Роздуми на краю прірви... Частина перша. Сергій Стороженко (продовження)

Харківський футбол: за крок до прірви

- На жаль, я не бачу серйозної та продуманої роботи Харківської федерації футболу. Це все, що я можу сказати відносно перспектив існування футболу в Харкові. Я взагалі не знаю, чим займаються ці люди. Рівень змагань, загибель багатьох аматорських клубів (деякі з них грали в професійному чемпіонаті) – це результат діяльності, чи бездіяльності, керівництва місцевої федерації. Якщо в контексті харківського клубу говорити про «Металіст», то клуб повільно, але впевнено наближається до катастрофи. Я вважаю своєю задачею, разом з багатьма вболівальниками клубу, установами та організаціями, в цей період часу підтримати футбольну Академію, оскільки дитячо-юнацький футбол - це основа для будь-якого клубу. Ті, хто цього не розуміє, не розуміють чим взагалі підживлюється футбол.

- Але зараз в «Металісті» грають лише троє харків’

ян…

- Так, і це погано. Я взагалі вважаю всіх інших гравців легіонерами. Клуб, здебільшого, повинен складатися з власних вихованців – це ідеальний варіант. Не так давно, з 25-ти гравців «Барселони», що були заявлені на змагання, 17 були вихованцями власної школи. Тому вони й грають, бо футболісту потім треба, виходячи в місто, дивитись мешканцям в очі. На цьому виховується патріотизм.

- То що Ви можете запропонувати?

- Достатньо широким колом справжніх любителів клубу ми прийняли рішення про підтримку дитячої Академії настільки, наскільки нас вистачить.

- Але, наскільки я розумію, з вами згодні не всі?

- Так, на жаль є люди, які вважають за потрібне вбити «Металіст». При цьому, ці люди не розуміють що потрібно для створення нового клубу на новому місці. Не можна знищити існуючий клуб та створити новий з якоюсь абревіатурою на кшталт «Металіст 1925».

- Що заважає так зробити?

- Справа в тому, що футбольні інституції моментально визнають новостворений клуб правонаступником, так би мовити, старого «Металіста». І таке визнання тягне за собою перехід всіх боргів новому клубові, оскільки за футбольними правилами не можна змінити ані форму, ані адресу штаб-квартири, ані стадіон, назву, навіть відмовитися від власної історії. Все це буде вважатися шахрайством з метою втікання від боргів. Тому на це ніхто не піде: ані ФФУ, ані УЄФА.

- Виходить, ситуація із запорізьким «Металургом» відрізняється, коли вболівальники на основі аматорського клубу «Россо Неро» відродили свій клуб?

- Нехай, для початку, спробують подати заявку. Я хочу подивитися, як на це відреагує ФФУ чи УЄФА, бо це справжнісіньке шахрайство – втекти від боргів шляхом реорганізації. Якщо ФФУ на це піде, то створить прецедент, і всі, у кого є борги, підуть таким шляхом: «Дніпро», «Карпати», «Говерла» та інші. Хоча наша федерація футболу, що ґвалтує регламент посеред чемпіонату, може прийняти будь-яке рішення… Але чи буде воно законним? Ось у чому питання. Згадайте ситуацію з Дишленковичем, коли він починав чемпіонат не легіонером, а завершував вже легіонером.

- Що робити вболівальнику «Металіста»? Що нам залишається? Чи є надія, що Курченко продасть клуб?

- Я вважаю, що ні. Він не полишить «Металіст» у спокої, бо перебуває в стані абсолютної переконаності, що скоро повернеться в Україну та поверне клубу колишню славу за рахунок вкрадених грошей.

- Тобто, залишається чекати та вірити, що клуб отримає ліцензію на наступний чемпіонат?

- Звісно. Хочу навести один приклад. Свого часу, коли я очолював Комітет з атестації футбольних клубів, втратити атестацію повинні були два клуби з достатньо серйозною історією: чернігівська «Десна», котру власник дарував на концертах, продавав за копійки, місяцями зарплату не платив, та «Суми». Вони грали в Першій лізі. Мери обох міст нас день за днем обманювали, казали, що ліквідують заборгованість. Але брехали і тому ми позбавили клуби атестатів, як права приймати участь в Першій лізі. Але ми не виключили їх з професійної спортивної сім’ї, перевівши до Другої ліги. Зараз вони повернулись до Першої ліги, знайшовши в собі сили та усвідомивши помилки. Так, було боляче, але клуби не пішли в аматори, а залишилися професійними. Тобто, заради рятування клубів та футболу в цих містах, ми створили прецедент. Адже ані футболісти, вболівальники, ані журналісти не винуваті в тому, що в клубі є президент, який вбиває власний клуб. Повертаючись до «Металіста», повторю Ваші слова: треба чекати. Термін подання всіх документів завершився 31 березня (

), йде процедура. Рішення повинно бути оголошено в травні. Чекати залишилося не довго.

