«Якщо вас там немає, ви можете користуватися тільки 13 каналами». Аласанія нарешті все пояснив
На своїй сторінці в Facebook гендиректор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія виклав велике інтерв’ю (видання чомусь не називається) – Tribuna.com вибрала найголовніше. Резюме – нам не показують українців в Ріо, тому що у каналу не знайшлося 270 тисяч доларів. Винні – мінфін, міністерство спорту і НОК. Гендиректор НТКУ – ні.
За що канал заплатив і скільки
1) Ліцензія (права на показ). На 2014 і 2016 рік тендер МОК на продаж прав виграла Ле Гарде Спорт (колишня Sport 5). Сума, виплачена цієї компанії «UA: Першим» за пакет зимової Олімпіади-2014 в Сочі та літньої Олімпіади-2016 в Ріо – озвучена бути не може (комерційна таємниця, що обумовлена контрактом).
Ця частина платежу погашена UA: Перше повністю в 2015 році.
2) Договір з компанією OBS (комерційна компанія, уповноважена Ле Гарде Спорт) на доставку мульті-латерального сигналу (так званий «пакет MDS» – 13 каналів трансляцій, один з яких – новинний, себто «збірна солянка» цікавих моментів, і 12 каналів – з майданчиків змагань). Вартість пакета – 200 000 тисяч доларів.
Сплачені «UA: Першим» повністю в 2015-2016 році.
3) Договір з компанією OBS про надання додаткових послуг – коментаторські позиції (кабіни на місцях проведення змагань, обладнані всім необхідним для трансляцій у прямому ефірі), оренда офісу, офісне обладнання, комунікації в усіх робочих локаціях, уни-латеральной канал (можливість замовити окремий канал передачі трансляції з Бразилії в Україну, якщо якесь із змагань не ввійшло в мульті-латеральний канал). Вартість пакету – 200 000 тисяч доларів.
Десятки спроб «UA: Першого» домогтися від КабМіну цих оплат в 2015 році – ні до чого не призвели. Грошей на це не знайшлося.
4) Логістичний бюджет. Квитки на літак для команди каналу, готель (або хостел), транспорт, розмитнення тимчасово ввезеної техніки, інтернет, місцевий мобільний зв’язок і т.і.
З розрахунку мінімально можливого охоплення змагань – 15 осіб (п’ять знімальних груп «журналіст-оператор», два коментатори прямого ефіру, режисер трансляції, два інженери відеомонтажу) – все разом 70 тис. доларів.
За негласною традицією ці витрати завжди покривалися готівкою з нелегальних прибутків каналу. З 2014 року нелегальних прибутків UA: Перший не практикує.
Мінфін, Мінспорту, НОК – пообіцяли посприяти легальній відправці команди. Не відправили.
Хто вибирає, що саме йде в ефір
Кожен день на Олімпіаді 2016 в Ріо відбувається близько ста подій. 27 спортивних дисциплін, в кожній з них одночасно можуть проводитися змагання на декількох локаціях.
Компанія OBS знімає на відео більшість з цих подій і надає окрему можливість для уні-латеральних каналів – тобто, будь-яку з цих подій можна замовити окремо і перегнати в свою країну по одному окремому каналу за окрему плату (близько 5-7 тисяч доларів). Це можна зробити, ПЕРЕБУВАЮЧИ ТАМ, на місці події. У такому варіанті власна знімальна група і сама може знімати змагання, передаючи сигнал через уні-латеральний канал в свій ефір.
Але якщо вас там немає – ви можете користуватися ТІЛЬКИ 13 каналами в мульті-латералі.
Які пріоритети при виборі трансляцій
Участь українських спортсменів, популярність виду спорту і півфінали-фінали. Нагадую – якщо все це ВЖЕ Є в мульті-латералі.
Але для міжнародної компанії OBS Україна пріоритетом не є. Вона відбирає сигнал для 12-канальної мульті-латералі за своїми критеріями, виходячи з міжнародного інтересу до дисциплін і спортивного статусу країн.
Як змінились умови співпраці у порівнянні з Сочі-2014
Усі взаємовідносини з Олімпіадою «UA: Перший» раніше здійснював через ЕМС (Европейська Мовна Спілка, організація Суспільних мовників, давнішній партнер «Першого Національного»), яка від імені 79 Суспільних каналів Європи брала участь в аукціонах і купувала права. Тобто, ми мали один договір з ЕМС–і все. Решта робила ЕМС–включно з усіма згаданими договорами з OBS. А ще терпляча ЕМС могла місяцями спокійно чекати сплати з нашого боку.
