Донецьке (НЕ) класичне

Суботній вечір ознаменувся "дербі" у славному Донецьку. Звичайно, що матч між суперниками з цього міста не зовсім точно вписується в термін "дербі" - менші брати - металурги з Донецька- дуже рідко забирали очки в розіграші чемпіонатів України в гегемона українського футболу. Якщо не помиляюсь, то таке виключення було в сезоні 2006/07 років, коли Шахтар і Металург підписали "суху" мирову. 

Зовсім інша справа була в розіграшах Кубку України, де "металурги" двічі засмучували "Шахтар" - одного разу загородивши шлях останнім до фіналу в рамках 1/2 фіналу Кубка. Непогані були часи.

Йожеф Сабо, який тоді був у структурі "Динамо", а тепер є затятим експертом на каналі "Футбол" неодноразово заявляв, що готовий звести монумент на честь донецького "Металурга" у тому випадку, якщо вони заберуть очки в свого "принципового" суперника. Як бачимо, пам'ятника немає і досі...)

Напевно ні в кого не викликало сумнівів у тому, що "Шахтар" вийде на матч і малою кров'ю зможе здолати "Металург". Проте в останніх були зовсім інші плани. З чого ми можемо зробити цей висновок? Та хоча б з того, що на кубковий матч з "Динамо" донеччани вийшли не основним складом, що давало змогу зрозуміти, що на "Шахтар" вони вийдуть більш сконцетрованими. Незважаючи на те, що киянам вони поступились, але було видно бажання у грі донецького клубу.

Гірники ж у думках тримали матч проти мого улюбленого клубу - Манчестера Юнайтеда. Хоч усі в таборі "помаранчево-чорних" заявляли, що на порядку денному у них "донецьке дербі", проте звичайно, що матч проти "червоних дияволів" був на першому місці.

Саме через це можна зрозуміти стартовий склад, який вийшов на важкий і в'язкий газон стадіону "Металург". Луческу, на мою думку, хотів випробувати гравців, які мали б вийти проти команди Мойеса найближчим часом.

Ворота вкотре зайняв П'ятов, який все-таки починає витісняти Каніболоцького і у більших рядових матчах Шахтаря. Антону пора задуматись над своєю грою у розіграші УПЛ, тому що невпевнена гра погубила не одного кіпера у лавах "помаранчево-чорних".

Стандартну захисний квартет "гірників" вчора розбавив Кривцов, який вкотре виходить замість Кучера - варіантів два: або Олександр десь зазнав ушкодження, або ж фізично Кучеру тяжко грати в шаленому темпі. Зазначимо наперед, що Кривцов своєю грою звісно не вразив. Не вистачало ні взаємодії, ні впевненості у діях Сергія. А це настрожує.

Фундаментом битви з "манкуніанцями" має стати центрполя та уся ланка півзахисту. Луческу вирішив використати перевірену сан-себастьянським вояжем "п'ятірку" у складі Гюбшмана, Фернандо (які цементували середину поля в Іспанії, а в Донецьку цемент-то просідав..), крайків Тайсона та Косту, фантазісту Тейшейру та Феррейру, який знову ж таки змінив Луїса Адріано, який зазнав пошкодження (хоч грою він ой як не вражає).

Підсумковий результат став несподіванкою для всіх - для глядачів, для футбольних фахівців, для "гірників" - і лише Ташуєв знав, що перемогу команда втратила.

Не без долі фарту та футбольної непербачуваності господарі могли б шокувати українську спільноту. Хоча і нічия з Шахтарем - свого роду подвиг, тому залишається лише подякувати господарям шалений настрій.

Про перипетії говорили - переговорили усі кому не лінь. Виоремимо 5 позицій, що дадуть змогу зробиит певні висновки щодо цього матчу і подальшого обидвох  команд.

1. У Луческу проблеми з планом "B"

Незважаючи на те, що "гірники" зуміли відквитати гандикап, але все ж нема відчуття, що у луческу був чіткий план того, як команді долати оці труднощі. Команда панікувала "енну"кількість часу, показувала в'ялий перехід в атаку. Зрозуміло, що Містер не чекав такої спритності від Металурга, але план "В" має бути завжди у тренера, який поважає себе і своїх вболівальників.

2. Бандура і Болбат vs Шахтар.

Саме ці двоє гравців ледь не поставили "Шахтар" на коліна. Молодий Болбат, який лише недавно пішов з лав третьої команди Шахтаря, вже вчора показав Містеру і команді, що за ним потрібно спостерігати дуже і дуже ретельно. Яскрава гра крайка МД дала змогу господарям не лише впевнено почуватись в першій половині грі, а й у другому таймі, тому що Срна повинен бути краєм оком дивитись за молодим даруванням

Ну а Бандура знову показав ту саму гру, яка дозволяла йому викликатись в лави збірної. Феєрія Бандури дала змогу відстояти нічию.

3. На одному Тейшейрі гри не побудуєш

Містер покладає на плечі Тейшейрі просто таки величезний тягар - розвивати чи не усі атаки Шахтаря. Гюбшман і Фернандо є типовими опорниками - тому саме Алекс має повністю контролювати усі атакуючі ходи команди. Один у  полі не воїн - саме це прислів'я влучно характеризує ситуацію в сучасному Шахтарі. Потрібно нові тактичні ходи від румунського коуча.

4. Ракицький відчуває себе незамінним.

Ярослав останнім часом сам на себе не схожий - часті обрізки, незрозумілі вибори позиції на полі тощо. Можливо, Ярослав знизив до себе планку? Часто говорять і про зайву вагу у гравця, і про те, що інтерес "Баварії" змусив Ракицького "зловити зірку". Надіємся, що це не так, але гру покращувати треба, якщо хочемо бачити якісного гравця у складі Шахтаря. А він і справді є незамінним. Якщо у складі збірної ми можемо і не бачити його у ключових матчах, то у складі Шахтаря така розкіш є невиправданою. 

5. Клас-класом, а результат на табло.

У цьому розіграші УПЛ практично жоден матч не можна виграти на класі. Цей матч винятком не став. "Гірникам" для того, щоб захистити титул чемпіона прийдеться більш вагомо і ретельно готуватись до суперника. Набагато більше ніж у цьому поєдинку...

Думки, відгуки, враження - у коментарі. Живіть футболом ©