на позиції плеймейкера, зробивши вибір на користь захисних навичок представника латвійського ВЕФу.
* Жодне з тренерських рішень, прийнятих перед початком поєдинку, не спрацювало як слід. Зотов ще у першій половині назбирав три персональних зауваження та лише епізодично з’являвся на майданчику після великої перерви (жодного набраного очка, одна результативна передача та одна втрата – навряд чи той імпакт, на який розраховував Айнарс), а естонці відкрили зустріч ривком 10:0, одразу ж змусивши Україну наздоганяти.
* Робити це було дуже складно, по-перше, через те, що в нас не дуже-то й летіло з далекої відстані (5/22 триочкових за поєдинок), і, по-друге, тому, що українським баскетболістам доводилося грати не лише проти суперника, а й проти арени. Естонці привезли у Мілан декілька тисяч вболівальників, і це давалося взнаки протягом усіх 40 хвилин зустрічі.
* Гра збірної України виглядала дуже посередньо до того моменту, як Багатскіс не знизив п’ятірку до абсолютного мінімуму (Артем Пустовий провів на майданчику лише чотири хвилини за весь матч, Лень отримав дві нетривалі зміни у другій половині) – після великої перерви Україна почала грати з одним бігменом у особі Геруна, який дуже непогано захищається у полі, Іваном Ткаченком на позиції важкого форварда, та трьома захисниками.
* А врятував збірну від поразки вихід на майданчик Іллі Сидорова. Представник «Прометея» піднявся з лави останнім з наших захисників, але зробив різницю. Додав грі української команди швидкості, настріляв 11 очок за 14 хвилин та став автором вирішального влучання після підбирання в нападі (із 182 сантиметрами зросту!) за 55 секунд до фінальної сирени.
* Останні 55 секунд заключної чверті – єдиний проміжок часу за весь поєдинок, який збірна України вела у рахунку. За ці секунди естонці мали декілька можливостей виграти зустріч і навіть брали тайм-аут перед заключним у матчі кидком (щоб його організувати, у нашого суперника було трохи більше семи секунд), але дальня спроба відчаю у виконанні Крістіана Куллямае виявилася невлучною.
* Але поява Сидорова, хороша гра Геруна із Ткаченком та залізна надійність Богдана Близнюка, який відіграв понад 35 хвилин – не єдині причини підсумкової перемоги української команди. У четвертій чверті нашим хлопцям вдалося повністю вимкнути з гри 21-річного плеймейкера естонців Керра Кріісу (жодного набраного очка та жодної результативної передачі за заключні 10 хвилин протистояння). Без його активності наш опонент здобув лише 12 балів за чверть – і цього виявилося достатньо для перемоги.
* Питань стосовно гри та можливостей цієї версії збірної України після матчу, у якому Багатскісу неймовірно пощастило знайти правильні рішення та здобути врешті-решт перемогу, менше не стало. Але далі команді має бути легше: останніми роками неодноразово складалося враження, що українцям простіше та зручніше грати з позиції номінальних аутсайдерів, а зустрічей, на які наша національна команда виходитиме фаворитом, у неї, скоріш за все, вже не буде аж до її останнього дня на чемпіонаті Європи.
Наступна гра – з Італією, 5 вересня о 22:00.