Тепер все інакше. Тендер на Олімпіади 2014 і 2016 виграла компанія Ле Гарде Спорт, на Олімпіади 2020 і 2022 – компанія Діскавері. Ставлення до України і відносини з Україною – «нічого особистого, чистий бізнес».
Які недопрацювання каналу
На Олімпіаду працює дуже мало людей на каналі. У 2012 працювала команда близько 400 осіб в цілому. Частина людей – комерційна студія-продакшн – працювала там, на місці, інші – тут.
На Олімпіаді 2016 задіяні близько 100 чоловік – більше просто немає. Фізично. Люди йдуть через вкрай низькі зарплати, а ті, хто є – працюють з 11 ранку до 4-5 наступного ранку, і так кожен день. Так, це позначається на якості.
Якість коментування. Окремий предмет розмови. У країні НЕМАЄ школи спортивного коментаря, і це пояснюється просто: українські канали не беруть участь у великих показах.
Рекламний ринок в Україні навіть не смішний, а просто сумний: 170 млн. доларів за рік. Весь, цілком, на всі 834 зарєєстровані телерадіоорганізації. З сегменту, в якому немає грошей – йдуть не тільки спортсмени, а й коментатори. Який сенс навчатися професії, затребуваної один раз на рік?
Тому в Україні – 2 (дві) людини можуть кваліфіковано коментувати греблю, наприклад. А якщо до цього додати обожнюваний всіма мовний критерій – залишається одна (інша українською не говорить). ОДНА людина. І цей чоловік в даний момент зайнятий. Розумієте? Ось так це все виглядає зсередини, а не в Фейсбуці.
Як впливає критика
У мене два міркування з цього приводу. Перше: Ар’єв щось розповідає про причини, за якими керівник НТКУ повинен піти. А я дуже хотів би почути від будь-якого Ар’єва будь-яку одну причину, з якій я міг би або повинен був залишитися.
Друге: я збираюся уважно подивитися, як депутат Ар’єв голосуватиме за зміну до бюджету 2016 і бюджету 2017, в яких будуть і зміни до бюджету НСТУ. Якщо депутат Ар’єв не виконає закон України про Суспільне мовлення і проголосує проти – ця компанія і надалі залишиться убогим жебраком. Тоді повноцінним Суспільним мовником вона буде тільки на папері, і «Олімпіади Ріо 2016» у всіх видах повторюватимуться завжди.
Чому канал не поділився субліцензією
Ми вели перемовини з усіма великими каналами в країні. Однак є кілька причин, за якими канали виявилися не готові купити субліцензію. Перше і основне, що слід розуміти – Олімпійські ігри в нашій країні не окупні в принципі. Жоден канал ніколи не виходив навіть «в нуль» за підсумком.
Максимальна теоретична вартість реклами в олімпійському блоці – 7-15 тис. грн за хвилину. Будь-який європейський канал обчислює вартість рекламного блоку десятками тисяч євро. Головні причини такої різниці – загальний стан економіки і, відповідно, стан медійного та рекламного ринків.
Друга важлива причина: будь-який масований показ (а в нашому випадку це 200 годин) змінює профіль глядацької аудиторії каналу. Після показу подій обсягу ЧС або ОІ – канал національного статусу, якщо він не спортивно-спеціалізований, довго і не завжди успішно відновлює свою традиційну аудиторію. Що, природно, позначається і на рекламних пунктах, і на доході. Який, як ми пам’ятаємо, не «відбивається» за рахунок реклами на ОІ, оскільки дуже великі витрати.
Державний канал, а паче того – Суспільний мовник – мусить турбуватися про глядачів, а не про комерційний інтерес. А ось комерційні канали таке собі дозволити можуть не завжди.
Цін я назвати не можу, як уже говорилося – вартість ліцензії, так само як і субліцензій, прописана в договорі як комерційна таємниця. Однак субліцензія – це пропорційна частина ліцензії, і ціноутворення має бути адекватним самої ліцензії. Так що ціна логічна і обгрунтована не тим, що «потрібні гроші».
З іншого боку – щорічно в НТКУ проходять десятки перевірок. І в разі формування незграбно малої ціни обов’язково виникне справедливе запитання: купив дорого за державні гроші, перепродав комерсантам дешево? А різницю чи не в кишеню поклав?
Чи буде канал транслювати Паралімпійські ігри
Так, ліцензія на Паралімпійські ігри нами оплачена (окремо), показів буде багато, практично всі змагання, де є наші спортсмени – канал покаже. В даному випадку Національний параолімпійських комітет спрацював набагато краще, ніж Олімпійський. У Ріо буде знімати українська команда – хоч і не каналу, але дружнього продакшну.
Фото: «Главком»
