Михайлюк у «Нью-Йорку»: навряд чи матиме багато ігрового часу, спочатку треба пробитися у склад на сезон
Завдання – не з легких, але шанси є.
В України залишаються двоє представників у НБА – в останній змагальний день Євробаскету-2022 Святослав Михайлюк, який непогано показав себе на континентальній першості, узгодив річний контракт із «Нью-Йорком».
Розповідаємо все, що наразі відомо про наступний кар’єрний крок Свята та пробуємо здогадатися, яке майбутнє чекає на українського баскетболіста у «Нікс» – одній з найбільш турбулентних організацій за всю історію найсильнішої ліги світу.
Угоду Михайлюка гарантовано лише частково – теоретично він може знову опинитися на ринку ще до початку регулярки
Домовленість між українцем та «Нью-Йорком» містить одну цікаву деталь. Це не повністю гарантована угода, яка була у захисника із «Торонто» (що, втім, аж ніяк не завадило «Репторз» відрахувати Михайлюка у серпні) – вона містить лише мінімальну гарантію на 50 тисяч доларів. Це означає, що за бажання «Нікс» зможуть відмовитися від Свята у будь-який момент часу впродовж сезону – ба, навіть ще до його початку, – без істотної шкоди для власної платіжки.
Зазвичай, подібні угоди укладаються для того, щоб клуб мав можливість оцінити таланти та кондиції гравця і його здатність допомогти саме цій команді саме зараз у тренувальному таборі, а потім, за позитивного результату експерименту, залишити його у складі й на регулярний чемпіонат. Випадок Михайлюка не є виключенням: це – своєрідний трай-аут, який може завести українця куди завгодно, від місця у заявці команди на перший офіційний матч нового сезону до повернення у статус необмежено вільного агента вже у жовтні. Все залежатиме від самого захисника і того, як він покаже себе у таборі (він відкриється вже 27 вересня) та передсезонних поєдинках.
Варіант для продовження кар’єри, насправді, не найкращий – бо майже нічого, окрім можливості, він не гарантує. Але й точно не найгірший: після відрахування Свята з «Торонто», де він провів аж ніяк не видатний сезон (4,6 очки за гру із 30-відсотковою реалізацією дальніх спроб – зовсім не те резюме, з яким варто розраховувати на солідні пропозиції на ринку), було зрозуміло, що повну гарантію, і, тим більше, довгостроковий контракт тут і зараз йому ніхто не запропонує.
В українця є і завжди будуть якісь варіанти у Європі – Свят все ще доволі молодий гравець (25 років), який, можливо, дійсно почуватиме себе впевненіше у баскетболі за правилами ФІБА. Але, як ще тиждень тому повідомляли грецькі медіа, варіанти повернення по цей бік Атлантики Михайлюк та його команда не розглядали взагалі: українець був готовий чіплятися за будь-який шанс залишитися у НБА і навіть пограти деякий час за чийсь фарм у Лізі розвитку, якщо в цьому виникне необхідність. Насправді, нічого дивного: захисник провів останні вісім років у Сполучених Штатах (чотири сезони в університеті Канзасу, і ще чотири – у НБА), витративши неймовірну кількість зусиль та часу на те, щоб стати гравцем найсильнішої ліги світу.
Повернення до Європи (чи, наприклад, контракт в якомусь азійському чемпіонаті – першим на думку тут спадає Китай, де платять непогані гроші баскетболістам із досвідом виступів у НБА) у випадку Михайлюка – майже гарантований квиток в один кінець. Конкуренція на підступах до ліги просто шалена, американські коледжі щороку випускають сотні гравців, які хочуть бодай раз у житті відчути НБА на смак, і відмовитися від боротьби за місце під сонцем зараз означає поставити хрест на заокеанській кар’єрі взагалі. Не на сто відсотків, звісно, але на 99,9 – битва за останні місця у складах команд та навіть двосторонні контракти з кожним новим сезоном стає все жорсткішою.
У «Нікс» – пристойний вибір гравців на позиціях Михайлюка. Їх закривають головні таланти команди
З тим, чому Свят віддав перевагу частково гарантованому контракту в НБА перед іншими варіантами працевлаштування, ніби розібралися – спробуємо тепер оцінити обстановку, у якій українець боротиметься за місце у складі.