- Що буде з Фондом 

ім. Миколи Уграїцького (

)? Він продовжить свою роботу?

- Якщо харків’янам потрібен футбол, вони будуть підтримувати, в першу чергу, дитячий футбол. Оскільки, фінансувати головну команду клубу – це означає фінансування Курченка. Ніхто цього не хоче та не збирається робити. Щодо Академії, то більшість дітей в ній – харків’яни. Саме тому ми хочемо підтримати підростаюче покоління. До того ж, там присутня розвинута інфраструктура, є висококваліфіковані тренери. В мережі Інтернет доволі часто чутно виклики: «Кого вони виховали?» А я можу відповісти кого: 8-10 гравців, яких з радістю взяли «Дніпро», «Динамо», «Шахтар» та ін. Ви можете спитати, який сенс їх тоді виховувати, якщо вони йдуть? Гравці йшли завжди, але потім повертались. То що тепер, треба вбити Академію повністю, щоб вони не йшли? Це шлях в нікуди. Футбол – інтернаціональна гра, що не має меж. Деякі з наших хлопців грають в Португалії. Це хлопці 1998 року народження, тому вони не готові ще грати повною мірою, фізично не готові. Але через декілька років вони стануть досить гарними футболістами. Ми слідкуємо за всіма хлопцями, особливо за тими, хто пішов грати в інші клуби. Ми їх не засуджуємо, бо це їхня робота. Наша школа давала та продовжує давати гарних футболістів; хочеться, щоб вони грали у нас. Зараз до основи потрохи підпускають Андрія Ралюченко, якого я вважаю добрим опорним хавбеком, з гарним баченням поля. Гарний воротар Данило Каневцев, який, можливо, не пропустив би 8 голів…

- До речі, про цю болючу поразку. Яке Ваше враження від матчу?

- Чого вона болюча? Через те, що нерви оголені? Це не перша така поразка. Справа у відношенні до того, що трапилося. Після програшу київському «Динамо» 1:6 тут, в Харкові, наступного дня ми з Михайлом Фоменко були на прес-конференції та вибачалися перед всіма. Казали, що тільки дві особи, лише ми, винуваті. А Сєвідов відпустив команду на тиждень у відпустку...

- Можливо, це пов’язано з тим, що в клубі фінансові проблеми?

- Про реальний стан фінансів «Металіста» я не знаю, бо там не працюю. Я можу тільки судити з огляду на свій великий досвід футбольного менеджера та організатора. Навколо клубу існує дуже багато пліток, що, начебто, тільки головний тренер отримує гроші, нікому нічого не платять, самі лише борги… Клуб існує в умовах бюджету, який заробив. До цього завжди закликає ФІФА: живіть на ту суму, що заробили. Гадаєте в Європі нема боргів? Фінансовий 2014 рік всі клуби Європи закінчили з боргом у 6,6 млрд. євро. У мадридського «Атлетико» більше 200 млн. євро боргів. Але я щось не чув, щоб там когось позбавили ліцензії. Головне, щоб клуб міг демонструвати своє вміння та бажання ліквідувати свої борги. Це європейський підхід. На даний момент «Металіст» з цим справляється. Про це, хоча б, свідчить те, що багато хто призупинив розгляд справ проти клубу в Лозанському арбітражному суді. Чи не означає це, що клуб проводить роботу в напрямку виплати боргів, демонструє атестаційному комітету своє бажання їх виплачувати?

- Але ми маємо нещодавній приклад «Дніпра», якого позбавили участі в клубних змаганнях Європи…

- Підхід до клубів, що приймають участь в європейських турнірах, зовсім інший. Тому Фонд буде працювати, поки в ньому є у харків’ян потреба. Якщо такої потреби не буде, то й не буде і Фонду.

- Дякую Вам за змістовну бесіду.

- See more at: http://andrekriv.blogspot.com/2016/04/blog-post_20.html#sthash.I8bJBsQj.dpuf