Наразі у «Нью-Йорка» є гарантовані угоди на наступний сезон із 13 баскетболістами. Тобто, якщо не трапиться якийсь форс-мажор (великий трейд, відрахування когось із нещодавно задрафтованих проспектів – це ж «Нікс», вони можуть вчинити що завгодно коли завгодно, і це взагалі нікого не здивує), у складі команди на новий регулярний чемпіонат будуть дві вакансії. На них претендуватиме не лише Михайлюк: захисник Тревор Кілз і форвард Ферон Хант мають двосторонні угоди із клубом, вінг Даквон Джеффріз та плеймейкер Райан Арчідьяконо – такі самі, як і українець, контракти із гарантією на 50 тисяч під тренувальний табір, а найближчим часом організація планує запросити ще принаймні двох баскетболістів – домініканського плеймейкера Жана Монтеро, який грав за «Нью-Йорк» у Літній лізі, та бігмена-новачка Гаррісона Брукса з університету Міссісіпі Стейт.
Усі ці баскетболісти – суперники українця у боротьбі за потрапляння в заявку «Нікс» на сезон, а дехто (зокрема, Кілз та Джеффріз) – ще й безпосередні конкуренти на позиціях атакувального захисника та легкого форварда, які Свят може закривати у найсильнішій лізі світу. Ні про кого з них не можна сказати, що він точно майстерніший, талановитіший чи досвідченіший за українця, але й Михайлюк – не найочевидніший вибір з усіх, що матиме головний тренер «Нью-Йорка» Том Тібодо. Єдине, що зрозуміло одразу і лежить на поверхні – багато часу на адаптацію у гравця нашої національної збірної не буде. І те, що він приїде до табору «Нікс» не з відпустки, а після конкурентних поєдинків на чемпіонаті Європи, повинен зіграти Святу на користь: зараз він має знаходитися у кращій формі, аніж будь-хто з його візаві.
Якщо Михайлюк все ж проб’ється до складу «Нью-Йорка» (а ми саме на це і сподіваємося), багато ігрового часу він навряд чи отримає. На його позиціях у «Нікс» вистачає цікавих гравців: це і француз Еван Фурньє, срібний призер Євробаскету-2022, і, напевно, взагалі головна надія організації на світле майбутнє Ар Джей Барретт, і двоє молодих хлопців, на яких було витрачено піки першого раунду драфту НБА – Квентін Граймз та Кем Реддіш. Зараз авторитетне американське видання ESPN бачить українця лише четвертим вибором Тібодо як на двійці, так і на трійці:
Ускладнюється ситуація ще й тим, що у «Нікс» є троє якісних плеймейкерів, які на певних проміжках часу виходитимуть на майданчик разом. Деррік Роуз – баскетболіст неймовірно травматичний (у попередньому сезоні захисник зіграв лише 26 поєдинків і остаточно вибув через проблеми зі здоров’ям вже у лютому), але він хоч якось зібрав докупи власну кар’єру під керівництвом Тібодо і є головним ветераном команди: окрім колишнього MVP ліги, у складі «Нью-Йорка» більше немає гравців, яким виповнилося б бодай 30 років. Іммануел Квіклі – дуже цікавий молодий хлопець, який точно має непогане майбутнє у НБА. І, нарешті, Джейлен Брансон – головне підписання клубу на ринку вільних агентів влітку 2022 року, у яке було інвестовано більш ніж 100 мільйонів доларів. І кожному з них потрібні ігровий час та зрозуміла роль у команді.
Втім, у випадку Михайлюка питання боротьби за ігровий час стане пріоритетним лише після того, як він виграє конкуренцію за місце у складі. Маємо пам’ятати ще одну цікаву деталь: Свят – доволі молодий гравець взагалі, але відносно ростеру «Нью-Йорка» – вже не дуже. Серед баскетболістів, які мають гарантовані контракти на наступний регулярний чемпіонат, старші за нього лише четверо – Роуз, Фурньє, Брансон та головна зірка організації Джуліус Рендл. Що ще раз підкреслює: перехід українця у «Нікс» – це не про перспективу на колись, а про тут і зараз.
Минулого сезону «Нікс» мали помітні проблеми в атаці. Саме їх і має допомогти вирішити Михайлюк
Тібодо розпочне свій третій сезон на посаді головного тренера «Нью-Йорка». Це вже пристойне досягнення для цієї конкретної організації – останнім фахівцем, який отримував схожий кредит довіри, був Майк Д’Ентоні наприкінці 2000-х (ніхто, окрім нього, взагалі не відпрацював із командою три повних сезони у 21 сторіччі). Це не добре і не погано – це просто «Нікс», такі, якими вони є. Без довгострокової стратегії, без обміркованої кадрової політики, із індиферентним відносно спортивної складової власником, якого, схоже, не дуже засмучує одна-єдина виграна серія плей-оф за останні 22 роки. І тут навряд чи щось зміниться. Попри те, що своє друге і останнє чемпіонство у НБА клуб вигравав майже півсторіччя тому, він залишається найдорожчим та фінансово одним з найуспішніших у всій лізі – бо Нью-Йорк, «Медісон Сквер Гарден» та недолугість головного конкурента, який не зміг дістати «Нью-Йорк» за популярністю навіть із Кевіном Дюрентом у складі.
Втім, після попереднього сезону, у якому «Нікс» стали останніми в Атлантичному дивізіоні та не потрапили навіть до плей-ін (підсумкове 11 місце у Східній конференції), Тібодо залишили у клубі – переважно, через культуру, яку він привніс у молоду команду, та більш-менш конкурентну гру після шести дуже поганих сезонів поспіль до призначення Тома на посаду. Це не означає, що його не можуть зі скандалом звільнити десь у грудні, а згодом – обміняти половину складу заради якогось хайпового баскетболіста (див. Вільямсон, Зайон), який точно не зробить команду сильнішою. Можуть, ще й як – тож Михайлюку треба бути готовим до того, що обставини впродовж одного сезону і навіть декількох тижнів можуть стрімко змінитися. Втім, це правила гри за «Нью-Йорк»: рік тому Рендл був найбільш прогресуючим гравцем НБА та отримав виклик на Матч зірок, а влітку 2022-го у медіа точилося чимало чуток про те, що клуб хоче злити його довгостроковий контракт (ще чотири роки та майже 77 мільйонів доларів), бо перестав вірити у нього. І таких прикладів кожен вболівальник команди може назвати ще дуже багато.
Влітку «Нікс» перезбирали склад з огляду саме на те, у який баскетбол грав Тібодо – і акцентували увагу на тих компонентах, яких йому забракло для другого поспіль виходу у плей-оф. Так, «Нью-Йорк» не отримав Донована Мітчелла (він поїхав у «Клівленд» за Колліна Секстона, Лаурі Маркканена та драфт-піки), але «Юта», схоже, просто дуже багато просила – ледь не усіх молодих гравців, які є результатом чергової перебудови «Нью-Йорка», і у яких клуб бачить певний потенціал. Звісно, що у моменті тепер вже колишній лідер «Джаз» набагато сильніший за Реддіша, Квіклі, Граймза та навіть Барретта – проте навряд чи усіх одночасно. Втім, пріоритет був зрозумілим ще у час підписання Брансона після шикарного плей-оф із «Далласом»: команді був потрібен, перш за все, якісний напад.
На відміну від стереотипної команди Тібодо (такою завжди вважається «Чикаго» із Жоакімом Ноа та Луолом Денгом у якості головних зірок), у попередньому регулярному чемпіонаті «Нью-Йорк» грав у більш-менш сучасний баскетбол – став сьомим в усій НБА за кількістю триочкових кидків (ними закінчувалися 43% атак команди, які дійшли до спроби з гри), грав не критично багато айзо та постапів (майже повна відмова від цих складових, у яких один баскетболіст грає, а четверо – дивляться, робить «Голден Стейт» командою космічного рівня), але все одно мав суттєві проблеми із набором очок. П’ята з кінця кидкова ефективність, сьома найгірша кількість очок, набраних у швидкому нападі, і просто найгірша реалізація спроб з середньої та близької відстані (це одночасно і проблема якості цих спроб, і завершення також) залишили «Нікс» за межами першої десятки турнірної таблиці Сходу.
Звісно, що на Михайлюка не розраховують як на головного рятівника ситуації – це, скоріше, питання до Брансона, який дуже пристойно виглядав поруч із Дончичем, а зараз отримає ще більше простору для реалізації власного таланту (якщо, звісно, Джейлену ще є куди рости). Але саме як одна з атакувальних опцій Свят може допомогти «Нікс» – зокрема, у транзиті, де, як довів чемпіонат Європи, українець може бути дуже небезпечним завдяки вмінню перехопити м’яч та втекти на чужу половину майданчику. Снайпери «Нью-Йорку» теж дуже потрібні: втім, у цьому компоненті захисник має додавати й сам, бо з його минулорічним відсотком у майці «Торонто» кіна, як то кажуть, не буде.
Чи здатен українець стати кращою версією себе та скористатися шансом, який йому дали «Нікс», ми дізнаємося вже зовсім скоро: новий регулярний чемпіонат НБА стартує вже 18 жовтня.
Фото: Getty Images
